Пандемія відчутно змінила наше буття й далі вносить у нього корективи. Повідомлення з екрана телевізора та інших джерел інформації про кількість виявлених хворих на COVID-19 змушують насторожитися, мобілізуватися, вживши всіх необхідних медико-санітарних заходів для запобігання масовим захворюванням. Змінюються режими роботи, навчання, відпочинку. Пандемія вплинула на різні галузі економіки та сфери життя: від освіти і туризму — до фінансового сектору, транспорту і малого бізнесу.
Ситуація в регіонах нині непроста. Приміром, на Черкащині, як стверджує санітарна служба, домінує штам «Дельта». Лікарі наголошують, що найефективніший засіб захисту та профілактики захворювання на коронавірус — вакцинація. Крім цього, необхідно дотримуватися всіх карантинних заходів, передбачених відповідною постановою Кабміну: носити маски у громадських закладах і транспорті, часто й ретельно мити руки, додержуватися соціальної дистанції.
Мобільних бригад додалося
Число вакцинованих в області на 11 жовтня становило близько 22% населення. Хоч кількість щеплень останнім часом збільшується, цього, зрозуміло, ще недостатньо. Зате освітяни показують гарний приклад: серед них вакциновано близько 86%. Нині жителів області вакцинують у 100 пунктах щеплень, над цим у районах працюють 25 мобільних бригад та 32 центри вакцинації. Мобільні бригади цими днями додатково розпочали щеплення у 16 відділеннях Укр-пошти. Вони вакцинують усіх охочих, у пріоритеті — люди похилого віку.
Чому ж нині на Черкащині з достатнім вибором й доступністю вакцин повністю щеплено лише п’яту частину? Надходять сигнали, що невакцинованих звільняють з роботи. Хтось недопрацьовує, а хтось перегинає палицю?
Минулого місяця в Україні відбулися мирні акції протестів проти тиску на працівників під час вакцинації, зокрема й у Черкасах. Пробували з’ясувати, чи правомірна примусова вакцинація, на брифінгу в міськ-виконкомі. Голова асоціації підприємців Черкащини юрист Мирослав Тараненко детально роз’яснив, чому відмову працівника від вакцинації не можна вважати порушенням дисципліни. Порадив створити в галузі ситуаційний центр для врегулювання, консультацій та супроводу громадян з питань примусу до вакцинації. Але зазначив, що нині годі розраховувати на простий шлях захисту прав невакцинованих.
«Саме для створення епідемічного благополуччя, яке забезпечує сталий соціально-економічний розвиток міста, ми розгорнули пункти вакцинації, де щеплення зробило вже близько 40 тисяч черкасців», — наголосив директор департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради Всеволод Кульчиковський.
Вакцинація не має бути примусовою, вважає директорка інфекційної лікарні Світлана Волгіна. Але, з іншого боку, не можна подавати як єдино правильну думку окремих світил медицини, що слід покластися на природний добір: хто виживе, той виживе. Адже в інфекційних відділеннях відчайдушно борються за життя ті, хто ще вчора не вірив, що коронавірус існує і вакцина допомагає. Тобто на практиці виявляється, що немає супротивників штучної імунізації, а є погано поінформовані хворі. А побічні реакції на вакцину якщо й трапляються, то вони зовсім інші, запевнила лікарка. І закликала: «Кожна людина повинна подбати про власне здоров’я і здоров’я тих, хто поруч».
Головне запитання, що прозвучало на брифінгу: чи справді вакцини безпечні й пройшли всі випробування і хто це може гарантувати? «Усі вакцини офіційно зареєстровано», — наголосила Світлана Волгіна.
Дитяча лікарка Тетяна Ільченко застерегла: вакцинація не може бути примусовою. Вона корисна, якщо немає протипоказань, а рівень антитіл нижчий від норми або їх зовсім немає. «Але чи завжди медики
роблять такі дослідження? — поставила вона риторичне запитання. — У підсумку — дискримінація тих, хто має природний імунітет, перехворівши на COVID-19. Чим він гірший за поствакцинальний, якого, до речі, теж ніхто не перевіряє?»
Рівня антитіл у державних медзакладах не перевіряють, бо це не передбачено наказами МОЗ, зазначила заступниця директора департаменту охорони здоров’я міської ради Надія Гетьман. Вона запропонувала представникам громадських організацій, активістам, які висловлюють сумнів, чи потрібна вакцинація, побувати з екскурсією в інфекційних стаціонарах. Організаторам брифінгу прихильники масової імунізації закидали брак виступів фахівців на користь щеплень. Тому варто провести круглий стіл (можливо, й не один) на тему вільного вибору щодо вакцинації за широкої участі лікарів, науковців, юристів і не лише Черкас.
Загалом серед українців, яким діагностували коронавірусну хворобу в цей період, наголошують у Міністерстві охорони здоров’я, 95,7% не були повністю вакцинованими. Це ще одне свідчення того, що вакцинація ефективна й захищає від важкої форми COVID-19. Недавнє масштабне дослідження у Франції продемонструвало дуже високу ефективність вакцин від коронавірусу у запобіганні тяжкому перебігу хвороби й смерті, зокрема у разі зараження штамом «Дельта».
Контролера біля кожного не поставиш
Ще трохи статистики, аби відчути всю серйозність і напруженість ситуації. Допомогу хворим на COVID-19 в області надають шість закладів першої хвилі та два — другої. Розгорнуто 1694 ліжка. Із них 90% забезпечено кисневою підтримкою. Третину ліжок уже заповнено. Здавалося б, близькість небезпеки, часто смертельної, мала б стурбувати пересічних громадян і владців, правоохоронців. Проте, очевидно, довга тривалість загрози, її повзучий характер (та ще наше одвічне: доки грім не вдарить…) часом зводять нанівець усі перестороги.
Здивувався, вийшовши вечірньої години на вулицю у самому центрі Черкас: бульваром Шевченка, перехнябившись, проповзла переповнена маршрутка. Пасажири в ній, ніби оселедці в діжці, мало не висіли на сходах, де вже там було дбати про санітарну безпеку!
Як повідомляють в управлінні поліції області, на Черкащині активно працюють мобільні групи з числа поліцейських. Адміністративні протоколи складають на тих порушників, які не виконують законних вимог, а неодноразові попередження їх не зупиняють. Правоохоронці перевіряють сотні об’єктів. Тільки за добу минулого місяця вони побували в 60 підприємствах харчування, 132 — торгівлі, у 24 розважальних закладах та ознайомилися з робочими буднями 63 перевізників. За підсумками перевірки на порушників карантинних вимог складено десятки протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 79 постанов за частинами 1 та 2 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте хоч би як правоохоронці старалися, біля кожного працівника контролера не поставиш.
Плече у питаннях нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства та протиепідемічних заходів підставляє головне управління Держпродспоживслужби в області. Тільки впродовж вересня цього року фахівці провели 1008 перевірок. Порушення санітарного законодавства, протиепідемічних заходів виявлено майже у п’ятій частині випадків. Численні протоколи про адмінправопорушення в галузі санітарного законодавства та приписи керівникам, пропозиції для усунення виявлених недоліків, інформування органів місцевої влади, штрафні санкції — всі ці заходи, очевидно дають певний ефект.
Проте й нині на багатьох підприємствах часто трапляються порушення дезінфекційного, маскового режиму, бракує температурного скринінгу працівників, відповідного маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами і недотримання дистанції відвідувачами закладів, не організовано централізованого збирання використаних засобів індивідуального захисту з подальшою утилізацією тощо.
Чого вчить історія боротьби з пандеміями
Нова хвиля коронавірусу прийшла в Україну раніше, ніж прогнозували у Міністерстві охорони здоров’я. Про це недавно сказав міністр Віктор Ляшко. За його словами, нинішня хвиля за інтенсивністю наближається до показників торішньої осені. Нині у будні в Україні фіксують 16—17 тисяч нових хворих. Певні регіони вже належать до «помаранчевої» зони, а Черкащина — у «жовтій». На засіданні Кабінету Міністрів посилили правила для пасажирських перевезень у регіонах, де встановили «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епіднебезпеки — незабаром усі пасажири та водії міжрегіональних перевезень повинні мати негативний ковід-тест або щеплення.
Одне слово, ситуація дедалі ускладнюється. Чи витримаємо? Повинні, переконані у владних структурах. Для цього намагаються робити все можливе, хоч прикладів недисциплінованості, халатності, байдужості ще чимало. Історія боротьби з пандеміями вчить, що спалахи і епідемії — це факт життя. Такі виклики ще чекають на людство.
«Але коли буде наступна пандемія, світ має підготуватися ліпше, ніж був цього разу», — наголошують у ВООЗ. Там закликали значно збільшити інвестування в систему охорони здоров’я. До цього потрібно дослухатися.