Цьогорічні абітурієнти — за півкроку до фінішної прямої. Фактично крапку в марафоні очікувань, нервів та сподівань поставить оприлюднення 11 серпня переліку зарахованих у вишах на бюджетну форму навчання. Списки тих, хто навчатиметься за контрактом, опублікують не пізніше 25 серпня.
Без змін
Підбиваючи попередні підсумки, експерти відзначають, що нинішня вступна кампанія мало відрізнялася від торішньої. Утім, почнемо з доброї новини: на відміну від торішньої ситуації, цього року досить надійно працювала Єдина електронна база з питань освіти. Спостерігачі громадської мережі ОПОРА, котра традиційно моніторить перебіг кампанії, відзначили: нарешті приймальні комісії майже без проблем реєстрували заяви абітурієнтів в онлайн-режимі, що дало змогу уникнути звичних черг та нагромадження паперових заяв. Відносно оперативно інформація щодо абітурієнтських заяв відображалася в інформаційній системі «Конкурс». Водночас далеко не на всіх сайтах вишів була зрозумілою й прозорою інформація щодо рейтингових місць. За враженнями, якими з кореспондентом «УК» поділилися цьогорічні абітурієнти, важко було второпати, за якою логікою відбуваються рухи в рейтингах багатьох вишів.
Цього року за допомогою системи електронного вступу заяви подали 36% абітурієнтів (торік — лише 11%). Водночас очевидно, що ще майже дві третини вступників усе-таки воліли особисто віднести документи до приймальних комісій.
Характеризуючи особливості вступної кампанії, експерти відзначають важливу тенденцію: за останні два роки до внутрішньої конкуренції між українськими вишами додалася зовнішня. З розкритими обіймами чекає українського студента Польща, низку освітніх програм пропонує Німеччина та інші країни. Причини, чому старшокласники та їхні батьки ще в школі замислюються про отримання освіти за кордоном, на думку директора Центру освітнього моніторингу Павла Полянського, очевидні: немає проявів корупції як при вступі, так і в процесі навчання, гарантоване одержання диплома європейського зразка, велика кількість безкоштовних або пільгових програм навчання, значно більше розмаїття фахів, за якими можна здобувати освіту.
Конкурс на економічні спеціальності традиційно високий. Фото УНIAН
У тенетах держзамовлення
Одним із найважливіших питань вступної кампанії був і залишається розподіл місць державного замовлення. Про те, що сама система держзамовлення застаріла й неефективна, говориться давно. Як і про те, що часто питання державного замовлення вирішуються в ручному режимі.
За даними Міносвіти, цього року державне замовлення на освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста становить 58 тисяч місць, що на 900 менше, ніж було торік. Бакалаврів за держзамовленням заплановано 99 тисяч місць (торік — понад 103 тисячі), спеціалістів — близько 55 тисяч, магістрів — 30 тисяч. З боку профільного міністерства неодноразово лунало пояснення, що зменшення обсягу державного замовлення пов’язане зі зниженням кількості цьогорічних випускників та тих, хто складав ЗНО. Цікаво, що в законодавстві про вищу освіту немає норми про залежність кількості бюджетних місць і числа випускників, натомість ідеться про те, що має бути таке співвідношення: не менше 180 місць державного замовлення на 10 тисяч населення. Ця норма, на думку експертів, не дотримується.
Як повідомляють спостерігачі ОПОРИ, хоч Міносвіти вже другий рік доводить обсяг держзамовлення до вишів до початку вступної кампанії, частина місць визначається іншими інституціями — Мінагрополітики, МВС, МОЗ тощо. Приміром, цього року Мінагрополітики повідомило підпорядкованим вишам кількість місць держбюджету лише 3 липня, а МОЗ уточнювало плани прийому аж 12 липня.
Однак часто абітурієнти не знаходили цієї інформації на стендах приймальних комісій та сайтах університетів, тож не могли реально оцінити свої шанси на безплатне навчання. Цілком можливо, що намагання не афішувати обсягів державного замовлення пов’язане з тим, що вже постфактум воно могло перерозподілятися в ручному режимі. Деякі виші, побоюючись не виконати плану набору студентів, просило зменшити обсяги державного замовлення, інші, навпаки, — збільшити з огляду на великий конкурс. Якщо такі зміни ставалися, наголошують експерти ОПОРИ, навчальні заклади мали б негайно повідомляти про це студентам. Та чи повідомляли — питання відкрите.
Спершу додаємо, потім віднімаємо
Плутанина панувала цього року й щодо зарахування додаткових балів призерам Малої академії наук. Вже з перших днів вступного марафону діти скаржилися, що приймальні комісії відмовляються робити це. Річ у тім, що цього року профільне міністерство внесло до умов прийому вимогу, згідно з якою додаткові бали мають нараховуватися лише тоді, коли призер-МАНівець вступає на ту спеціальність, з якої захищав конкурсну роботу. Проте ані в Умовах прийому, ані в додатках не роз’яснено відповідність секцій МАН напрямам підготовки. Тому абітурієнти-МАНівці добре попсували собі нерви, адже, як свідчать спостерігачі ОПОРИ, не мали змоги реально оцінити свої шанси на вступ: деякі виші спершу зараховували їм додаткові бали, потім, зважаючи на плутанину з нормативними документами, анульовували їх. Не маючи чіткого алгоритму, як діяти в цій ситуації, приймальні комісії на свій розсуд зараховували або ні додаткові бали. Деякі з них надсилали листи до профільного міністерства, просячи надати роз’яснення, проте відповіді не отримали.
Сприятливою для нечесної конкуренції та корупційних зловживань називають спостерігачі чинну систему вступу на молодшого спеціаліста. Нині такі абітурієнти пишуть диктант з української мови та, як правило, складають усний іспит з профільного предмета. Впродовж вступної кампанії абітурієнти та їхні батьки телефонували на «гарячу» лінію ОПОРИ, нарікаючи на упередженість оцінок, невчасне інформування про результати іспитів, неможливість подати апеляцію. Тобто ті корупційні метастази, якими була уражена вся система освіти до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Цю проблему можна було б розв’язати, ввівши для випускників-дев’ятикласників зовнішнє незалежне тестування, про що неодноразово говорили експерти-освітяни.
…До речі, зі свіжих вражень: знайомі, люди грошовиті, але без пріоритету освіти у вихованні нащадків, навмисне після дев’ятого класу влаштували сина до училища, а відтак — у коледж, щоб, не складаючи ЗНО, зрештою потрапити до вишу. «Що ти?! — махнув рукою батько на моє запитання, чи не варто було на витрачені кошти підтягнути хлопця для складання ЗНО. — Нащо йому ті тести? Він їх зроду не напише, а ми його й так куди треба прилаштуємо».
Ефект торішнього дежа вю відчувався й у проблемі проведення творчих конкурсів: абітурієнти скаржилися на неоднозначність критеріїв, за якими оцінювалися їхні результати. Крім того, повторилася ситуація, коли творчі конкурси в різних вишах збігалися в часі, що позбавляло абітурієнтів фізичної можливості взяти в них участь. Можливість для каламутних маніпуляцій лишається й через брак чітко прописаного порядку оприлюднення результатів, з якими пов’язаний термін подачі апеляції. Зокрема, на «гарячу» лінію ОПОРИ телефонували абітурієнти, скаржачись, що їм відмовляють у прийомі апеляцій. Пояснення: термін її подачі минув, оскільки результати оголосили раніше. Проте навіть якщо комусь і щастило подати апеляцію, перевірити результати творчого конкурсу було неможливо — більшість із них складаються усно, а жодних відеозаписів зазвичай не ведеться.
МОВОЮ ЦИФР
♦ За даними Міністерства освіти та науки, було зареєстровано 2 мільйони 172 тисячі заяв від 695,7 тисячі абітурієнтів;
♦ за допомогою системи електронного вступу подали 612,4 тисяч заяв (36% абітурієнтів проти торішніх 11%);
♦ 1600 осіб протягом вступної кампанії звернулося на консультативні телефони Міносвіти ((044) 481-32-15 – щодо вступу до вишів та (044) 279-16-56 – щодо вступу до професійно-технічних навчальних закладів). Консультаційні центри працюватимуть до 23 серпня;
♦ так само понад 1500 абітурієнтів звернулося за консультаціями та скаргами за телефоном гарячої лінії громадянської мережі ОПОРА.