У токсичній інформаційній війні, яку кремль розпочав проти України задовго до збройного вторгнення і окупації частини території, меми як одиниці поширюваної інформації глузливого чи сатиричного характеру теж стали зброєю. А ось брудні примітивні фейки, які ворожа пропаганда незграбно спрямовує проти нас, несподівано отримали ефект бумерангу і били самих авторів, дедалі частіше перетворюючи на посміховисько носіїв безглуздої брехні, вигадок та дезінформації.      

Ось свіжий приклад: недавні роковини початку повномасштабного вторгнення рф в Україну для кремлівських геополітиків стали насмішкою, приниженням, мемом і фейком. Торік у лютому рашисти, розпочавши так звану сво, голосно обіцяли загарбати Київ за три дні, а всю сусідню незалежну державу — днів за десять, не більше. І раптом аж рік невдач. А головне геополітичне ніхто чи ніщо на тлі власних недавніх тирад про велич і непереможність імперії днями почало мимрити про загрозу її розпаду та зникнення.   

Існує припущення, що біснуватий лідер кремля нині свідомо лякає росіян, щоб укотре об’єднати їх на війну проти України і Заходу для порятунку агресивної держави, а ще дужче — для власного. Чи боїться він сам? Схоже на те. Бо ось яку відповідь підказують поінформовані джерела з бункерного кубла «господаря світу»: недавно з ознаками величезного фізичного виснаження і перевтоми госпіталізовано… Ні, не самого пуйла. Медики намагаються відходити отого дуже спеціального співробітника охорони, який носить валізу з відходами життєдіяльності господаря-параноїка.

Звісно, подібне святе місце порожнім не буває. Навпаки: штат носіїв валіз, вміст яких становить найбільшу державну таємницю рф і всього світу, збільшено відразу до трьох дужих чоловіків. Вони отримали технічну допомогу і, щоб не обривати рук, використовують надійний возик. Навіщо? Бо вже тривалий час спостерігається прогнозована реакція нажаханого організму пуйла на роковини війни в Україні у вигляді катастрофічних втрат, згубних наслідків і похмурих перспектив для рф і для нього самого. 

Жодного дня без фейків

Проаналізувавши риторику кремлівської пропаганди загалом і найбільш токсичних її представників зокрема, побачимо, що майже всі заяви, повідомлення, обіцянки, звинувачення, спроби перекласти відповідальність на інших тощо можна сміливо вважати повноцінними мемами. До прикладу, фентезі від ігоря конашенкова, офіційного рупора російського міністерства, подібні до яких у всіх цивілізованих країнах називаються оборони.

Уже з перших хвилин вторгнення 24 лютого всі переконалися: не брехати у цьому корумпованому й ніяк не оборонному відомстві, як і у всій хижій імперії, не можуть. Оскільки у кремлі нітрохи не сумнівалися у блискавичній перемозі, можливо, перші повідомлення про фантастичні успіхи зс рф на українській землі підготували ще за два-три дні до початку агресії. Адже посеред першого найважчого дня війни конашенков бадьоро повідомив: російська «високоточна зброя» начебто вже вивела з ладу українську ППО, знищила більшість аеродромів, радіолокаційних станцій та пункти управління і баз сил оборони України.

Що ж, заплановані москвою три дні для взяття Києва вже перетворилися на міф, а щоб виправдати гіркоту невдач, пропаганда ще активніше стала гіперболізувати власні перемоги і поразки українців.

На початку березня той самий рупор зс росії запевнив, що, мовляв, нарешті всю боєздатну військову авіацію України «фактично знищено». І навіть поспішив підтвердити переможні реляції конкретними цифрами: з початку «сво» росіяни знищили в небі та на землі  93 літаки українських ВПС. Варто уточнити, що на той час у нашій країні несли службу всього 98 військових літаків.

Зрозуміло, наша авіація, якої, згідно з рапортами рашистів, уже не існувало, продовжувала нещадно бити ворога, а пуйло та його оточення лютували. Тому пропаганда вояків-невдах невдовзі зробила важливе уточнення: у червні конашенков так само впевнено набрехав про знищення вже аж 215 українських літаків. Хіба це не брехня про літаки-невидимки? Чи НЛО, полюючи на які, догоряли на землі кремлівські яструби.

До речі, про інші летючі об’єкти. Переляк рашистських загарбників перед турецькими безпілотниками «байрактар» підтверджують й інші зразки гумористичних і сатиричних жанрів. Тому головний оповісник військового відомства, яке віднедавна неофіційно звалося міністерством утилізації та кроків доброї волі, кинувся заспокоювати нажаханих «визволителів». У березні він категорично запевнив, що досі знищено 35 з усіх 36 «байрактарів», які були на озброєнні ЗСУ. Ніхто цій брехні, звісно, не повірив, оскільки, як і раніше, від влучних ударів згори горіла ворожа техніка, а рашистські зайди, щойно побачивши в небі безпілотники, розбігалися на всі боки.

Діватися нікуди! У російському міністерстві негативних успіхів невдовзі підняли ставки і поширили черговий міф: рашисти збили аж 84 згубні для них літальні апарати. Так, у страху справді великі очі, бо всього в Україну на тоді турецькі партнери поставили лишень 62 безпілотники.

А чого варте полювання кремлівської орди на черговий жах, на який для них перетворились американські реактивні системи залпового вогню «хаймарс»! конашенков, який за звитяжну брехню про знищення «байрактарів» та іншої військової техніки вже отримав чергове генеральське звання, продовжував успішну кар’єру. У січні 2023 року він упевнено похвалився ліквідацією всіх 27 «хаймарсів»! Але…

Одне слово, далекобійні реактивні системи продовжували бити ворога, а в ЗСУ повідомили, що наявні в них усього 20 одиниць потужної зброї вціліли і надалі лушпарять російських зайд.

Дійшло до того, що навіть пересічні росіяни стали нервово реагувати на примітивну неправду від «міністерства утилізації». І хоч в рф ще тішилися брехням про майже повністю знищену живу силу, військову техніку ЗСУ та зруйновані міста, навідріз відмовлялися приймати на віру стійкий штамп-мем від генерал-лейтенанта конашенкова «потєрьнєт».

Якщо вірити брутальній пропаганді про втрати українців, у квітні проти «другої у світі» з найкращою і високоточною зброєю в Україні мали б воювати тільки одинаки з ломацюгами чи каменюками в руках. А звідкіля ж беруться величезні втрати «визволителів» — домовини, які повезли (дуже дозовано) до росії? Де зникли воїни «непереможної і легендарної», про долю яких невідомо ще з 24 лютого? Якщо «потєрьнєт», то навіщо пуйло з кислою міною повідомило про так звану часткову мобілізацію й на забій погнали чергових приречених чмобіків?

Ця гарячкова мобілізація теж перетворилася на мем і трансформувалася в «могилізацію», за словами самих росіян, яких гнобить і дурить кремлівський безумець. А сам він, безнадійно відірваний від реальності, також став жертвою фейків завдяки брехням своїх запопадливих підлеглих про успіхи у війні проти України. Адже, згадуючи «сво», диктатор перетворився на посміховисько, бо повторював, немов папуга: «всьо ідьот па плану». Тому навіть складається враження, що теперішні його тривоги і бідкання про загрозу розпаду і знищення очолюваної ним агресивної імперії — продовження тих геополітичних руйнівних планів.     

«Паляниця» скажи, враже!

Свідомо поширюючи брехню про справжні причини, чітку мету (змінювали її вже кільканадцять разів) і особливо гучні перемоги та успіхи повномасштабного вторгнення в Україну, кремлівські керівні лузери поступово стали головними героями популярних мемів. Оскільки навіть у самій росії конашенков отримав від співвітчизників глузливі титули на кшталт «брехливий рот міністерства могилізації», «клоун», «генерал негативних успіхів» та менш пристойні, а то й зовсім нецензурні назвиська, це засвідчило про нищівну поразку і провал московських пропагандистів.

Та якщо за поребриком із них підсміювалися здебільшого нишком, то в Україні чи в інших країнах із «другої у світі», «збирача земель» тощо глузували щиро, відверто і публічно. На передовій інформаційного сатиричного фронту опинилися саме українці, які навіть попри всі жахіття, що їх заподіяли рашисти, не втратили своєї вродженої здатності жартувати і кепкувати з ворога. До того ж росіяни та їхні дії стали навіть не знахідкою, а просто скарбом для виникнення і поширення різноманітних мемів.

Важливість глузливої реакції на надзвичайно важку і навіть трагічну дійсність, зрозуміло, не варто перебільшувати, проте й не слід її недооцінювати.

По-перше, гумор і сатира у найважчий час допомогли людям перебороти страх, додати впевненості й зі сміхом спростувати огидні вкиди російської пропаганди.

По-друге, зверніть увагу: меми вже перетворилися на сторінки історії війни України проти росії. І завдяки їм загарбницькі полчища міфічної «другої у світі» постали в тому вигляді, який мають у реаліях: переважно бездарні командири і дуже жорстокі й тупі вояки, здатні воювати тільки проти мирного населення.

Одним з найперших став тепер відомий на весь світ саркастичний вислів, який роз’яснював і 24 лютого, й досі чітко вказує дорогу агресорам: «Рускій воєнний корабль, іді на…» Фраза, яку рашисти почули з оточеного ними острова Зміїного, з’явилася в соціальних мережах вже наступного дня і стала для українців промовистим і креативним сигналом до боротьби та опору. А невдовзі солона підказка стала пророчою для тих, кому безпосередньо адресувалася: ракетний крейсер і флагман чф рф «москва» зазнав пошкодження від української ракети і пішов на дно разом із частиною екіпажу.

Стійкість, мужність, незламність, а головне здатність українців кепкувати і насміхатися з недолугих та жалюгідних кремлівських загарбників підтверджує й популярний мем: «Доброго вечора, ми з України!» А «тракторні війська»!

Ворожа пропаганда довго лякала весь світ армадами танків, які начебто здатні загуркотіти на вулицях не лише Києва, а й Варшави, Берліна чи навіть Лондона. І що? Броньована техніка заклякла в болотах, річках, лісах, балках та в українських селах і перетворилася на щедрий російський ленд-ліз для місцевих людей, які тракторами тягли покинуті переляканими орками танки та бронетранспортери. Пошкоджена техніка йшла на брухт, а вцілілу передавали військовим і надалі вона воювала проти пригнічених і принижених ворогів.

Чимало мемів зайвий раз нагадують про наляканих загарбників, які тремтіли навіть від назв потужної зброї, перед якою вони були безсилі: «байрактар», «джавелін», а перегодя «хаймарс». Це також була одна з найбільших поразок кремлівської пропаганди.

Сам кремлівський диктатор і його ідеологічні рупори багато років переконували про наявність у них найпотужнішої, найнадійнішої, найсучаснішої у світі й загалом «аналоговнєт» зброї. І раптом з’ясувалося, що російські «герої» насправді безсилі навіть перед сучасним безпілотником, який перетворює їх на здичавіле стадо тварин і змушує чимдуж тікати. На цю ганебну для них ситуацію неодноразово звертали увагу не тільки меми, а й інші сатиричні твори, серед яких і промовиста пісня «Байрактар»:

Зі сходу припхались до нас
барани
Для «вастанавлєнья вєлікай
страни».
Найкращий пастух
баранячих отар
Байрактар! Байрактар!

Далеко за межами України став відомий ще й символ мирного життя, а відтепер своєрідний мовний пароль — слово «паляниця», яким українці відрізняють співвітчизників від російських зайд, не спроможних його правильно вимовити. Посміятися із загарбників несподівано допомогла й кремлівська пропагандистка скабєєва, яка незграбно спробувала розтлумачити значення «поляніци» і вкотре стала посміховиськом.

«Бавовна», «жест доброї волі», «свята Джавеліна», «потєрьнєт», «перегрупування військ», «всєзапланом», «негативний ріст економіки», «чмоня» і навіть «оргія на горі Щекавиця» — це тільки коротенький перелік зразків популярних мемів, які стали влучною й ефективною зброєю на ідеологічному фронті. Для зазвичай дуже самовпевнених і зарозумілих «старших братів» така реакція українців, які глузують з них за найпершої нагоди, стала великою несподіванкою. І цій нищівній сатиричній зброї вони не здатні протиставити навіть свої міфічні зразки «аналоговнєт». Бо їх також давно і неодноразово висміяли, принизили, зганьбили й помножили на нуль.