Запровадження оптимальної моделі посиленого карантину на початку січня 2021 року, збільшення кількості тестувань, безплатна вакцинація критично важливих соціальних груп населення, вдосконалення системи з дотримання контактними особами правил самоізоляції, посилення спроможностей медичної системи у боротьбі з коронавірусом. Таке комплексне бачення Кабінету Міністрів протидії пандемії: від антикризових кроків тут і зараз до чіткого плану на найближчі місяці й роки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час Години запитань до уряду в парламенті.

Уже наступного тижня планують затвердити національний план вакцинування проти COVID-19, розроблений Міністерством охорони здоров’я. Очільник уряду нагадав, що підготовку кампанії вакцинування від COVID-19 розпочато з вересня 2020 року. На базі Центру громадського здоров’я МОЗ над цим працювала робоча експертна група, в яку увійшли українські лікарі та експерти, представники Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні, ЮНІСЕФ тощо.

Виокремлено пріоритетні групи

«Основне завдання плану вакцинування до кінця 2021 року — охоплення щепленням проти COVID-19 за кошти держави 50% населення України — майже 21 мільйон. З огляду на те що закупити вакцини неможливо одразу для всіх громадян, постає необхідність визначення пріоритетних груп населення, які мають отримати вакцини найпершими. Тому на основі рекомендацій ВООЗ, попередньої рамкової програми про справедливий розподіл вакцини від COVID-19 та інших експертних груп було виокремлено пріоритетні групи для вакцинування.

Ідеться про медичних працівників, зокрема осіб, які беруть участь у заходах з протидії епідемії; військовослужбовців, які беруть участь в ООС; працівників соціальної сфери, серед них соціальних працівників; осіб, які мешкають у закладах з надання довгострокового догляду й підтримки, й персонал таких закладів; працівників критично важливих структур державної безпеки, зокрема ДСНС, Національну поліцію, Нацгвардію, військовослужбовців ЗСУ, МВС; учителів та інших працівників галузі освіти; людей похилого віку (60 років і старші), які перебувають у групах ризику. Серед відповідних груп буде поетапність розгортання вакцинування залежно від кількості отриманих вакцин», — пояснив Прем’єр.

Вакцинування планують проводити на базі наявних кабінетів щеплень. У грудні 2020 року їх налічується понад 11 тисяч. Для проведення щеплень передбачено створення мобільних бригад і залучення мережі сімейних лікарів.

Денис Шмигаль поінформував, що перші вакцини очікують у лютому — вакцинуватимуть лікарів. А в березні очікують першу партію з 8 мільйонів доз вакцини для 4 мільйонів українців у межах ініціативи COVAX. Уряд веде переговори з виробниками вакцини (крім російської), які мають ліцензовані вакцини, що пройшли три рівні сертифікації, і з керівництвом держав, де такі вакцини вироблятимуть або їх уже законтрактовано. Кошти на закупівлю вакцини закладено в держбюджет, додатково тривають переговори про фінансування з міжнародними партнерами України.

Прем’єр запевнив, що Україна отримає вакцину від COVID-19 не пізніше, як Євросоюз, паралельно відбуватиметься вакцинація за державний кошт і на комерційній основі. Тобто щодо вакцинації Україна рухатиметься, як ЄС і ввесь прогресивний світ.

Про виробництво української вакцини міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив таке: «Є кандидат на вакцину, бо це ще не вакцина. Пройдено доклінічне випробування, триває процес започаткування клінічних випробувань. Обрано виробничу базу, де мають виготовляти вакцину для клінічних випробувань. Це одне з українських фармпідприємств, але для початку треба виготовити не менш ніж 100 тисяч доз вакцини. Процес триває, і його неможливо завершити за місяць. Україна відновлює виробництво вакцин, яке було втрачено за останні 29 років».

Про запозичення й кадри

Під час Години запитань Прем’єр розповів, що Україна здійснила за останні два тижні запозичення, які дадуть змогу їй нормально завершити цей рік і виконати видаткову частину державного бюджету. Він уточнив, що минулого тижня понад 600 мільйонів доларів було залучено під 6,2% на чотири роки. Це рекордна позика під надзвичайно низький відсоток.

«Цього тижня на внутрішньому ринку, але за участю іноземних інвесторів, для яких Україна стає цікавішою і привабливішою, було залучено рекордний 51 мільярд гривень. Це дасть змогу виконувати соціальні зобов’язання», — зазначив він.

Після Години запитань Верховна Рада призначила українську військовослужбовицю контррозвідницю Юлію Лапутіну міністром у справах ветеранів. Перед голосуванням Денис Шмигаль зауважив, що вона має значний професійний досвід у галузі безпеки, національної оборони, знає проблематику ветеранів не з чуток, а на практиці. А претендентка на посаду у виступі акцентувала, що для вирішення питань ветеранів має відбуватися системна державна робота, де поєднано зусилля парламенту, уряду, громадського сектору й ветеранських організацій. Має бути налагоджено плідну співпрацю з парламентськими комітетами щодо розроблення необхідних законопроєктів.

Юлія Лапутіна із тремтінням у голосі говорила, що звістку про втрату на фронті всі розуміють як трагедію. Але така сама трагедія, коли з’являється інформація, що черговий ветеран втратив контроль через посттравматичний синдром і наклав на себе руки. Адже це все втрати через війну, бо наслідки цієї війни заважають людині повернутися до роботи, мирного життя.

В Україні майже 400 тисяч учасників бойових дій. Це ті люди, які пройшли війну на Донбасі. Це більше, ніж сумарна кількість військовослужбовців у ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужбі СБУ, розвідці та бойових підрозділах. Фактично це друга армія, люди, які не шкодували себе заради країни, тож вона має їх гідно підтримувати.

Народні депутати заявляли, що душа і розум нового міністра будуть з ветеранською спільнотою, але закликали новопризначену чиновницю не забувати, що в Україні є ветерани й інших воєн, які також потребують державної підтримки.