ІЗ ЗАЛУ СУДУ
Присуд стосовно вбивць Оксани Макар прокуратура вважає відповідним провині кожного, але адвокати з цим не погодилися
У Миколаєві завершився піврічний судовий процес у справі згвалтування та вбивства 19-річної Оксани Макар. Нагадаємо, в ніч на 10 березня цього року троє молодих покидьків познущалися над дівчиною, яку спочатку згвалтували, потім душили, а потім намагалися спалити живцем. Три тижні лікарі боролися за життя Оксани, але дівчина померла в Донецькому опіковому центрі 29 березня. Нечуване звірство викликало шквал протестів у Миколаєві та інших містах України. Але ще більше роздратувало громадськість те, що двох підозрюваних відразу ж відпустили на свободу. Втім, справа вже набула широкого резонансу, тож усі троє нелюдів опинилися на лаві підсудних.
Не меншим виявився ажіотаж і навколо судових засідань по справі, що розпочалися 12 червня. Під впливом, знову таки, активістів громадського руху суд більшу частину засідань проводив у відкритому режимі, окрім моментів, що стосуються інтимних подробиць. Але найбільш довгоочікуваною подією стало винесення вироку 23-річному Євгену Краснощоку, 24-річному Максиму Присяжнюку та 22-річному Артему Погосяну.
Підсудні не погоджуються з вироком суду, тож його будуть оскаржувати. Фото УНІАН
Напруження не витримували ні техніка, ні люди
Уперше вирок мали оголосити 20 листопада, але секретар повідомила для сотні присутніх, що судді у дорадчій кімнаті, тож остаточне рішення перенесли на тиждень. Уже тоді стало відомо, що державне обвинувачення «просить» для Краснощока довічне ув’язнення, для Присяжнюка та Погосяна — відповідно 15 та 14 років позбавлення волі.
За годину до початку засідання біля приміщення Центрального районного суду Миколаєва почав збиратися натовп. Спочатку слід було пройти попередній запис на вході, потім протиснутися до кімнати через другий кордон охорони. Не гаючи часу розпитую тих, хто стоїть пліч-о-пліч: «Як вважаєте, яким буде покарання?» Один із громадських активістів Денис каже: «Не здивуюся, якщо справу відправлять на дослідування. Дуже багато галасу навколо». Тітонька пенсійного віку Алевтина Петрівна, яка ходила чи не на всі суди в цій справі, заявляє: «Немає на цих виродків смертної кари. Всім треба дати «довічне». Її перебиває російський журналіст: «І посадити поруч ту, яка зараз вважається потерпілою».
Долучатися до спорів часу немає, адже нарешті почали пускати до зали. Спочатку представників сторін — з боку потерпілої та адвокатів підсудних, які, до речі, прийшли із запізненням. Потім дозволили зайти операторам українських та зарубіжних каналів, після чого двері зачинили. Лише через 30 хвилин стукання у двері та криків «Ганьба!» запустили інших журналістів та представників громадськості.
У вщерть заповненій кімнаті не було родичів підсудних, не з’явилася також адвокат Краснощока Лариса Завадська. На окремій лаві розмістилися мати загиблої — потерпіла Тетяна Суровицька та її представники Микола Катеринчук і Віктор Василюк. Головуюча в колегії суддів Олена Селиванова розпочала читання вироку. Підсудні вже не жартують, як на багатьох попередніх засіданнях, а мовчки, переступаючи з ноги на ногу, слухають суддівський монолог.
Раптом дзвонить телефон у Т. Суровицької, вона намагається відповісти, але відразу потрапляє під об’єктив фотокамери. Роздратована, обіцяє журналісту розбити фотоапарат, після чого сідає на лаву і вже сидячи вислуховує вирок до кінця. Не «витримав» напруження і комп’ютер у залі суду. Оголосили технічну перерву на десять хвилин, аби його перезавантажити.
Апеляція неминуча
Суть вердикту колегії суддів зводилась, якщо коротко, до таких тез. Суд дійшов висновку, що над дівчиною познущалися всі троє кривдників. Коли Оксана заявила, що поскаржиться до міліції, саме М. Присяжнюк запропонував позбавитися небажаної жертви. Намагався задушити її Краснощок. Ще один доведений факт: усі троє вирішили вбити дівчину й разом віднесли її до занедбаного підвалу, де підпалили речі і саму Оксану. Хоча суд з точністю не встановив, хто саме винен у підпалі, зроблено висновок, що злочини різного ступеня тяжкості скоїли троє підсудних.
Процес оголошення вироку тривав майже дві години. Несподіванок не сталося. Суд присудив Є. Краснощоку довічне позбавлення волі, підсудному М. Присяжнюку призначив 15 років, А. Погосяну — 14. Тобто їх різною мірою визнали винними в таких злочинах, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства; згвалтування, яке призвело до особливо тяжких наслідків; умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, поєднане із згвалтуванням, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
По завершенні оголошення вироку мати Оксани Тетяна Суровицька, не стримуючи сліз, швидко покинула приміщення суду, не коментуючи рішення. Журналісти з місця встигли вигукнути адресоване всім трьом підсудним запитання: «Чи вважаєте ви вирок суду справедливим?» На що Краснощок похитав головою, Присяжнюк чітко відповів «ні», а Погосян промовчав.
Представник державного обвинувачення старший прокурор Генеральної прокуратури України Ярослав Кривов’яз вважає, що суд правильно кваліфікував дії кожного з підсудних і визначив міру покарання. «Ці міри відповідають тій позиції, яку висловлювало державне обвинувачення під час судових дебатів», — зазначив він.
Не згодні з вироком представники потерпілої сторони. Вони вважають вердикт суддів надто м’яким. Віктор Василюк заявив про наміри «йти вище», тож протягом відведеного законом терміну звертатиметься до апеляційного суду. Якщо вирок залишать у силі, — до Вищого спеціалізованого.
Наміри апелювати висловила і мати Артема Погосяна Лариса, яка була приголомшена вироком для сина. «Вони навіть не взяли до уваги результатів експертизи, — обурилася жінка, — які свідчать про те, що Артем ніякої участі у згвалтуванні не брав! Судді просто піддалися загальному ажіотажу. Але я все одно добиватимуся справедливості, хоч би чого мені це коштувало. Подаватимемо апеляцію, потім, якщо потрібно, — касаційну скаргу. Дійдемо й до міжнародних інстанцій».
Тож остаточну крапку в резонансній справі поки що не поставлено.