Шановні громадяни України!

Шановні народні депутати!

Дякую всім народним депутатам, які завжди висловили критику на адресу Уряду. Коли в критиці є раціональне зерно, ми завжди її сприймаємо. І готові співпрацювати – якщо критика продиктована щирою турботою про інтереси народу України.

За роки співробітництва з Верховною Радою України і минулого, і нинішнього скликання Уряду у більшості випадків вдавалося знаходити погоджені з народними депутатами рішення, спрямовані в першу чергу на стабілізацію соціально–економічної ситуації та розвиток країни. Ми це високо цінуємо. Це, безумовно, дуже важливе надбання як конструктивної частини депутатського корпусу, так і Уряду.

Ми разом напрацювали позитивний досвід узгодження суспільних інтересів – шляхом обговорення життєво важливих, іноді гострих проблем з громадськістю, з народними депутатами, з експертним середовищем. Так стали законами визначальні для розвитку держави Податковий, Митний, Кримінально–процесуальний кодекси і багато інших важливих документів.

Тому наш Уряд принципово налаштований на конструктивну співпрацю і з парламентською більшістю, і з опозицією, і з громадянським суспільством.

На превеликий жаль, сьогодні ми побачили, що натомість певним силам потрібно лише максимально ускладнити ситуацію. Вони знову пускають у хід їх улюблений метод: брехню, демагогію і популізм.

Але ж ми все це проходили! Згадайте, як відбувались парламентські вибори минулого року. Скільки було апокаліптичних прогнозів, що гривня обвалиться, економіка зупиниться, ціни зростуть і зникнуть якісь товари.

Цим вони тільки активно підіграли валютним спекулянтам, недобросовісним підприємцям, які розкручували ціновий ажіотаж і вчергове спустошили кишені простих людей.

Я хочу спитати спростованих життям оракулів, які зараз сидять у цьому залі, і сьогодні знову намагається нагнітати різні жахи: де ваші пророцтва і кому вони були на руку? Простим людям чи спекулянтам?

Я хочу спитати: хто з вас відповів за шкоду, яку ви заподіяли людям? Яку відповідальність ви будете нести за ті провокаційні висновки та прогнози, які і сьогодні озвучували у цій залі?

А громадян України я прошу вдуматись і порівняти: хто вболіває за майбутнє України і пропонує практичні кроки, а хто вболіває за власне політичне майбутнє і перекладає відповідальність на інших.

Відома крилата істина: все пізнається у порівнянні.

Давайте проаналізуємо і порівняємо два періоди з історії незалежної України. Той, за який відповідає наш Уряд, і той, за який не хочуть брати відповідальність ініціатори розгляду довіри до Уряду. Той, коли вони були при владі.

Лідери опозиції говорять про крах економіки і збідніння людей сьогодні. Тоді запитаємо: а що було три роки тому?

Якщо зараз зростання валового внутрішнього продукту порівняно з 2009 роком становить майже 10%, зростання промислового виробництва – біля 18%, збільшення обсягів житлового будівництва – в 1,7 раза, зростання товарообігу – в 1,6 раза, реальної заробітної плати – в 1,4 раза, то як назвати те, що відбувалось у 2008–2009 роках?

Якщо фонд оплати праці порівняно з 2009 роком збільшився у 1,5 раза, а видатки Пенсійного фонду – у 1,4 раза, якщо протягом трьох років Уряд 18 разів поспіль підвищував зарплату бюджетників і 34 рази – пенсії для різних категорій пенсіонерів – то де ви бачите падіння доходів людей?

До речі, підвищення ми робили поступово, крок за кроком і тому не допустили інфляції, як це було не раз раніше.

Я чудово розумію, що доходи наших людей ще не такі, щоб забезпечити їм належний добробут. Проте, ми крок за кроком робимо все, щоб збільшити доходи громадян.

Але як тоді назвати те, що у 2009 році всі зарплати, пенсії та соціальні виплати були протизаконно заморожені? Чому ви не згадуєте про свою відповідальність за цей удар по народу України?

Три роки тому перед країною на повен зріст постали дві головні проблеми, які вели до соціально–економічного колапсу і банкрутства: найбільша в Європі ціна на газ, яка загрожувала зупинкою базових галузей промисловості та зубожінням населення; і падіння доходів людей, підкреслюю – реальне падіння доходів, заморожені соціальні гарантії. Що обумовило скорочення внутрішнього ринку.

Зусиллями лідерів нинішньої опозиції Україна була втягнута у газову кабалу. Газовий контракт був справжньою зрадою національних інтересів. Нас змушували під загрозою драконівських штрафів купувати 52 мільярди кубометрів газу за найдорожчою в Європі ціною. За півроку Україна мала стати банкрутом. Ми і зараз переплачуємо за газ суму, яка дорівнює дефіциту Пенсійного фонду або річним витратам на охорону здоров’я. Дякуючи вам, ми це переплачуємо.

Нам вдалося врятувати ситуацію.

Завдяки домовленості з Росією у квітні 2010 року було отримано значну економію в оплаті за імпортний газ.

Таким чином, щороку в реальному секторі економіки залишалось біля 5 мільярдів доларів. Завдяки цьому «перепочинку» не зупинились металургія і хімія, держава отримала можливість комплексно стимулювати збільшення власного видобутку газу, шукати альтернативні джерела постачання та енергозбереження. 

Чи міг хто-небудь у 2009 році уявити, що Україна зможе у рази знизити обсяги споживання російського газу? Але факти вперта річ: у поточному році ми купили у Газпрому у 8 разів менше газу, ніж рік тому. За 2012 рік ми скоротили споживання імпортного газу на 12 млрд. куб м – до 33 млрд. куб м. Порівняйте це з 52 мільярдами, які нам нав’язували.

Ми модернізували теплоелектростанції, перевели частину агрегатів на вітчизняне вугілля та оновлюємо потужності атомних і гідроелектростанцій. До речі, видобуток енергетичного вугілля за 2012 рік зріс на 4,2 млн. т.

Нарощуємо власний видобуток природного газу. Уперше в нашій історії до пошуку та видобутку вуглеводнів залучені світові лідери в цій сфері: Шелл, Шеврон і ЕкссонМобіл.

Ми домовились і здійснюємо постачання дешевшого газу з європейського спотового ринку.

Розпочато будівництво власного заводу з виробництва ядерного.

З початку 2010 року по березень 2013 року потужність альтернативної енергетики, яка виробляє електричну енергію з відновлюваних джерел, зросла в 5 разів. Це вам не язиком молоти ось з цієї трибуни.

Все це – результат практичних кроків, які зменшують тягар енергетичної залежності України.

Лідери опозиції ніколи не згадують, хто є ініціатором підвищення тарифів на енергоносії для населення. Я нагадаю, чий підпис стоїть під зобов’язанням Міжнародному валютному фонду в рази підвищити тарифи для населення: колишнього прем’єр-міністра Тимошенко. Це вам український народ завдячує не тільки кабальною ціною на газ, а й постійною вимогою МВФ до України, щоб громадяни повністю таку ціну оплачували.

Натомість, наш Уряд прийняв рішення не перекладати на громадян України всю вагу надмірних цін на газ. Ціна на газ для населення залишалася незмінною впродовж останніх 32  місяців, тарифи на електроенергію – впродовж 24 місяців.

 

Переважна більшість населення в Україні за газ платить 725 грн. за тисячу кубічних метрів.

Для порівняння: вартість газу в сусідній Росії залежить від регіону і складає від 800 до 1 358 гривень, споживачі в Румунії купують тисячу кубічних метрів газу за 3 757 гривень, в Угорщині – за 4 236 гривень, а у Болгарії – за 7 433 грн.

Ще в середині 2010 року ми знизили планку, з якої починається компенсація витрат на послуги ЖКГ: до 15% сімейного бюджету для працездатних громадян і до 10% – для непрацездатних і пенсіонерів.

Шановні колеги!

З початку економічної кризи більшість країн на рекомендації МВФ вдалися до бюджетної економії, затягування поясів у соціальній сфері.

Ми обрали принципово інший шлях. Збільшення доходів населення і завдяки цьому зростання внутрішнього ринку. Тому першим же кроком нашого Уряду було підвищення соціальних стандартів.

І уже впродовж трьох років ми послідовно проводимо політику підвищення добробуту людей. Це велика й складна робота, якій протипоказаний популізм. Адже зростання статків громадян може базуватися лише на розвитку економіки.

Наші опоненти, намагаючись сподобатись своїм виборцям, ллють гіркі сльози, що наші літні люди отримують низькі пенсії, на які неможливо прожити.

Я навіть не став би сперечатись, якби це питання підіймали не ви.

Знову нагадаю, чий підпис стоїть під зобов’язанням України перед МВФ здійснити пенсійну реформу. Чий? Знову ж таки – Тимошенко. А представники її політичної сили мають нахабство ставити нам це у провину.

Яке ви маєте право плакатися про важке життя старих людей? В цьому залі присутні і колишня Міністр соціальної політики в уряді Тимошенко. Де були ваші сльози у 2009 році, коли наші пенсіонери отримували пенсію 556 гривень 60 копійок?!

Я не намагаюсь малювати райдужних картинок, і не буду говорити що мене влаштовують сьогоднішні розміри пенсійних виплат. Не влаштовують.

Але ми робимо все, щоб наші громадяни отримували більше і могли достойно жити на пенсії.

За час роботи нашого Уряду середній розмір пенсійної виплати збільшився в 1,4 раза і зараз складає 1 471 грн.

На вимогу Глави держави у минулому році були проведені перерахунки пенсій майже 13 мільйонам пенсіонерів.

У 2012 році 580 тисячам колишніх військовослужбовців в три етапи підвищувався розмір пенсійних виплат.

Середній розмір пенсій військовослужбовців станом на 1 січня 2013 року збільшився до 2 тисяч 350 грн. або майже на 600 грн. в місяць.

Скажіть своїм виборцям, чому в 2008 чи у 2009 році влада намагалась не помічати проблем пенсійного забезпечення чорнобильців?

Як ви мирилися з тим, що у 2009 році учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалід І групи, повинен був виживати на 1 200 грн.! Як?

Сьогодні йому не мають права платити менше 2 548 грн.

В листопаді 2011 року ми прийняли рішення, завдяки якому на початок 2013 року середній розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС збільшився майже у 2,2 раза – до 4 280 грн. в місяць.

Наприклад, на сьогодні середня пенсія:

– у інвалідів І групи        складає 5 170 грн.,

– у інвалідів ІІ групи       складає 4 744 грн.,

– у інвалідів ІІІ групи     складає 3 222 грн.

Наші опоненти дуже часто грають на проблемах соціально незахищених категорій громадян і звинувачують владу в тому, що розміри соціальних допомог, доплат та інших соціальних виплат занадто малі.

А де було їх сумління, коли вони були при владі?  Підвищення соціальних виплат якщо і було, то воно знецінювалось інфляцією. Наприклад, у 2009 році прожитковий мінімум (який є базою для обрахунків цих виплат) збільшився лише на 5%. Нагадаю, що інфляція була вдвічі вищою – 12,3%.

Наш Уряд за 2010–2013 роки 15 разів поспіль збільшував розмір прожиткового мінімуму. У цьому році він в 1,7 раза більший, ніж у 2009 році.

Чому у 2008 році, коли максимальний розмір допомоги по догляду за дитиною складав тільки 316 гривень в місяць – вас це влаштовувало?

Ми вважали це неправильним і без зайвого галасу майже в 4 рази збільшили розмір цих виплат (до 1147 грн. на місяць).

Ми в 1,6 раза збільшили максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям.

Виплати при народженні дитини за цей період збільшились у 2,4 раза.

Мабуть, колишня Міністр соціальної політики та її заступник – нині палкі опозиціонери – виявляли унікальну турботу, коли розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям для непрацездатних осіб складав у 2009 році аж 188 гривень в місяць! Де ж ваша совість? А ми збільшили ці виплати в п’ять разів.

На дітей, що проживають в малозабезпечених сім’ях, така допомога збільшена в 2,6 раза.

Хто вам заважав це зробити? Криза? Так, і зараз криза не зникла. Нікуди вона не зникла.

За 2010 – 2013 роки Урядом збільшено розміри державної соціальної допомоги: інвалідам з дитинства І групи підгрупи А – у 1,8 раза; інвалідам з дитинства ІІ і ІІІ груп – в 1,6 раза.

При вас розмір державної допомоги на догляд за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу складав менше 70 гривень в місяць! Забули про це? Так я вам нагадаю. Як можна було на ці гроші існувати і що це за турбота держави про людей була? 

Ми в 18 разів збільшили цю державну допомогу – зараз люди отримують 1147 грн., і вона постійно підвищується.

Хочу особливо звернути увагу, що кроки уряду в сфері соціального захисту населення це – не механічне збільшення соціальних виплат.

Це, в першу чергу – ліквідація несправедливості, і поліпшення якості надання соціальних послуг та їх адресності.

У той час, як певні політики тільки на словах опікуються дітьми–сиротами та дітьми, які залишились без батьківського піклування, ми працюємо, щоб забезпечити їм сімейний затишок.

У 2,4 раза збільшено розмір допомоги при усиновленні дитини та в 1,6 рази – допомога на дітей над якими встановлено опіку чи піклування.

За період з 2010 року з’явилось 1 644 нових прийомних сімей та створено 286 нових дитячих будинків сімейного типу.

Всього у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховується 12 тис. 137 дітей.

Протягом останніх років видатки на фінансове забезпечення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу збільшувались в середньому на 30% щорічно.

Або ще одне. Надзвичайно гостро стояла проблема забезпечення людей з особливими потребами протезами та інвалідними візками.

Протягом 2010–2012 років було видано 385,6 тис. протезно–ортопедичних виробів та більше 70 тис. інвалідних візків.

Ми забезпечили всіх, хто станом на 1 вересня 2012 року набули право на отримання протезів та візків.

Збільшено розмір грошової допомоги ветеранам війни, яка виплачується щорічно до 5 травня.

Так, якщо у 2009 році інвалід війни І групи отримував 540 грн., то у 2013 році вже – 2 415 грн.

Держава четвертий рік поспіль забезпечує безкоштовно житлом інвалідів війни.  

За останні три роки автомобілями забезпечено більше 3 тисяч інвалідів війни.

Я хочу запитати у вас, чому таких практичних справ не було в 2008–2009 роках? Що тоді вам заважало?

Наші опоненти ллють крокодилячі сльози щодо того, які низькі в країні зарплати.

Я погоджуся, тому що наша мета – набагато більші доходи людей. Тільки ми не сльози ллємо, а приймаємо рішення, спрямовані на збільшення доходів.

Згоден, що зарплати зростають не так швидко, як хотілося би. Проте, складно заперечувати той факт, що доходи населення і оплата праці – після різкого падіння у 2008–2009 р. – стабільно збільшувалися.

Порівняйте: в грудні 2012 року середня зарплата склала майже 3 тис. 400 грн., а в 2009 році – лише 1 тис. 900 грн.

Опозиція все одно заявляє, що нічого не зроблено. Але 4,5 млн. працюючих українців не забули, що у грудні 2009 року отримували лише 1,5 тис. грн..

За 3 роки реальна заробітна плата (із врахуванням інфляції) зросла на 37%. А заощадження громадян в банках – зросли – вдумайтеся у цю цифру – на 171,7 млрд. грн.

Уряд із року в рік послідовно підвищує зарплати в бюджетній сфері.

Ставши до роботи у березні 2010 року, Уряд перш за все прийняв постанову про підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, причому перерахували збільшення із 1 січня 2010 р. Всього тариф збільшувався 18 разів поспіль.

І впродовж наступних років ця робота продовжувалася, не зважаючи на високе боргове навантаження на бюджет, кабальну ціну на імпортований газ і високі ціни на нафту, коливання попиту на традиційні товари українського експорту.

Останнє рішення про підвищення оплати праці в бюджетній сфері Уряд прийняв 27 березня 2013 року.

Я хотів би звернути увагу на ще один важливий аспект.

На початку моєї каденції в Уряді, в березні 2010 році, довелося у повній мірі відчути негативні наслідки ігнорування владою проблем вчителів, лікарів, військових тощо.

Разом з підвищенням посадових окладів протягом 2010–2013 років ми ухвалювали рішення, спрямовані на підвищення престижності праці в бюджетній сфері та закріплення кваліфікованих кадрів.

Перелік цих рішень досить широкий, тому наведу найбільш резонансні. Так, у 2010 році встановлена:

– допомога працівникам державних і комунальних закладів культури на оздоровлення і матеріальна допомога на рішення побутових питань;

– щомісячна грошова винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади льотного і плавскладу Збройних Сил;

– надбавка у розмірі 15% посадового окладу за особливі умови праці лікарям, молодшому медичному персоналу, який працює в: будинках–інтернатах для громадян похилого віку, пансіонатах;

– на 20% було збільшено грошове забезпечення військовослужбовців–контрактників і офіцерського складу Збройних Сил.

До речі, у 2010 році Уряд почав виплату надбавок, які попередній Уряд тільки обіцяв:

– для всіх педагогічних працівників, учителів шкіл і викладачів профтехучилищ – у розмірі 20% посадового окладу;

– для бібліотекарів – у розмірі 50% посадового окладу;

– медичним працівникам встановлена надбавка за вислугу років (10–30% окладу).

У 2011 році:

– підвищено посадовий оклад та надбавку за тривалість безперервної роботи у розмірі від 30% до 60% медичним працівникам, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз;

Встановлена:

– надбавка за вислугу років від 10% до 30% посадового окладу окремим категоріям працівників установ соціального захисту населення;

– щорічна допомога на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам;

– одноразова адресна грошова допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати випускникам медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів, які виявили бажання працювати в сільській місцевості;

Серед рішень цього року – встановлення:

– допомоги на оздоровлення та щорічної матеріальної допомоги для вирішення соціально–побутових питань працівникам медичної сфери;

– надбавки за особливий характер праці у розмірі до 20% посадового окладу з підвищенням, надбавки за особливі умови праці у розмірі до 20% посадового окладу з підвищенням та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально–побутових питань медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги.

– прийнято рішення про поетапне збільшення щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. Зокрема з 1 квітня 2013 р. – до 20% місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. – 40%; з 1 січня 2014 – 60%; з 1 квітня 2014 р. – 80%; з 1 липня 2014 р. – в розмірі місячного грошового забезпечення.

Головне, що  підвищення організовано на системній основі, а не під вибори. Все це економічно обґрунтоване.

Наші опоненти не жалкують яскравих слів, щоб переконати, ніби в Україні знищується бізнес.

Я хочу спитати у записних захисників бізнесу: назвіть хоча б одне рішення 2008–2009 років, яке б практично покращило умови ведення бізнесу в Україні?

Не було таких рішень. Натомість бізнес досі проклинає ту владу за знищення інвестицій, протиправний розрив контрактів, штучне банкрутство банків, втрату вкладів, знецінення національної валюти вдвічі.

Саме наш Уряд здійснює системні перетворення у податковій, регуляторній, інвестиційній сферах. Кожна зміна дається важко, стикається з опором і бюрократії, і приватних власників, які ведуть бізнес нецивілізовано. Але зміни відбуваються.  

Істотно розширений простір для ділової активності, вільний від державного втручання. Кількість податків та зборів скорочена за ці роки вдвічі (з 43 до 23). Ставки основних податків значно зменшені: на прибуток з 25% до 17%. Податок на додану вартість: з нинішніх 20% у 2014 році знизиться до 17%. Запроваджено систему податкових стимулів для модернізації виробництва, впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій і т.д.

Всупереч роздуванню міфів про утиски малого бізнесу, фактична кількість спрощенців на початок поточного року зросла більш ніж на 300 тисяч осіб.

Значно спрощені митні процедури. Наприклад, законодавчо визначені терміни митного оформлення вантажів скоротилися порівняно з 2010 роком у 10 разів! 

Кардинально скорочена кількість документів, що подаються з митною декларацією. Тепер їх лише три.

Майже на третину скорочено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Країна перейшла на «єдине вікно» реєстрації та видачі документів дозвільного характеру. Підприємницька діяльність буде повністю звільнена від позапланових і необґрунтованих перевірок.

Революційне спрощення відбулося у сфері доступу до електричних та газових мереж.

Це тільки частина того, що зроблено. Ми зробили всі ці кроки, долаючи опір, тому що принципово переконані: тільки розширення економічної свободи дозволить країні вистояти у надзвичайних кризових умовах.

Безумовно, далеко не все вирішено. Глава держави справедливо критикує чиновників за те, що зміни у сфері свободи підприємництва здійснюються повільніше, ніж ми планували.

Тому ми твердо налаштовані завершити дерегуляцію. Тому що від цього залежить успіх боротьби з корупцією.

Реально знаючи масштаб і застарілість корупційних ризиків, ми почали системно їх долати. Прийняті закони про боротьбу з корупцією, декларування доходів і витрат державних службовців, про державні закупівлі, доступ до публічної інформації та інші. Всі кандидати на посади у публічній службі проходять спеціальну перевірку.

Так, протягом 2010–2012 років до кримінальної відповідальності за корупційні дії притягнуто біля 10 тисяч осіб – вдвічі більше, ніж в попередні роки.

Чи задумався хтось, що коли опозиціонери нагнітають істерію з приводу корупції, вони використовують ось ці факти і приклади, які реально виявлені Урядом та розслідувані Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ? Ці факти свідчать не тільки про масштаби корупції, а й про масштаби її подолання.

Але ми усвідомлюємо, що роботи ще багато. 

І ще одне питання є у мене з цього приводу. Швидше навіть не до опонентів, а до громадян, яким намагаються заморочити голову розмовами про нібито економічний провал і розгул корупції.

Якщо все розкрадається, то поясніть будь ласка, за рахунок чого ми збільшили  виплату пенсій на 83 млрд. грн. та заробітної плати – на 193 млрд. грн. Разом це перевищує видатки державного бюджету 2009 року. Що ж ви тоді робили?

Немає логіки у демагогії опозиції.

Ми розгорнули наймасштабніше інфраструктурне будівництво в історії України. І продовжимо його. Політики змінюються, а аеропорти, стадіони, мости, розв'язки, дороги, школи, медичні центри будуть служити людям.

У 2011–2012 роках капітальні витрати державного бюджету втричі більші ніж 2009 року.

У ці дуже непрості кризові роки ми залучити сотні тисяч українських робітників та сотні вітчизняних підприємств до виконання цих робіт.

Відбулась глибока реконструкція чотирьох міжнародних аеропортів.

У Києві введено в експлуатацію п’ять нових станцій метрополітену

Ввели в експлуатацію – залізнично–автомобільний міст через річку Дніпро.

Відкрито рух на ділянці дороги Київ – Чоп у Житомирській та Рівненській областях, відремонтовано дороги Київ – Ковель – Ягодин.

За 2010–2012 роки введено в експлуатацію 4,6 тис. км, або втричі більше, ніж за три попередні роки  .

Багато це чи мало? Зрозуміло, що – недостатньо. 

Ось, якби «газовий зашморг» Уряду Тимошенко не змушували країну переплачувати Росії за природний газ, ми змогли б побудувати і капітально відремонтувати в 3 рази більше доріг, ніж зараз!

А наскільки збільшилось будівництво шкіл, лікарень? Цього теж не бачать наші опоненти? І людей змушують не бачити. То я доповім.

Опозиційні політики нав’язують думку, що наш Уряд тільки те й робить, що закриває школи. 

Це неправда. Певну оптимізацію мережі навчальних закладів – там, де замало учнів – не можна порівняти з 2008–2009 роками, коли було ліквідовано 231 навчальних закладів.

Насправді Уряд з перших днів роботи зробив акцент на відновленні інфраструктури дошкільних і загальноосвітніх учбових закладів.

За три роки введено в експлуатацію 74 нових сучасних школи і капітально відремонтовані 6 тис. 400 загальноосвітніх навчальних закладів.

Школи відкрито там, де їх чекали десятками років.

Із 2010 по 2013 роки відкрили 1 тис. 345 дошкільних навчальних закладів. 

Глава держави поставив перед Урядом завдання забезпечити охоплення 85% дітей  дошкільними закладами.

І це завдання буде виконано

Високими темпам реалізується програма «Шкільний автобус» для України.

Нагадаю, що ця програма була ініційована у 2004 році нинішнім Президентом України В.Ф. Януковичем. За 2010 – 2012 роки придбано 1 тис. 579 автобусів – тобто дві третини всіх автобусів, закуплених за весь час реалізації програми.

У 2013 році ми плануємо закупити та поставити до шкіл ще понад 400 автобусів.

Продовжується комп’ютеризація шкіл. Тільки у 2012 році українські школярі отримали 23 тис. комп’ютерів, якими оснащено біля 3 тис. комп’ютерних класів.

А ще Уряд розгорнув загальнонаціональне будівництво і реконструкцію медичних закладів: від регіонального рівня до високоспеціалізованих клінік та медичних центрів.

За 2010–2012 рр. реконструйовано, відремонтовано та побудовано 240 закладів охорони здоров’я. чого ви ніколи не вміли робити і ніколи цього не робили!

За 2011–2012 роки відкрито 8 перинатальних центрів  ІІІ рівня, яких до цього взагалі не було в Україні.

Серед високоспеціалізованих медичних об’єктів світового класу в Україні тепер можна назвати центри із використанням ПЕТ–технологій, перший дитячий Центр клінічної токсикології, інтенсивної та еферентної терапії. 

У 2011 році здійснена реконструкція та оснащення сучасною медичною технікою та обладнанням Науково–практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ .

Відкрито новий хірургічний корпус Національного інститут раку.

Здійснена реконструкція з розширенням будівель Центру інфекційних хвороб.

Проведена реконструкція та оснащення сучасною медичною технікою та обладнанням  Українського науково–практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин.

Будується новий корпус дитячої лікарні “Охматдит” з Центром онкогематології та трансплантації кісткового мозку, що вперше дозволить в Україні надавати медичну допомогу за світовими стандартами дітям з онкологічними захворюваннями. 

Я назвав вам тільки окремі об’єкти.

І цю роботу ми будемо продовжувати. Тому що стан охорони здоров’я в країні нікого не задовольняє. Тільки на відміну від опозиції ми не галасуємо про це, а область за областю, район за районом робимо медицину якіснішою і доступнішою. 

Хто заважав нинішній опозиції працювати так само?

За три роки передано медичним закладам біля 2 тис. медичних автомобілів.

Ще один міф, яким дорікають нашому Уряду – про недостатню увагу до культури.

Але факти свідчать абсолютно про інше. 

Наприклад, у 2012 році обсяги фінансування галузі культури з державного бюджету були в 1,8 раза більшими у порівнянні з 2009.

Якщо говорити в цілому, то за каденцію нашого Уряду введено в експлуатацію після ремонту, реконструкції та будівництва 420 об’єктів культурного призначення. Це у 7 разів більше, ніж у 2008–2009 роках.

Протягом 2010–2012 років було введено в експлуатацію такі важливі об’єкти як:

– Малу сцену Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

–  Кіровоградський академічний  український музично–драматичний театр імені М. Л. Кропивницького.

– Масштабна реконструкція та відкриття нової експозиції музею Т.Г. Шевченка Шевченківського національного заповідника в Каневі.

Нагадаю, що протягом 2008–2009 років не збудовано, не введено в експлуатацію жодного об’єкта такого рівня.

Інший приклад. З 2010 по 2012 роки за рахунок державних коштів знято 100 фільмів (ігрових, анімаційних, короткометражних), з них у 2012 році – 87, що у 6,7 раза більше у порівнянні з 2009 роком.

У 2012 році Урядом вперше за останні 5 років забезпечено придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек, в тому числі і для сільських. Придбано понад 400 тисяч примірників видань.

У 2012 році вперше за останнє десятиліття завдяки державній підтримці випуск книжкової продукції в Україні досягнув 1,36 примірника на одного жителя. За останні два роки майже вдвічі збільшено фінансування випуску книжкової продукції на умовах державного замовлення, що здійснюється за програмою «Українська книга».

Шановні громадяни Україні! Шановні народні депутати!

Сьогодні, зважуючи виконану роботу, я не підбиваю підсумки, а заявляю, що зробити треба набагато більше.

Докорінно оновити потрібно велику європейську країну. Нашу країну. Це потребує значних ресурсів і цілеспрямованої волі.

Так, з’явилась Програма активізації економічного розвитку, яку 27 лютого цього року ухвалив Кабінет Міністрів України.

Могла вона з’явитися, коли ми починали роботу? Об’єктивно – ні. Тому що тоді ми рахували копійки на виплати за газ, на зарплати і пенсії, і важко було уявити, що держава зможе здійснити програму вартістю 450 мільярдів гривень.

Тоді податкова система ніяк не стимулювала розвиток. Зарегульована економіка не дала б розкритися діловій ініціативі. Банки ледве виживали. Ми не могли захищати свої інтереси на зовнішніх ринках.

Тобто, тільки ті перетворення, які Уряд здійснив за останні три роки, створили фундамент для амбіційної програми нової індустріалізації України.

Сьогодні Уряд дав реальній економіці практичні механізми активізації розвитку пріоритетних галузей.

Для України це, насамперед, сфера АПК.

Перше. Ми подвоїмо частку сільгосптехніки вітчизняного виробництва.

Для цих та інших проектів передбачені державні гарантії на суму 5 млрд. грн. Додам, що державна підтримка створить умови для успішної роботи понад 120 машинобудівних та металургійних підприємств.

Друге. Ми маємо на меті до 2014 року збільшити обсяги реалізації вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку на 25%. Для цього впродовж двох років буде збудовано та модернізовано 153 тваринницьких комплекси.

Подвоїться площа високопродуктивних тепличних господарств.

Третє. Ми збільшимо питому вагу готової продукції у структурі експорту української агропродукції.

Однією з провідних вітчизняних експортних галузей залишається металургія.

Тут, по–перше, відбудеться переорієнтація на внутрішній ринок. Інфраструктурне будівництво, модернізація ЖКГ, житлове і промислове будівництво, розвиток швидкісних залізниць, транспортного і сільгоспмашинобудування, суднобудування, модернізація енергетики, відродження суднобудування забезпечать попит на рівні 3 млн. тонн металопродукції.

По–друге, будуть створюватися нові сучасні виробничі потужності, і модернізуватися старі в напрямку виробництва готової продукції з високою доданою вартістю.

Найбільший потенціал з точки зору «інвестицій у майбутнє» мають високотехнологічні галузі.

Насамперед, це стосується аерокосмічної галузі. Ми повинні вийти на серійне виробництво щонайменше 50 літаків на рік.

А вчора ми провели перший серійний літак – АН 158! Поаплодуйте! Це ж наше досягення!

На новий рівень також виходить українське космічне ракетобудування. Реалізація Програми активізації економіки дасть змогу найближчим часом як мінімум у 1,5 раза збільшити обсяги виробництва ракетно–космічної техніки. Участь України у проектах «Антарес», бразильський космодром Алкантара, створення ракетного комплексу «Циклон–4» та Національної системи супутникового зв’язку забезпечить довгострокове завантаження підприємств, вихід на нові ринки збуту, а також збереження понад 10 тисяч високооплачуваних робочих місць.

Обсяги експорту вітчизняної наукоємної продукції зростатимуть на 20% щороку.

 

У сфері залізничного машинобудування реалізовуватиметься проект зі створення на Крюковському вагонобудівному заводу лінійки міжрегіональних двохсистемних електропоїздів зі швидкістю 160 км/год.

Податкові стимули для індустрії програмної продукції дадуть прискорення темпів зростання галузі до 40–45% щорічно і створення 30 тис. додаткових робочих місць, збільшення надходжень до державного бюджету та позабюджетних фондів на 10 млрд. грн. А також щорічного надходження додаткових 10 млрд. грн. від експорту продукції програмної індустрії.

У рамках Програми також реалізуватиметься низка важливих інноваційних проектів в галузі медичної техніки, які спрямовані на створення високотехнологічного виробництва й водночас – заміни імпорту більш дешевими та якісними українськими аналогами.

Ряд інноваційних проектів, передбачених Програмою, дозволять значно підвищити енергетичну ефективність:

Реалізовується низка проектів з модернізації портової інфраструктури, серед яких – будівництво підхідних каналів до “Морського торговельного порту “Южний” та "Іллічівського морського торговельного порту", реконструкція причалів "Феодосійського морського торговельного порту", створення глибоководного суднового ходу р. Дунай − Чорне море на українській ділянці дельти.

Я не можу перерахувати всі проекти і всі можливості, закладені в програму активізації економіки. Підкреслю лише, що Уряд буде всіляко підтримувати ділову ініціативу, захищати економічні свободи і забезпечувати рівні умови роботи на українському ринку.

Шановні громадяни України, шановні народні депутати!

Багато в чому успіх перетворень залежить від того, наскільки злагоджено працюють усі гілки влади.

Безумовно, у 2010 році нам було б значно важче витягнути країну з прірви, де вона знаходилася, якби не злагоджена робота Президента, тодішнього Парламенту й Уряду. Це дуже важливо для держави, для її громадян. Там, де немає злагодженої роботи – немає і результату.

Звертаюся до всіх! Не треба плутати парламент з барикадами, а державну політику – з мітингом. Всім нам треба важко працювати.

Заради великої мети – перетворення України на сучасну державу з високими стандартами життя – ми готові на максимальні компроміси. Чи є цьому альтернатива? Переконаний, що немає.

Протягом 20 років незалежності Україна жила в ситуації відкладених системних реформ і не зроблених капіталовкладень в модернізацію економіки та соціальної сфери. Це все одно, що рік у рік відкладати капітальний ремонт будинку. Тоді від фундаменту до стріхи все прогниває, ламається, протікає, зношується. Звідси ті аварії на підприємствах і в житлово–комунальному господарстві, зруйновані дороги тощо – все, що так гостро вражає країну.

Неможливо заморозити перетворення ще на 20 років, сподіваючись, що «якось воно само владнається». Не владнається, шановні колеги. Світова економічна криза сьогодні «вибраковує» слабких і нерішучих, роз’єднаних, ворогуючих один з одним, політичними чи ідеологічними протиріччями.

Тимчасом інші – вириваються далеко вперед, завойовують міцні позиції на світовому ринку.

Я закликаю продемонструвати Україні і світу, що ми здатні згуртуватись заради великої мети. 

style=UK