Перший заступник міністра
молоді та спорту
Сергій ГЛУЩЕНКО .jpg)
Нерідко буває, що випускники вишів, щойно отримавши диплом, намагаються влаштуватися у провідні фірми відразу на керівні посади. А коли їм відмовляють — більшість опускає руки. Їм чомусь простіше проголосити себе незатребуваними, ніж починати будувати кар’єру з невисокої посади. А ще юним важко знайти, куди докласти працю рук і голів своїх через те, що більшість із них не має досвіду роботи. Ось так нерідко молоді та освічені «осідають» вдома на диванах, жаліючи себе, втрачаючи з часом кваліфікацію та й узагалі смак до життя. А що вже казати про тих, хто не має вищої або спеціальної освіти? Хоча інколи і їм щастить — на роботу беруть. Та зазвичай вона низькооплачувана, важка, некваліфікована і тимчасова. А що ж далі? Ситуація, коли у молодих начебто і є бажання, але немає можливості реалізувати свій потенціал, стає звичною. Як стимулювати молодих не опускати рук і хто їм має допомогти? З цими запитаннями «УК» звернувся до першого заступника міністра молоді та спорту Сергія ГЛУЩЕНКА.
— Сергію Вікторовичу, на вашу думку, що заважає українській молоді активно включитися в економічне життя країни?
— Наріжним каменем тут залишається її кваліфікація та конкурентоспроможність на ринку праці. Маємо суперечливу ситуацію. Україна належить до групи країн із високим рівнем людського потенціалу і демонструє зокрема значний освітній рівень вітчизняної молоді. Постійно зростає частка осіб із базовою та повною вищою освітою (див. таблицю).
За цим показником Україна поступається небагатьом, зокрема скандинавським, країнам Європи. До того ж, молодь сама намагається підвищити свою конкурентоспроможність. Так, за результатами соціологічних досліджень, проведених упродовж останніх п’яти років, майже 79% випускників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів навчалися далі за власною ініціативою самостійно.
— Та чи завжди вища освіта гарантує працевлаштування і високу зарплату?
— Досвід доводить, вища освіта, яка стає нормою для більшості, не гарантує молоді високої конкурентоспроможності. Причина — у слабкій практичній спрямованості освіти та у незбалансованому насиченні ринку праці фахівцями різних галузей. За результатами соціологічних досліджень, сучасний український ринок праці перенасичений зокрема юристами й економістами, представниками професій, пов’язаних із соціально-політичними науками (політологами, соціологами) тощо. Серед найбільш затребуваних — фахівці у галузі інформаційних та біотехнологій, менеджменту, медицини, сфери обслуговування, страхування, інженерно-технічних та робітничих професій.
.jpg)
Серед гострих проблем — бажання роботодавців брати молодих людей на роботу з неповною зайнятістю або на тимчасову чи сезонну зайнятість. Для хлопців та дівчат у віці до 24 років цей показник сягає 40—60%. Так само гострою є проблема неформальної зайнятості. А це має кілька загроз, зокрема виштовхування молоді за межі соціальних гарантій. Основними причинами залишаються брак досвіду в молодих працівників і головне — небажання роботодавців їх офіційно працевлаштовувати.
— Що має зробити держава, аби допомогти хлопцям і дівчатам стати більш активними?
— Молодіжна складова економічної політики держави передбачає вирішення таких її ключових завдань:
підвищення кваліфікації і конкурентоспроможності молоді на ринку праці;
забезпечення зайнятості молоді;
створення умов для підприємницької та інноваційної діяльності молоді;
врегулювання гендерної складової ринку праці;
забезпечення привабливості національного ринку праці;
залучення молоді до системи міжнародних економічних зв’язків.
Необхідно посилити співпрацю організованої молоді з органами влади та місцевого самоврядування на всіх рівнях. Адже зусиллями молоді і держави ми крок за кроком зможемо вирішувати всі питання. Ми шукаємо партнерів для серйозної роботи із вирішення ключових завдань молодіжної політики. Саме тому ми у вересні 2013 року зібрали найактивнішу молодь для участі у Всеукраїнському форумі молоді.
Загалом подальша інтеграція молоді в економічні процеси значною мірою залежатиме від якості партнерської взаємодії державних органів влади та молодіжних організацій. А потенціал 230 молодіжних організацій без перебільшення — величезний і здатний допомогти молодому поколінню стати впливовою економічною силою.
— А яка нині демографічна з ситуація з молоддю в державі?
— На сьогодні молодь в Україні — численна соціальна група, яка налічує понад 14 мільйонів осіб і становить майже третину її населення. Формування й реалізація економічного аспекту молодіжної політики — невід’ємна складова проголошеного Президентом України курсу на цілісну модернізацію суспільства, його інтеграцію в загальноєвропейський цивілізаційний простір.
.jpg)
Потенційні можливості молоді у розбудові майбутнього своєї країни визначаються передусім на основі її демографічних характеристик. На сьогодні при тому, що частка молодих людей у загальній масі населення України залишається дещо вищою, ніж у країнах Євросоюзу (у віці 15—29 років це відповідно 22% і 19,5%), необхідно констатувати, що упродовж багатьох років відбувається скорочення і загальної чисельності молодих людей в Україні, і їхня питома вага.
Показово, що з 2008 по 2013 роки загальна чисельність українців скоротилася на 1,8%, а молоді — на 7,3 %. Одна з вирішальних причин — падіння рівня народжуваності. Це зобов’язує з подвійною увагою поставитися до всього спектру молодіжної проблематики.
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ГЛУЩЕНКО. Народився 18 травня 1961 року. У 1983 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, кваліфікація — філолог. З квітня 2010 року по січень 2011 року — заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту. З січня 2011 року по квітень 2013 року — перший заступник голови Державної служби молоді та спорту України. З квітня 2013 року — перший заступник міністра молоді та спорту.