В Україні багато підприємств легкої промисловості виготовляють тканини, але на вітчизняному ринку домінує імпортний ширвжиток. При цьому новий Податковий кодекс дає підприємствам легкої промисловості зелене світло, звільняючи їх на 10 років від податку на прибуток.
Без реформування не обійтися
На думку підприємців, найбільший недолік нинішнього економічного законодавства - надання переваги торгівлі, а не виробництву, через що країна швидко перетворилася на великий базар, де збувають свою продукцію всі кому заманеться. Українці втрачають інтерес до виробничих спеціальностей, роботи на заводах і фабриках. Така ситуація і з інженерними професіями.
Виробники продукції легкої промисловості вимагають реформ. Найперше підтримки у забезпеченні сировинними ресурсами. Затим - доступного кредитування, сучасного обладнання, інвестицій. Наступним кроком має стати зменшення податкового навантаження на оплату праці, своєчасного повернення ПДВ.
Ще одна проблема - відсутність професіоналів своєї справи. "Наразі в легкій промисловості потрібні кадри, - розповідає Світлана Добровольська, директор Київського училища технологій та дизайну одягу. - Але молодь неохоче обирає робітничу спеціальність, її більше цікавлять професії економістів, юристів". Отже, на часі кадрове питання, яке має стати одним з першочергових щодо підготовки молодих спеціалістів за новими програмами.
Додаткові проблеми створюють бухгалтерська і податкова звітність. Виробники пропонують спростити документообіг. "Наші бухгалтери просто живуть у податковій. І підприємство у нас не маленьке, пристойний штат працівників. А що робити дрібним компаніям? Для них це надзвичайно складно", - нарікає Олександр Барсук, директор ТОВ "Ярослав".
Цю проблему можна вирішити, але потрібна надійна бухгалтерська компанія. Наприклад, консалтингова група «ПроАудит» пропонує своїм клієнтам професійні послуги в сфері аудиту, бухгалтерського та податкового обліку. Найкращі фахівці допоможуть вирішити найскладніші питання з податкового, фінансового та комплексного аудиту. Зокрема у веденні та відновленні бухобліку, складанні звітності, розрахунках заробітної плати. Якісну консультаційну підтримку фахівці «ПроАудит» нададуть також з податкового консалтингу та планування, інших юридичних питань.
"Сірий" ринок душить нашого виробника
Потребує негайного розв'язання і питання подолання контрабандних потоків, створення рівних умов для всіх гравців ринку.
"Без реформ розвиватися економіка, на наш погляд, не може, - вважає Валентина Ізовіт, президент-голова правління Укрлегпрому. - За останнє десятиріччя ми втратили тільки у легкій промисловості 600 тисяч робочих місць. Варто лише сказати, що раніше ми виробляли 20 м тканин на одного жителя, а тепер менше двох... Нині ринок України заполонила імпортна продукція. Куди не кинь оком, скрізь китайський ширвжиток, який витісняє наш товар. Такий монополізм відгукнеться тим, що вітчизняний легпром припинить виробляти товари для внутрішнього ринку".
Виробникам важко конкурувати із "сірими товарами", які прибувають в Україну, а потім "розчиняються" на ринку. Нерівні умови сильно б'ють по конкурентоспроможності наших виробників.
"Майже вся українська продукція, яка відзначається високою якістю, йде на експорт у Німеччину, Францію, США, Росію, Китай. Дещо продаємо і в Україні, але дуже мало, адже умови диктують фірми, за замовленнями яких ми працюємо. Окрім того, добротні товари, які ми виробляємо, не можуть конкурувати за ціною з іноземним низькоякісним мотлохом", - розповідає Дмитро Попов, віце-президент ЗАТ КСК "Чексіл".
І справді, за статистикою 90% підприємств орієнтовані на експорт. На жаль, Податковий кодекс, який нібито полегшив життя виробникам легпрому, не зміг покращити ситуацію. Адже більшість підприємств працює за давальницькими схемами, тож закордонних замовників така ситуація цілком задовольняє і ціною, і кваліфікованою робочою силою, і якісною продукцією. А вітчизняним продавцям не треба ламати голову, куди збути вироблену продукцію, до того ж, підприємства завжди отримують гроші вчасно.
"Нам важко продавати на українському ринку, - скаржиться Валентина Ізовіт, - бо українські підприємці готові брати нашу продукцію лише під реалізацію. Складне питання легальності імпортної продукції. Звичайно, для бізнесменів вона цікава, бо не обкладена податками. Нам конче потрібний цивілізований ринок, адже наразі маємо лише базар".
Такої думки дотримується більшість фахівців, з якими довелося поспілкуватися. На їхній погляд, держава зараз тисне на виробників, тоді як у світі ситуація протилежна. Якщо говоримо про легку промисловість, то, наприклад, у Росії і Білорусі держава повертається обличчям до свого виробника. "У цих країнах підприємствам легкої промисловості виділяють дуже великі кредити, - говорить Дмитро Попов. - Піклуються про те, щоб їхні підприємства - флагмани цієї галузі вижили. І це не просто добра воля, такі дії продиктовані серйозною ситуацією. Всі знають, що китайська легка промисловість задавила конкурентів майже в усьому світі. Тож дії урядовців спрямовані на підтримку власного виробника та фактичне усунення з ринку "ширвжиткових" конкурентів".
На думку фахівців легкої промисловості, допоки ситуація в галузі не буде радикально змінена, наші вітчизняні підприємства і надалі працюватимуть виключно на експорт. А український ринок затовариться дешевшим низькоякісним закордонним крамом. Проте виробники сподіваються, що на державному рівні врешті-решт зрозуміють: така ситуація загрожує остаточним крахом вітчизняного легпрому.