"Армія нарощує потенціал"

Владислав ШОСТАК: «Цього року очікуємо на вітчизняні зразки високоточної зброї»

Техніка, як і зброя, в зоні бойових дій  вкрай необхідна. На яке технічне підкріплення від держави і громадськості можуть розраховувати воїни на східних кордонах країни цього року, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра»

Роками українську армію тримали на голодному технічному пайку. Все, що могли зберегти і підтримати в належному стані, військові техпідрозділів робили власноруч. І лише цього року на потреби армії держава надала кошти, з них на переозброєння — 14 мільярдів гривень. Це вимога часу, адже у нас на озброєнні досі були зразки третього покоління, а країна-агресор уже оснащена четвертим поколінням. Яка техніка та зброя надійде нашим військовим у перспективі? Про це розмовляємо з т. в. о. заступника начальника Озброєння ЗСУ полковником Владиславом ШОСТАКОМ.

— Владиславе Григоровичу, чим українські військові нині обороняються?

— Коли ми зіткнулися із країною-агресором, виявилося, що 50—60% військової техніки потребували ремонту. Від тривалого простоювання прогнили бензобаки, патрубки системи охолодження, радіатори, зруйнувалися гумотехнічні вироби (сальники, ущільнювачі), вийшли з ладу електроніка, дроти тощо. Були й певні проблеми з навичками техфахівців, бо ж розраховували, що техніку ремонтуватимуть на заводах.

Проте часові обмеження змусили шукати інші шляхи. Техніку терміново відновили власними силами. На поле бою відправлено 20 тисяч одиниць. До речі, важливо, щоб екіпажі машин формувалися з професіоналів і патріотів, тоді техніка служитиме довше. Хоч траплялося, що навмисно виводили майно з ладу.

Ситуація на сході показала, що треба виробляти власні новітні зразки техніки і зброї. Є вітчизняні розробки, є що запозичити чи попервах закупити в іноземних розробників.

— Тобто оновлення оснащення розпочато з початком наступу агресора?

— З минулого року закуповуємо сучасну стрілецьку зброю — снайперські, штурмові гвинтівки, а також тепловізори, прилади нічного бачення, сучасні цифрові із захищеним зв’язком радіостанції, спеціальні прилади спостереження і розвідки для спецпідрозділів. Розпочали закуповувати нові бронетранспортери та автотягачі для транспортування артсистем, боєприпасів, бронетехніки, зокрема санітарних бронетранспортерів.

Ще необхідні безпілотні комплекси. Їх торік не встигли закупити, бо замовлення зробили всередині року, а процес їх виробництва тривалий. Нині є пропозиції від наших «кулібіних» щодо розробки безпілотників. Їх платформи хороші, а ось найцінніше у безпілотнику — начиння, зокрема потрібні потужніші відеокамери для бойових умов. Є хороші іноземні, але вони надто дорогі. Намагаємося розв’язати цю проблему.

Нові зразки зброї випробовують на базі державних науково-випробувальних центрів. Пропонують зразки і волонтери. Кілька з них уже можна виробляти серійно.

Є питання використання бюджетних коштів на закупівлю зразків зброї чи техніки, які не прийнято на озброєння. Але тут потрібно пройти відповідні процедури і лише потім налагоджувати масове виробництво.

— Чи вдалося нашій промисловості оперативно налагодити виробництво потрібного спорядження і техніки?

— Торік не вистачало елементарного: акумуляторів, шин тощо. Але нині є їх запас. У 2015 році продовжимо закуповувати нові БТР-4, БТР-3, міномети, протитанкові комплекси, сучасну стрілецьку зброю, модернізовані літаки і вертольоти тощо. Очікуємо створення і серійного виробництва новітнього озброєння. Артсистеми за стандартами НАТО на шасі КрАЗ пропонує одна з вітчизняних фірм. Вона пропонує випробувати снайперську гвинтівку великого калібру та боєприпаси до артсистем, гармат, якими оснащені БТР-4, БТР-3, БМП. Слабина в наявних у військах артустановках — стволи. У них є певний ресурс зносостійкості. А їх, як інші комплектуючі, нам постачала Росія. Однак нині вже знайдено альтернативних постачальників стволів зі Словаччини.

Цього року очікуємо на вітчизняні зразки високоточної зброї, зокрема керовані міни. Ними можна стріляти з мінометів з високою вірогідністю влучання в ціль. А також на комплекс управління артпідрозділами — модернізований «Град», його розробляє та серійно випускає львівський завод.

Закуповувати нове озброєння і боєприпаси до артсистем почнемо днями, 9 лютого уряд затвердив Державне оборонне замовлення (ДОЗ) на 2015 рік.

Паралельно працюємо з експортерами з держконцерну «Укроборонпромом». Уже доправили на заводи техніку на ремонт. Нам конче потрібно понад 120 відремонтованих БМП для відправлення на схід.

Модернізованими бойовими і десантно-транспортними вертольотами забезпечать військових льотчиків. Одна з переваг машини — оснащення її нічним приладами та прицілом із тепловізором. А це дає змогу воювати і вночі, застосовувати високоточну ракету виробництва КБ «Луч».

Торік на вертольоти і літаки типу Ан-26, Су-25 почали встановлювати станції захисту від ракет переносних ракетних комплексів.

Можливості наших підприємств поки що недостатні, щоб відразу почати випускати нову техніку. За роки так званої демілітаризації втрачено фахівців і виробничі потужності. Більшість заводів виконувала ремонтні роботи, а не виробничі. Нині ж «Укроборонпром» узявся за виробництво нового перспективного озброєння і комплектуючих до нього. Нові та модернізовані танки, бронетранспортери вже виробляють заводи в Харкові, які зуміли швидко відреагувати на потреби армії. Запорізький завод «Іскра» виробляє радіолокаційні станції тощо.

Обставини змусили всіх в країні подивитися на армію іншими очима. Збройні сили також не забарилися підтвердити своє призначення і потенціал.

Ольга ПРОКОПЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Владислав ШОСТАК. Народився 25 листопада 1970 р. у с. Вовчик Лубенського району на Полтавщині. У 1992 році закінчив Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки (за спеціальністю «авіаційні радіотехнічні системи»), у 1998-му — Київський інститут Військово-Повітряних сил ЗСУ (за спеціальністю «офіцер оперативно-тактичного рівня»). У Збройних силах з 1987 року. Нині тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника Озброєння ЗСУ, полковник. 

Автоподарунки для сходу

ПІДТРИМКА. Дві автівки, придбані за кошти меценатів, рушили від Тернопільської міськради на схід. Доправлять їх у зону АТО волонтери ГО «Автомайдан Тернопіль».

Позашляховик «ніссан» — для нацгвардійців. Він прислужиться їм у виконанні службово-бойових завдань, у доправленні поранених до медзакладів. «Економний, швидкий, маневрений», — каже заступник командира батальйону Нацгвардії (м. Тернопіль) Ярослав Котилянець.

А тернопільські медики разом з іншими доброчинцями зібрали кошти на легковик «форд», переобладнаний під «швидку» для колеги Михайла Стасіва. Свого часу він два роки служив в Афганістані, потім став лікарем-хірургом. Останнім часом працював заступником головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги. Понад півроку тому добровольцем поїхав на схід.

Тернопільці завантажили автівки ліками, продуктами та іншим необхідним для бійців.

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

Теплушка на колесах

НАРОДНІ УМІЛЬЦІ. Волонтерам громадського фонду «Суми» Євгенові Чічікалу та Віталієві Лебедю подзвонили бійці-земляки, які служать у зоні АТО, і щиро подякували за теплий подарунок. Так оцінили теплушку, змайстровану сумськими умільцями, отриману за кілька днів до нового року, коли міцніли морози і гострою була потреба в теплі.

Зробили сумчани теплушку зі старенького УАЗа, який називають «буханкою». Хоч Євген за фахом будівельник, на техніці знається грунтовно. Сам узявся готувати креслення. Працювали з Віталієм два тижні, врахували всі нюанси. Оснастили вагончик жорстким зчепом, щоб зручно було транспортувати з місця на місце. Теплушка на шість спальних місць. У ній буржуйка, душ, рукомийник, постіль, ліжка, посуд, і навіть супутникова антена — все необхідне для повноцінного відпочинку.

Євген Чічікало каже, що теплушки не було б, якби не безкорислива допомога друзів, родичів, знайомих. Хтось мав генератор, хтось бачок на сотню літрів води, ще хтось набір для супутникового зв’язку тощо. Всі, до кого зверталися, відгукнулися.

Завершивши роботу, Євген Чічікало підчепив теплушку до свого буса і вирушив у зону АТО до бійців Сумського артполку. А перед цим побував у кількох навчальних закладах Сум, учні та вчителі яких передали воїнам-землякам подарунки.

Всі презенти ледь умістилися в авто. Військові не знали, чому радіти більше — теплушці чи листам і малюнкам, які так само гріли їхні серця й душі. А нині Євген і Віталій чаклують над другим таким вагончиком. Переконані, що скоро він буде на передовій.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

«Ластівка», «Верблюд» та «Скорпіон» рятують життя 

ДОПОМОГА. Волонтерська група «Мега-Поліграф» разом зі Спілкою самаритян України нині готують до відправки на передову батальйону «Київ-1» удосконалений та допрацьований старий «фольксваген», який, завдяки старанням волонтерів, перетворився на сучасний автомобіль швидкої допомоги «Ластівка-4». Це вже 4-й автомобіль, який отримають військові.

— Також створено експериментальну бойову машину «Солоденька» з унікальною системою озброєння на базі двох спарених кулеметів, яку нині випробовують у 12-му окремому мотопіхотному батальйоні, — розповів керівник волонтерської групи «Мега-Поліграф» Олег Свірко.

А ще волонтери цієї групи разом із БФ «Воїни Добра» виготовили та планують відправити на фронт 7 броньованих авто на базі побутових позашляховиків, на яких можна встановлювати різні види важкої стрілецької зброї, та 6 різноцільових броньовиків на базі інкасаторських мікроавтобусів. Серед них броньовик «Верблюд», який передали 54-му окремому розвідбатальйону. Він нещодавно врятував життя воїнові з позивним «Птах Метіс».

Олег Свірко зазначив у соцмережі, що також команда завершує роботу над броньовиком «Скорпіон 5» на базі Mitsubishi Wagon1. Нині машина готова на 70%. Собівартість виготовлення одного броньованого авто майже 140 тисяч гривень, ремонт — 50 тисяч. 

Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»