Про це «УК» розповів президент Української асоціації перевізників Сергій Пачесюк під час засідання парламентського Комітету з питань транспорту. Перестороги щодо різкого підвищення цін, які були місяць тому озвучені деякими експертами, коли уряд постановою №240 відпустив у вільне плавання тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, у приміському та міжміському, внутрішньообласному сполученнях, не справдились. Нагадаємо, раніше їх встановлювали органи державної виконавчої влади та виконавчі органи міськрад. Тепер це право отримали автоперевізники.
Позитив конкуренції
Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк схвалює такий крок уряду, бо це «лібералізація ринку». Водночас він вважає, що зважаючи на слабкість Антимонопольного комітету, є ризик неконтрольованого зростання вартості проїзду. До того ж, на його думку, перш ніж відпускати тарифи, владі треба було подумати, як зробити, аби перевізник не лише ціни піднімав, а й якість послуг.
«Щоб не було неконтрольованого й спонтанного підвищення вартості проїзду, ми поставили перед перевізниками — учасниками ринку питання щодо плавного здорожчання — максимум на 5 — 10%. Так і сталося, різкого й значного сплеску цін за місяць чинності постанови не відбулось. Якщо підемо в ринок, то конкуренція змусить перевізників здешевлювати перевезення. У нас немає автоперевізників-монополістів, до того ж вони надто дрібні задля монопольних змов. Кожен намагатиметься вижити й пропонуватиме кращі умови для споживача», — заспокоює Сергій Пачесюк.
У тому, що цінового сплеску не відбудеться, переконаний і перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер, хоч нині ще й рано підбивати підсумки, адже немає статистики. Він нагадав попередній досвід, коли у вільне плавання відпустили тарифи на міжміські, міжобласні перевезення.
За його словами, першою реакцією ринку на тарифну вольницю стало підняття цін, та згодом ці настрої спали. Адже пасажири почали віддавати перевагу іншим видам транспорту, зокрема залізниці. «Ніхто не хоче їздити порожняком, собі у збиток — тож ринок сам відрегулювався», — констатував він.
Аналогічної думки й голова парламентського Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич: «Автомобілісти не підняли тарифи, бо їх конкурентом є залізничники. Та щойно ціни на потяг почнуть зростати, одразу відреагує ринок автоперевезень».
За даними президента Української асоціації перевізників Сергія Пачесюка, дотепер більшість перевізників на внутрішньообласних маршрутах працювала за регульованою ціною — 26—30 копійок за кілометр, тоді як рентабельною є ціна 45 копійок згідно з методикою розрахунку тарифу, затвердженою Кабміном. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості нелегалів, незаповненості 30% обсягів легальних внутрішньообласних перевезень за тендерами й цінових перекосів на міжміські міжобласні й внутрішньообласні маршрути.
«Тарифи на міжміські міжобласні перевезення відпустили у вільне плавання ще 5 років тому. Відтак виходило, що, приміром, за проїзд на автобусі Черкаси — Умань з протяжністю маршруту 200 кілометрів пасажир платив менше (за регульованим тарифом), а на автобус Черкаси — Київ з протяжністю 180 кілометрів — більше (за нерегульованим). Тому перевізникам стало не цікаво працювати на внутрішньообласних маршрутах», — пояснив Сергій Пачесюк.
На його думку, виправити такі перекоси можна, лише відпустивши тарифи та шляхом компенсації перевізнику різниці між собівартістю й фактичною вартістю проїзду. А це в середньому 15—19 копійок за кілометр, або 15—19 гривень на кожні 100 кілометрів.
Потрібні компенсація і монетизація пільг
Про бюджетні гроші в цих умовах тільки доводиться мріяти. Компенсація з держбюджету була передбачена лише до червня, каже Сергій Пачесюк. Нині компенсувати витрати, зазнані від перевезень пільгових категорій і від різниці тарифів, мають органи місцевого самоврядування. Якщо замовник — місцева райадміністрація, то компенсацію мають надати в районі, якщо облдержадміністрація — в області.
Голова парламентського Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич звернув увагу депутатів на потребу погоджень міжміських внутрішньообласних маршрутів із сільськими головами або місцевими органами самоврядування, аби покращити якість перевезень. «Нині до нас надходить чимало скарг, коли перевізник виграє маршрут, але при цьому не заїжджає у деякі села, а зупиняється десь на в’їзді чи початку населеного пункту, людям каже, що у маршруті не прописано, що він має заїхати у село. Відповідно це створює багато проблем тим, хто проживає в невеличких населених пунктах», — пояснив він.
Профільний комітет доручив Мінінфраструктури до 1 липня розробити й подати до Кабміну пропозиції щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, збільшивши відповідальність перевізників за здійснення регулярних перевезень у вигляді нерегулярних чи спеціальних. А також порекомендував провести щодо цього питання відповідну нараду за участю Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, надати повноваження органам виконавчої ради та виконавчих міських рад щодо затвердження порядку методики тарифів на послуги пасажирського автотранспорту, провести відповідну роз’яснювальну роботу стосовно того, до якого виду сполучення належить той чи інший маршрут — місцевого чи обласного підпорядкування, аби вирішити питання, хто має сплачувати компенсації пільговим категоріям людей.
Як пояснив один із учасників ринку, за нинішньої ситуації поняття районні та приміські маршрути визначаються залежно від дистанції (у межах 50 кілометрів — приміські, більше — районні чи міжміські). Якщо село розміщене від адміністративної одиниці на відстані, скажімо, 53 кілометри, то маршрут кваліфікується вже як міжміський, а не як приміський і не може дотуватись із місцевого бюджету. Треба, щоб сполучення визначали не за кілометражем, а за адміністративними територіями», — зауважив він.
У свою чергу Володимир Шульмейстер нагадав, що уряд узяв курс на монетизацію пільг. І додав, що в бюджеті на 2015 рік передбачено 1,9 мільярда гривень для допомоги пільговикам. Але європейський досвід показує, що треба робити монетизацію пільг, аби люди отримали гроші й самі вирішували, що з ними робити. Це значно впливатиме на розвиток перевезень в Україні, бо через монетизацію пільг й адресну грошову допомогу перевізники матимуть більше можливостей для розвитку та інвестування.
А тим часом. Міністерство інфраструктури на своєму офіційному сайті оприлюднило для обговорення з громадськістю та профільними асоціаціями дорожню карту розвитку автотранспортної галузі на 2015 – 2016 роки. Це план роботи з чітко окресленими проблемами, конкретними кроками та механізмами їх розв’язання, термінами виконання. Серед топ-пріоритетів якраз і запровадження європейських правил роботи на ринку, його легалізація, монетизація пільг.