Із великими складнощами й дискусіями в Україні триває процес роздержавлення комунальних ЗМІ й заснування на базі обласних телекомпаній філій суспільного мовлення. Тисячі журналістів і технічних фахівців по всій державі змушені шукати нове місце роботи, адже зі зміною фінансування скорочуються й обсяги контенту колишніх провладних «рупорів». Та на Черкащині, схоже, з’явилася нова цікава тенденція — об’єднані територіальні громади масово створюють власні «рупори». А Черкаський підрозділ центру розвитку місцевого самоврядування навіть залучив радника, щоб допомогти ОТГ започаткувати «власні друковані видання» (цитую з прес-релізу. — Авт.).
Як стало відомо, 16 із 24 об’єднаних територіальних громад регіону вже мають власні веб-сайти, а до десятка ОТГ Черкащини здійснюють або планують найближчим часом видання своїх інформаційних вісників і бюлетенів, і збираються відкривати власне FM-радіо. Загалом 10 ОТГ в області вже видають або найближчим часом планують видавати інформаційні вісники та бюлетені.
Така інформація неабияк зацікавила, тому відкриваю на сайті Білозірської громади електронну версію (окрім того, є й паперова) «Вісника Білозірської громади» і... потрапляю в світле минуле інформаційного простору держави. Наприклад, у номері за грудень на першій сторінці — великий портрет голови ОТГ Володимира Міцука і його вітання зі святами. Погортав іще. Чомусь не здивувався, коли побачив цього керівника на фото і в інших номерах згаданої газети. Ось Володимир Павлович із дітьми, а ось з інвесторами, зі спортсменами, з головою облдержадміністрації... Звичайно, є у «Віснику» й корисна інформація, роз’яснення, звіти, але ж є й звичайний піар. У вихідних даних зазначено, що це... офіційний додаток до газети «Сміла», є тут і телефон для звернень у редакцію, і відповідальний за випуск.
«Вісник Білозірської громади» існує вже два роки. Спершу видавали його накладом у 3 тисячі примірників, нині — 4 тисячі. Безкоштовна газета надходить у кожен двір громади, — коментує голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. — Це дуже дієвий інструмент зв’язку з громадою. Люди отримують інформацію про діяльність територіальної спільноти і розуміють, як формується бюджет, на що витрачаються наші кошти. Мешканці громади тримають із редак цією постійний зв’язок — радять, як покращити газету і завжди чекають її з нетерпінням: якщо не знаходять у поштовій скриньці у визначений день — турбуються, телефонують».
Із запитанням, чи правильно в черкаських ОТГ розуміють законодавство, звернувся до Тетяни Калиновської, голови обласної організації НСЖУ. На її думку, закон чітко забороняє владі мати свої газети. ОТГ — теж органи влади місцевого самоврядування, вони, згідно із законом, неперіодично можуть випускати інформаційні вісники чи бюлетені, оприлюднювати на інтернет-порталах чи, за угодою з діючими газетами, свої документи, проте без журналістських публікацій. Ті ж видання, що випускають сьогодні в новостворених громадах, рясніють портретами й похвальними одами на честь керівників ОТГ.
Нині всі комунальні друковані ЗМІ проходять процедуру роздержавлення, але святе місце не залишається порожнім. Що це, як не дискредитація медійних реформ?
Уявімо: завтра вибори в ОТГ — навіщо ж витрачатися на те, аби доносити до людей власні новаторські концепції, ідеї? Якщо все це можна зробити... коштом самої громади, вихваляючи свою «скромну» персону та готуючи електорат до «правильного» голосування. І чхати, що цей адмінресурс на власну користь може використати з усіх кандидатів лише один — той, що при владі…
Але державні органи, які опікуються реформою, чомусь цього не бачать. Чи, може, не хочуть бачити?