З переходом України у «жовту» зону в більшості областей сотні закладів дошкільної і середньої освіти перейшли на дистанційну форму навчання, оскільки не виконали вимоги 80-відсоткового щеплення працівників хоч однією дозою.
Станом на перший день чинності нових карантинних обмежень, як повідомляв спікер Харківської облдержадміністрації Сергій Кіш, на дистанційний формат навчання було переведено 34 школи, частина з яких вже повернулася до традиційної форми.
За даними Міністерства охорони здоров’я, Харківська область одна з небагатьох, де на сьогодні вакциновано понад 75% освітян. За словами заступника голови облдержадміністрації Михайла Черняка, середній рівень вакцинації в області дає змогу працювати більшості закладів освіти.
«Серед тих, які працюють, є заклади, які тільки наближаються до показника 80%. Їм дозволили вчитися», — зазначив Михайло Черняк. Ще тиждень тому в області в понад 415 закладах дошкільної освіти було 80% вакцинованих співробітників. Із 698 закладів середньої освіти на Харківщині 614 теж досягнули 80%, у решті триває робота, й більшість з них перетнула 50%.
Область в офлайні
Однак з огляду на те що дані про роботу шкіл збирати складно, кількість вакцинованих постійно змінюється.
Заступник голови ХОДА повідомив, що в половині закладів фахової передвищої освіти області вакциновано понад 80% співробітників. Усі профтехучилища Харківщини пройшли вакцинацію, триває робота в закладах вищої освіти
«У медичному університеті скоро буде 100% вакцинованих співробітників. Це знаково, показово для інших колег», — наголосив Михайло Черняк.
Не закликати, а створювати умови
Якщо, за словами заступника міністра охорони здоров’я — головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, темпи вакцинації у країні за останні кілька тижнів трохи просіли, то Харківську область ця тенденція не зачепила. Радше навпаки.
У Харкові, Ізюмському та ще кількох районах усі школи вакцинували свої колективи. Як повідомив секретар Харківської міської ради Ігор Терехов, попри перехід до «жовтої» зони завдяки свідомості вчителів навчальний рік у Харкові триватиме в очній формі, оскільки від коронавірусу вакцинувалися майже 85% працівників освіти. Цьому сприяли заходи, проведені в обласному центрі й регіоні.
«Усі можливості для вакцинації на території Харківської області створено, починаючи з роботи центрів масової вакцинації. У Харківській області їх 26. Працюють 163 пункти щеплень і 56 мобільних бригад. Триває практика виїздів в організовані групи, колективи, у зручні для них умови», — зазначив Михайло Черняк.
У самому Харкові департамент освіти міськради спільно з департаментом охорони здоров’я організував групову вакцинацію для працівників шкіл, які ще не зробили щеплення проти COVID-19. Проведення групової вакцинації директор департаменту освіти Ольга Деменко пояснила тим, що не всім учителям через брак часу і можливості зручно відвідувати загальні пункти вакцинації.
На терезах ризиків: COVID-19 чи побічні ефекти
Попри намагання місцевої влади створити всі умови, щоб вакцинувати 80% освітян, чимало вчителів не зважуються на щеплення навіть у разі загрози звільнення з роботи. Як нарікають чиновники, педагогів не переконує ні те, що теперішні вакцини ефективні навіть проти нового штаму «Дельта» і аналізи демонструють, що AstraZeneca, так і Pfizer-BioNTech знижують рівень госпіталізацій на 92—96%, ні те, що, за запевненнями лікарів, у невакцинованих спостерігається стрімке наростання різноманітних побічних ускладнень і що щеплені хворі мають легший перебіг недуги. Про це не втомлюється повторювати і заступник голови ХОДА, переконуючи не лише словами, а й цифрами та фактами.
«На сьогодні в Харківській області з тих хворих, що перебувають у госпітальній базі, а це 1468 осіб, в яких підтверджено захворювання на COVID-19, лише 64 вакциновано, — каже Михайло Черняк. — З цих 64 жодної людини немає в реанімації».
Однак опір існує. І причин тут, за зізнанням однієї з директорів харківських шкіл, багато. Дехто з учителів не довіряє вакцинам, бо не впевнений у їхній якості й безпечності, інші остерігаються наслідків та побічних ефектів від щеплення. Тому, за її словами, ті з педагогів, хто вже перехворів на коронавірусну недугу, намагаються відтермінувати щеплення завдяки довідкам про наявність антитіл, а дехто навіть готовий на постійні ПЛР-тести.
«Цілком розділяю думку засновниці харківського освітнього центру Ірини Міньковської про те, що один із чинників, який викликає опір педагогів вакцинації, — примус. Хай і прихований, хай і під слушним приводом», — зізнається директорка і просить її не називати. Вона додає, що багато учителів ставлять їй цілком резонне запитання про вакцинацію батьків, які у разі інфікування становлять ще більшу загрозу дітям.
Директорка одного з рейтингових харківських ліцеїв теж вважає, що примусова обов’язкова вакцинація через міністерські накази спричинить лише обурення частини педагогів. Тож у цьому разі потрібне більш переконливе інформування, роз’яснення, а не тиск. Бо, за її словами, антивакцинатори нині дуже активні. Вони так залякали людей, що навіть деякі педагоги ставлять, як на здоровий глузд, цілком безглузді запитання про ймовірні наслідки вакцинації через рік чи два. І як засвідчує суспільна дискусія, ці міркування вельми поширені.
Застереження щодо антивакцинаторів поділяє й освітній омбудсмен Сергій Горбачов. На його думку, відмова педагогів від щеплення — це підсумок антивакцинальної пропаганди і низький рівень обізнаності.
Тож, певне, ще не зовсім переконливо звучать твердження медиків про те, що ризик серйозних побічних ефектів від щеплення незначний порівняно з ризиком самої хвороби і що вакцинація — це передовсім захист власного здоров’я.