Президент Херсонської
торгово-промислової палати
Вікторія ОСТРОУМОВА
У Херсоні три роки поспіль проводять Міжнародні екологічні форуми. Місія їхня, за задумом організаторів (міськради, ХТПП, Регіонального центру інвестицій і розвитку), — сприяння збереженню природних ресурсів і біологічного розмаїття, стимулювання міжрегіональної та міжнародної співпраці в царині охорони довкілля, пропаганда принципів «зеленої» економіки у виробництві. На останньому зібранні крім українських учасників — представників ділових і наукових кіл, депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів тощо — були посланці Канади, Норвегії, Росії, Швеції. Ініціатор і натхненник форуму президент Херсонської ТПП Вікторія ОСТРОУМОВА — сьогоднішній гість «УК».
«Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета»
— Пані Вікторіє, чому обрали саме таку назву форуму — «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета»?
— Тому що наша мета — чисте місто і чиста ріка. Буде чистим, упорядкованим кожне місто чи село, де живемо, кожна річечка, струмок, джерело, з яких черпаємо життєдайну воду, — матиме привабливий вигляд планета Земля. Велике починається з малого. Оскільки місто на березі Дніпра, особливу увагу приділяємо питанням охорони екосистеми та оздоровлення його басейну, водопостачання міст, забруднення поверхневих і підземних вод, а також формування екологічної свідомості населення у сфері раціонального природокористування та енергозбереження.
— Жваву дискусію учасників форуму-2011 викликав публічний захист проектів у рамках українсько-норвезької програми ТЕКНА «Чисте виробництво та енергоефективність». Наша газета торік 6 жовтня в інтерв’ю з координатором програми Оленою Берстад «Запобігати забрудненням — вигідно» повідомляла, що про хід опанування норвезької моделі вітчизняними підприємцями та результати його «УК» розповість на прикладі пілотної області. З усіх ТПП країни саме Херсонська стала піонером у поширенні кращого світового досвіду в галузі «зеленої» економіки. Уже проведено п’ять циклів навчання. У підсумку ви досягли того, на що очікували?
— Активна позиція Палати не в останню чергу продиктована важливістю переорієнтації промисловості області на енергоефективні та екологічно безпечні технології виробництва. Давно назріла потреба в запровадженні екологічно і водночас економічно вигідних заходів на промислових, комунальних підприємствах. Стоїть завдання зменшити споживання одиниці сировини, води, енергії тощо в розрахунку на одиницю продукції. Це відповідно приведе до зниження рівня забруднення, зменшення кількості відходів, поліпшення умов праці та якості продукції. Паралельно така стратегія зумовлює скорочення витрат на сировину й енергію, на обробку й утилізацію відходів, сприяє зростанню прибутків підприємств. Одержані в підсумку економічні показники підтверджують думку, що охорона довкілля може бути прибутковою справою.
— Робота за принципами «чистого виробництва» — це й крок до сертифікації за системами екологічного менеджменту, тобто за стандартом ISO-14001?
— Саме так, адже йдеться про спосіб роботи, що відповідає системі екологічного менеджменту (СЕМ) та системі менеджменту якості (СМЯ).
Програма для тих, хто вміє рахувати гроші
— Хто найкраще сприйняв програму?
— Підприємницькі кола, адже вона орієнтована на тих, хто вміє рахувати гроші і має за мету реальний економічний результат. Важливо те, що, пропонуючи ідею «зеленої» економіки, ідею бережливості, «чисте виробництво» надає не лише теоретичні знання, а й практичну допомогу бізнесу, а часто навіть пропонує інструменти фінансової підтримки найвдаліших та перспективних проектів, розроблених слухачами. Надійним партнером вітчизняних підприємств зарекомендувала себе Північна екологічна фінансова корпорація NEFCO.
— Чи можна навести конкретні приклади пошуку внутрішніх резервів для енергозбереження?
— Не секрет, що на багатьох підприємствах панує громіздка бюрократична модель управління і тим гальмується будь-яка ініціатива знизу. Однак і ініціатива не виникає нізвідки. Як розв’язати проблему? Один із шляхів було продемонстровано на Цюрупинському паперовому комбінаті. На час втілення методології на допомогу групам, що працювали за програмою, оголосили «загальнофабричний інтелектуальний суботник» з виплатою премії за рацпропозиції, спрямовані на скорочення споживання енергії та сировини. Все вдалося: техвідділ буквально завалили проектними ідеями.
Можна говорити про віддачу навчання азів «зеленої» економіки і мовою цифр. Слухачами четвертого циклу програми були інженери виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства обласного центру та міської ТЕЦ. Екологічний ефект від розроблених ними і частково впроваджених проектів становив: зниження споживання питної води — понад 3,3 млн м3 на рік, зниження викидів шкідливих газів в атмосферу — понад 280 т і скорочення кількості спожитої електроенергії — понад 5,2 млн кВт/год на рік.
На окрему увагу заслуговує пропозиція начальника зміни хімічного цеху ТЕЦ Тетяни Буркун, спрямована на впровадження методу двофазного аніонування. Що це дає? Можливість знизити кількість вироблених підприємством протягом опалювального періоду стічних вод на 4425 м3 (на 41%), а лугу відповідно на 71,589 т (на 61%) витрат цеху. Назву ще одну цифру: сумарна чиста річна економія за всіма проектами, запропонованими слухачами четвертої групи комунального сектору міста, перевищила 1,7 млн дол. США.
Доля наших міст і сіл, усієї нашої планети — в наших руках. Фото з сайту gazetairkutsk.ru
У штаті сільради — посада менеджера з пошуку інвестицій
— Наприкінці минулого року лектори Норвезької асоціації дипломованих інженерів і наукових співробітників ТЕКНА завершили свою п’ятирічну діяльність у нашій країні. За цей час чимало підприємців, інженерів переконалися, що впровадження норвезької моделі чистого виробництва та енергоефективності — дієвий інструмент досягнення сталого розвитку суспільства у сфері екологізації, «позеленіння» економіки. Із від’їздом скандинавів на батьківщину програму не згорнули?
— Ні. Норвежці адаптували її до наших реалій і заклали передумови для поширення через структуру ТПП на території всієї країни. Головне, що вони підготували лекторів, консультантів із числа найдосвідченіших інженерів – випускників програми, тож цей навчальний курс став українським. Навчання тепер проводять вітчизняні фахівці, котрі досконало оволоділи методикою екологічного та економічного аудиту, вміють прописувати стартові бізнес-плани пропонованих технологічних змін для банків, інвестиційних фондів тощо.
За попередні роки вони, як кажуть, добре набили руку. Так, під їхнім безпосереднім керівництвом відбулося навчання керівників ОСББ Херсона. Підтримав його Фонд «Східна Європа» в рамках проекту «Стимулювання впровадження екологічно відповідальних практик і енергозберігаючих технологій у ЖКГ». Основою курсу стала базова методологія «чистого виробництва», адаптованого для ОСББ. Після ознайомлення з нею слухачі підкреслили перспективність використання інструментів «чистого виробництва» у ЖКГ. За підсумком навчання найактивніші учасники — ОСББ «Добробут-1», «Фенікс», «Хмарочос» — підготували й презентували власні енергоефективні проекти. Ще одним підсумком стало створення демонстраційного майданчика з енергоощадності в «Добробуті-1»: фахівці обстежили енергетичні характеристики всіх систем цього житлового будинку і на основі отриманих даних оцінили потенціал енергозбереження, розробили детальне техніко-економічне обгрунтування енергоефективних заходів.
— А на сільські території програма поширюється?
— Останній, п’ятий її цикл, ТПП і ТЕКНА спеціально організували в Каховському районі. Проте участь у програмі представники сіл брали щороку. Скажімо, спеціалісти комунальних підприємств сільських рад Асканії-Нова, Олександрівки та Музиківки, навчившись на практичних заняттях об∂рунтовувати проектні пропозиції, отримали гранти на проекти чистого виробництва від посольства Королівства Норвегія. Ось показовий приклад. Під керівництвом підприємливого голови Музиківки Олександра Лейбзона встановили частотний перетворювач на свердловині однієї з вулиць та замінили азбестоцементні труби на пластикові. Зекономлені на енергозбереженні кошти вже вкладають у нові «зелені» проекти. Та найбільший ефект для сільради — ввели у штатний розпис адміністрації посаду менеджера з пошуку інвестицій і зовнішнього фінансування.
— Останнє запитання, пані Вікторіє. Ви так захоплено розповідаєте про співпрацю з норвежцями… Скажіть, з огляду на отримані уроки, самі вірите в те, що і в Україні економіка «позеленіє», що ми нарешті залишимо останнє місце, яке посідаємо в Європі за показником енерговитратності?
— Результати роботи за програмою «Чисте виробництво та енергоефективність» дають упевненість у цьому. У нас є всі можливості для того, щоб зробити міста, села, річки, усе довкілля чистим, щоб спрямувати економіку в екологічне русло. Головне — в людей є бажання шукати бодай найменші можливості енергозбереження і чистого виробництва. На жаль, не всі знають, як це робити. На днях ТПП України і ТЕКНА за підтримки посольства Королівства Норвегія в Україні, міжнародних організацій ПРООН—ГЕФ, NEFKO, USAID провели конференцію «Міжнародний досвід чистого виробництва». Навчити, зацікавити людей — наш обов’язок.
Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра
ДОСЬЄ «УК»
Вікторія ОСТРОУМОВА. Президент Херсонської торгово-промислової палати з 2001 року. У 2010 році обрана на посаду президента Асоціації торгово-промислових палат міст Придніпров’я. Віце-президент ТПП України.
АКЦЕНТИ
«Скандинави ловлять сонце, а чому таврійці не можуть?»
.jpg)
Ігор КРАВЧУК,
головний інженер
ВАТ «Херсонський маслозавод»:
— Норвежці висікли іскру з каменю: вони просто показали нам, що можна, не вкладаючи великих коштів, досягти значних результатів. Навчання за програмою ТЕКНА довело це. Ми окреслили шість проблем, для розв’язання яких на підприємстві створили три робочі групи. До їхнього складу увійшли майстри й робітники, котрі безпосередньо керують процесами, а головний інженер координував роботу. За шість місяців, поки тривала навчальна програма, заводу вдалося вкоренити методологію чистого виробництва. Групи запропонували сім детально опрацьованих проектів, зокрема щодо заміни теплообмінника, відновлення теплоізоляції, підігрівання води в нічний час, встановлення сировиробників. Результат? За рахунок зниження споживання електроенергії на 60%, газу — на 27%, води — на 51% та зменшення виробництва стоків на 68% економічний ефект від проведених заходів становив 48 653 дол. США. Усі проекти реалізували за рахунок власних коштів за короткі терміни. Нині працюємо над упровадженням альтернативних джерел енергії. Особливий акцент — на сонячну. Скандинави ловлять сонце біля Полярного кола, чому ж таврійці не можуть робити те саме на Півдні? Це наш резерв, наше майбутнє.