26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ) вирушила на станцію «Академік Вернадський». Її учасники проведуть в Антарктиці майже 13 місяців. Команда знову наймолодша порівняно з усіма попередніми.

«Українська експедиція здійснює важливу місію, вивчаючи багато процесів, необхідних для наукових досліджень. Це стосується й моніторингу зміни клімату. Приємно, що наші науковці вкотре вирушають на континент. На станції проводять ремонт для поліпшення умов праці. Торік за підтримки уряду було значно збільшено виплати нашим полярникам», — зазначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Керівником УАЕ буде рекордсмен за кількістю зимувань на «Вернадському» вчений-геофізик із Харкова Богдан Гаврилюк. Для нього це буде дев’ята річна експедиція (до цього максимальна кількість зимувань не перевищувала восьми). Богдан буде найстаршим членом команди святкуватиме на станції 49-й день народження, повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки.

Наймолодші й дуже фахові

За словами директора Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого, торік до Антарктики відрядили наймолодшу експедицію за всі роки — середній вік учасників становив 37 років. Цьогоріч у 26-й експедиції середній вік ще менший — майже 36, а наймолодшому учасникові у квітні виповниться 25, тобто він ровесник передачі станції Україні від Великої Британії.

Загалом у 26-й експедиції буде 12 учасників: семеро науковців, лікар, кухар, дизеліст, системний механік і системний адміністратор. Серед них жінка— біолог Оксана Савенко, яке вже вдруге їде на зимівлю. Це теж рекорд, адже раніше жодна жінка двічі не зимувала.

У команді найбільше представників Харківщини — троє, Києва та Чернігівщини — по двоє. По одному учаснику з Вінницької, Запорізької, Полтавської, Київської та Львівської областей.

Перед поїздкою до Антарктиди вся команда пройшла обов’язковий тижневий тренінг, здобувши знання й навички, необхідні для роботи й життя на станції: від лекцій про напрями досліджень на «Вернадському» та правовий статус Антарктики до роботи з обладнанням і тренувань з пожежної безпеки. Важливою складовою тренінгу була психологічна підготовка колективу під наглядом фахівців. Майбутні полярники вчилися взаємодіяти між собою в умовах, наближених до станції.

Від озонових дір до мови китів

Основними завданнями учасників річної експедиції стануть проведення щоденних вимірювань і запланованих досліджень, підтримка роботи станції. Щоденні вимірювання проводять за кількома напрямами, і вони безперервні впродовж кількох десятиліть. Частину з них започаткували ще британські науковці, інші було додано пізніше. Наприклад, метеорологічні вимірювання тривають із 1947 року, їх використовують для прогнозування погоди в Україні та світі і для глобальних прогнозів змін клімату на планеті.

Одне з найдовших спостережень на нашій станції — за концентрацією озону в атмосфері. Його розпочато 1957 року. Свого часу це дослідження дало змогу британським фахівцям відкрити таке явище, як озонова діра, а нині українські науковці проводять постійний моніторинг її стану. І понад два десятиліття тривають започатковані українськими дослідниками вимірювання стану іоносфери.

Нині заплановано дослідження за п’ятьма основними напрямами: геокосмічні, геолого-геофізичні, гідрометеорологічні, океанографічні й біологічні. Наприклад, науковці продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері планети, вивчення будови льодовиків за допомогою георадара й дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації.

Буде започатковано нові дослідження. Зокрема з використанням потужного метеорадара вивчатимуть формування хмар і опадів, а за допомогою гідрофонів вивчатимуть мови та діалекти китів.

Підтримуватиме роботу станції команда життєзабезпечення. Оскільки на «Вернадському» триває масштабна модернізація, троє фахівців — дизеліст, системний механік та системний адміністратор — вирушили в експедицію на місяць раніше, щоб долучитися до встановлення й налаштування нового обладнання, з яким доведеться працювати всім.

Коронавірусу до Антарктиди зась!

Переважна частина учасників експедиції вирушила до Антарктиди ввечері 24 березня з аеропорту «Бориспіль». Їхній шлях пролягатиме через Туреччину, Бразилію та Чилі, де на команду чекає двотижневий карантин. Відтак кораблем вони мають дістатися станції.

Через пандемію COVID-19 і різке зростання захворювань в Україні перед поїздкою полярники максимально обмежили всі контакти й пройшли тести на наявність коронавірусу, а Національний антарктичний науковий центр скасував традиційні урочисті проводи експедиції за участю медіа та інших гостей. Але одну традицію не змінив навіть COVID-19: фото команди біля пам’ятника Михайлові Грушевському в Києві.

Уперше в історії глава Української держави поспілкувався з полярниками, які там працюють, і вручив державні нагороди. Зустріч відбулася в режимі реального часу за допомогою відеозв’язку.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»