Істотного подорожчання продовольства не можна не побачити, воно впадає в очі. Найбільше це помітно на продуктах так званого протигрипозного набору — часник, цибуля, лимони. До них тягнуться й інші цитрусові. Не набагато відстають продукти борщового набору — буряк, картопля, морква, певна річ, м’ясо, а також українська національна гордість гречка.
Гречана крупа в березні подорожчала більш ніж на 50%. Майже на 60% подорожчала картопля — це за урядовими даними, за нашими — майже втричі. А імбир у ціні сягнув таких висот, як у давнину, коли прянощі продавали на вагу золота.
Спочатку це списували на ажіотажний попит, спричинений панікою в перші дні після запровадження загальнонаціонального карантину. Тепер паніки вже нема, покупців у крамницях поменшало, так само як і продуктів у їхніх кошиках, а ціни все тримаються.
Накрутка на ажіотажі
Чому високі ціни й надалі тримаються, мають пояснення у Національному банку України. На думку тамтешніх експертів, вина всьому — закриття ринків, які були альтернативою великим торговельним мережам і змушували їх хоч трохи стримувати накрутки цін. До цього, на думку експертів, варто додати і проблеми з міжміським сполученням, що утруднює, а подекуди й унеможливлює підвезення продуктів з інших регіонів.
І третій чинник — це девальвація гривні, адже частина з названих нами продуктів імпортні. Це стосується не лише лимонів та інших цитрусових, а й цибулі та часнику — вони на полицях магазинів тепер теж майже стовідсотково закордонні.
Так само із курсом гривні пов’язують і зростання ціни імпортних ліків. Щоправда, коли гривня була міцнішою, ліки так само дорожчали. І чому дорожчають не лише імпортні ліки, а й вітчизняні? Мабуть, причина так само в ажіотажі, адже нині у примарній надії якось убезпечити себе люди купують майже всі ліки підряд, крім дуже специфічних.
Ситуація стала настільки скандальною, що органи влади мусили на неї хоч якось відреагувати, принаймні на позір. Так, Антимонопольний комітет України (АМКУ) оприлюднив інформацію, що, за його спостереженнями, ціни на деякі продукти в Україні на час карантину зросли на 50—60% (а за нашими спостереженнями, в деяких товарних групах — у рази).
Як виявилося, підвищення цін відбувалося підозріло синхронно і злагоджено у всіх великих торговельних мережах. Це вже називається монопольною змовою, за яку в розвинених країнах карають. Тому відомство порушило справу через істотне подорожчання продуктів у великих мережах продуктових магазинів Києва і зобов’язало їх надсилати оперативні дані про ціни на соціальні продукти: хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо.
І що? Як повідомив директор Київського управління АМКУ Олексій Хмельницький, ціни на продукти в київських супермаркетах призупинили зростання, а на деякі навіть знизилися. Уже досягнення… Про якесь покарання поки що не йдеться.
Один на одного кивають
За словами Олексія Хмельницького, розслідування триває і скоро почнуть заслуховувати пояснення торгівців та постачальників продуктів. Непогано було б їм влаштувати допит віч-на-віч, бо торгівці виправдовують свою поведінку диктатом постачальників — вони, мовляв, підвищили відпускні ціни, а торгівля мусить на це погоджуватися, бо не має альтернативи.
Постачальники переважно відмовчуються — мабуть, частина з них і справді не без гріха. Проте певна інформація надходить, і вимальовується цікава картина.
З Українського клубу аграрного бізнесу повідомляють: компанії — члени цієї бізнес-асоціації стали скаржитися на торговельні мережі, бо ті вимагають від постачальників приставати на нові, вкрай невигідні умови співпраці. Зокрема, від постачальників продуктів харчування почали вимагати погодитися на додаткове подовження відстрочення платежу за поставлену продукцію на кілька місяців.
Чому? Хіба реалізація продуктів у магазинах настільки впала, що вони вже не можуть вчасно розрахуватися з постачальниками? Та ні, навпаки, зросла через закриття продовольчих ринків.
Така поведінка — пряме нехтування позицією уряду. Адже недавно в Мінекономрозвитку відбулася нарада представників виробників продовольства і торгівців. Цією нарадою уряд засвідчив плани виробити оптимальний формат взаємодії тих і інших. А тепер виходить, що представникам торговельних мереж на всякі меморандуми глибоко начхати.
Собака на сіні
Утім, великі торговельні мережі опинилися в становищі бабусі, в якої на льоду роз’їхалися ноги, а сісти на шпагат фізична форма не дає змоги. Ажіотажний попит на масло, цукор, борошно і сало впав, повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький на своїй сторінці у фейсбуці. Гречку, цибулю та часник теж стали менше купувати через дорожнечу.
За його інформацією, останнім часом найбільше знизилася реалізація цукру (на 27%), сала (—30%) і вершкового масла (—50%). Трохи відстали від них гречка (—17%), борошно (—10%), цибуля (—22%). До речі, зі стабілізацією попиту на борошно допомогла держава: Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) та Аграрний фонд задля цього закупили 160 тисяч тонн пшениці для переробки.
З неї було вироблено 128 тисяч тонн борошна, яке надійшло на реалізацію на внутрішньому ринку, і саме вчасно: високоякісне недороге борошно від ДПЗКУ дало змогу пригальмувати сплеск ажіотажного попиту на цей продукт. Звідси видно, що плани приватизувати ДПЗКУ слід скасувати — приватний власник за визначенням не здатний на такі дії, тож держава в наступній кризовій ситуації позбудеться дієвого інструменту впливу на ринок продовольства.
Володимир ЛІСОВИЙ
для «Урядового кур’єра»