Днями на адресу заступника голови Сумської обласної ради Віри Лаврик надійшов лист від Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, в якому висловлюється щира подяка депутатам Сумщини за «розуміння і підтримку парламенту на шляху впровадження надзвичайно важливої для українського суспільства реформи — децентралізації влади та місцевого самоврядування».
Таким чином відзначено зусилля слобожанської громади та її депутатського корпусу за внесок у надзвичайно важливу справу. Про проведену роботу, перспективи децентралізації влади та зміцнення місцевого самоврядування кореспондентові «УК» розповідає Віра ЛАВРИК.
— Віро Іванівно, Сумську область справедливо вважають однією з найактивніших у проведенні децентралізації. Чи можна сказати, що сповна використано всі резерви? Можливо, ще є задуми, які потребуватимуть подальших уточнень і коректив?.jpg)
— Щойно в Україні ухвалили відповідні документи, область одразу без розкачувань включилася в роботу. Насамперед організували всебічну роз’яснювальну роботу з міськими, селищними та сільськими головами, а також безпосередньо в громадах. До цього залучили експертів владних структур, органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу, громадських організацій тощо.
Такий підхід дав результат: під час 45-ї сесії обласної ради шостого скликання, яка відбулася 25 червня нинішнього року, депутати схвалили перспективний план формування територіальних громад, а 8 вересня його затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів.
Однак це не означає, що все бездоганно і відшліфовано. За такий короткий проміжок часу досягти ідеалу нереально. Тому до прийнятого документа потрібно буде внести поправки, уточнення. Одне слово, довести до потрібної законодавчої кондиції.
Об’єднувальна арифметика
— Що саме під час формування територіальних громад було особливо проблемним і в чому полягала складність?
— З одного боку, недостатнє і несвоєчасне законодавче забезпечення означеної реформи, з другого — неготовність безпосередньо громад брати відповідальність, ставати повноправними господарями. Тобто йдеться про свідомість тих, хто повинен перебирати на себе не лише якісь уповноваження чи переваги, а й відповідати за кінцевий результат.
Наприклад, нинішні сільські та селищні голови не знають, чи збережуть їхні посади, адже статус сільського старости і досі чітко не виписано. У сільській місцевості занепокоєні тим, чи збережеться за умови децентралізації мережа шкіл, ФАПів, клубів, дитячих садків…
Таких вагань-сумнівів чимало. Щоб їх спростувати чи розвіяти, потрібна неабияка скрупульозна і кваліфікована робота.
— Одна з перших заявила про готовність працювати в нових умовах Березівська громада на Глухівщині. Яка роль у цьому процесі місцевого голови і на які переваги розраховують тамтешні жителі?
— Так, першопрохідцями на Сумщині стали жителі Березівської об’єднаної територіальної громади Глухівського району. Про добровільну згоду утворити нову одиницю на місцевих сесіях заявили вісім сільських рад: Березівська, Слоутська, Землянківська, Шевченківська, Обложківська, Іващенківська, Горілівська та Первомайська.
Тут ефективно спрацював алгоритм мислення голів сільських рад і безпосередньо місцевих жителів. Приміром, Сергій Конозобко — сільський голова села Береза — як справжній господар і стратег разом з колегами ретельно проаналізував усі аспекти майбутнього об’єднання. І вони дійшли висновку: децентралізація суттєво зміцнить місцеву економіку, що відкриє їй ширші й перспективніші горизонти.
Скажімо, з наступного року в бюджет Березівської територіальної громади, крім нинішніх податків і зборів, надходитимуть і 60% податку на доходи фізичних осіб, який зараз поповнює районний бюджет. А це майже 3 мільйони гривень. Крім того, громада отримуватиме базову дотацію 1,3 мільйона, 5,7 — освітньої та 1,5 мільйона — медичної субвенцій. Загалом фінансовий ресурс збільшиться на 11,5 мільйона гривень.
Така «об’єднувальна арифметика» характерна для бюджету не тільки цієї, а й решти майбутніх громад.
Дуже активною і результативною у формуванні Березівської територіальної громади була участь голови Глухівської РДА Надії Артеменко та голови райради Володимира Цюкала. Вони знаходили вагомі аргументи під час роз’яснювальної роботи, чим сприяли усвідомленому об’єднанню.
— Згідно з перспективним планом на Сумщині мають сформувати 51 територіальну громаду, але вочевидь їх буде 49. Чому під питанням дві територіальні одиниці?
— Під час формування на території Конотопського району двох громад (міської та сільської) порушено вимоги методики, затвердженої Кабінетом Міністрів 8 квітня цього року, №214. Зараз вносимо зміни до перспективного плану, аби узгодити його із законодавством і нормативними актами.
— Що саме?
— Наприклад, свого часу до обласних депутатів звернулися жителі села Красне Бахмацького району Чернігівської області з проханням включити їхню територіальну громаду як суб’єкт до складу Конотопського району.
Якщо проаналізувати історію населеного пункту, то вона, умовно кажучи, наскрізь конотопська. Навіть географічно тяжіє до міста залізничників, відстань до якого 17, а до Бахмача — 37 кілометрів. Зрештою, тамтешні селяни, аби дістатися «свого» райцентру, змушені їхати спершу в Конотоп, а вже звідти добиратися до Бахмача. Годі й казати про родинні зв’язки, які за століття переплелися тісно і міцно.
Але законодавство забороняє подібні зміни, хоча, наскільки мені відомо, така сама ситуація в Київській, Херсонській і Миколаївській областях. Тож, на моє переконання, необхідно особливо ретельно зважати на рішення і звернення «проблемних» (з точки зору адміністративно-територіального поділу) громад.
Спільна робота на результат
— Над чим тепер працюють в обласній раді і місцевих громадах, аби децентралізація відбувалася організовано?
— Ведемо просвітницьку і роз’яснювальну роботу. Щойно завершився представницький семінар «Польський досвід та український шлях до децентралізації», в якому взяли участь не тільки фахівці та експерти з цієї країни, а й голови сільських та селищних рад Сумщини. Дуже корисний і потрібний захід, як і десятки чи й сотні подібних.
— Невдовзі зміниться депутатський склад обласної ради. Чи можна бути впевненими, що прийдешні народні обранці кваліфіковано і професійно розвиватимуть напрацювання своїх попередників?
— Прогнози — справа невдячна, однак вірю, що депутати наступного скликання успішно продовжать справу своїх попередників. Інакше не може бути, бо ми нарешті виходимо на тверду дорогу.
Децентралізація влади — не панацея, однак зараз стає головним важелем у розв’язанні проблем. І ці 64 обранці замість нинішніх ста повинні максимально задіяти його задля спільної користі та блага.
Водночас сподіваюся, що на державному рівні все-таки ухвалять рішення стосовно тарифів на житлово-комунальні послуги, і органи місцевого самоврядування матимуть право їх установлювати.
Та найголовніше, аби закінчилася війна і всі мали змогу працювати спокійно й упевнено, без тривожних новин з фронту.
У такому разі, переконана, неодмінно зміцнимо економіку, бюджети всіх рівнів, а країна заживе новим світлим життям.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віра ЛАВРИК. Народилася 1952 року в селі Коровинці Недригайлівського району Сумської області. Закінчила Харківський політехнічний інститут, спеціальність «Технологія неорганічних речовин», та Національну академію управління — «Фінанси і кредит».
Із 1976-го по 2010 рік працювала у ВАТ «Сумихімпром»: пройшла шлях від майстра зміни до в. о. генерального директора. Обіймала керівні посади у Сумському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Її обирали депутатом Сумської міської ради трьох скликань. З 2010-го — депутат Сумської обласної ради. Заслужений працівник промисловості України.