ПЕРСПЕКТИВА

У Брюсселі Президент означив національну мету — перевести відносини з ЄС у формат політичної асоціації та економічної інтеграції

У попередньому номері ми вже повідомляли, що в рамках XVI саміту Україна—ЄС підписано низку документів. Серед них і меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС, Кредитна угода між Україною, Національним банком та ЄС для отримання макрофінансової допомоги на суму до 610 мільйонів євро. Цю кредитну лінію має бути спрямовано на стабілізацію фінансово-економічної системи нашої держави.

А по завершенні пленарного засідання саміту відбулася спільна прес-конференція Президента Віктора Януковича, Президента Європейської ради Германа Ван Ромпея та Президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу.

Що вселяє оптимізм

Глава Української держави заявив представникам ЗМІ, що наша країна фактично завершила виконання першого етапу Плану дій з лібералізації візового режиму з країнами ЄС. «Незабаром ми представимо на розгляд Європейської комісії свою останню доповідь про прогрес у цій сфері», — сказав він.

Позитивно оцінив Віктор Янукович і результати саміту. «Ми розуміємо наші цілі й маємо чіткий план спільних дій. Україна докладе всіх зусиль, аби визначені завдання було виконано якісно і вчасно, — підкреслив він, висловивши сподівання на такий самий відповідальний крок і з боку ЄС. — Розмова з керівництвом ЄС дає мені підстави для оптимізму».

Окрім цього, Президент сказав, що Україна продовжує шукати модель співпраці з Митним союзом. Такої моделі ще не існує, її навіть не напрацьовано, однак переговори тривають. При цьому він наголосив: «Євроінтеграційні прагнення України не підлягають перегляду. Це стратегічне питання, і воно визначене Законом «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики».

Як повідомляє прес-служба Президента, головну увагу під час саміту приділено й обговоренню перспектив реалізації ключового завдання порядку денного на 2013 рік — підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У зв’язку з цим Віктор Янукович подякував Герману Ван Ромпею і Жозе Мануелю Баррозу за конструктивну дискусію: «Наша зустріч стала доброю нагодою для обговорення результатів роботи, яку здійснює Україна, щоб відповісти на очікування ЄС у контексті майбутнього переходу наших відносин у формат політичної асоціації та економічної інтеграції».

Глава держави розповів, що поінформував лідерів ЄС про першочергові кроки, які здійснює та планує здійснити українська влада в контексті внутрішніх реформ та європейської інтеграції. Докладно обговорено кроки України в напрямку вдосконалення виборчого законодавства та системи правосуддя.

В цьому контексті він позитивно відзначив можливості, які надає сторонам спілкування в рамках діяльності Моніторингової місії Європейського парламенту під керівництвом панів Квасьнєвського та Кокса.

Відзначено й прогрес у виконанні нашою державою порядку денного асоціації Україна—ЄС. Віктор Янукович наголосив, що країна, серед іншого, вжила заходів з реформування системи управління державними фінансами. Це дало змогу остаточно узгодити питання надання Україні макрофінансової допомоги від ЄС.

Розмова з керівництвом ЄС дала Віктору Януковичу підстави для надії. Фото Aндрiя МOСIЄНКA

А часу обмаль

У свою чергу, Президент Європейської ради зазначив, що ЄС сподівається підписати й ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною, визнаючи її європейські очікування та європейський вибір. «Я хочу заохотити Віктора Януковича зробити всі необхідні кроки, щоб показати чітку відданість реформам і рішучість продовжити амбіційні пункти порядку денного щодо «Східного партнерства», — сказав він.

Герман Ван Ромпей також додав, що Україна вже зробила кілька кроків на шляху до виконання взятих на себе зобов’язань, однак у цьому напрямку потрібен більший прогрес: «У нас є історична можливість зробити ривок у відносинах Україна—ЄС шляхом підписання Угоди про асоціацію, включаючи глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, до часу проведення вільнюського саміту».

А йдеться про три основні напрямки, визначені Радою закордонних справ ЄС: подолання недоліків, виявлених під час парламентських виборів в Україні, вирішення питання вибіркового правосуддя та продовження реформ у рамках порядку денного асоціації. За словами високопосадовця, ці критерії реалістичні, однак часу для їх досягнення небагато.

Він також наголосив на важливості системних кроків у здійсненні судової реформи для уникнення повторення випадків вибіркового правосуддя у майбутньому.

Плану «Б» не існує

А Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу говорив про неможливість одночасного залучення України до двох інтеграційних процесів: «Одна країна не може бути водночас членом Митного союзу та мати глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС. Це неможливо. Однак я вірю, є прагматичні шляхи для вирішення цього питання».

При цьому Жозе Мануель Баррозу наголосив: остаточне рішення щодо того, бути членом Митного союзу чи мати ЗВТ з ЄС, має бути прийнято Києвом.

Він також висловив сподівання, що угода про подальше спрощення візового режиму з Україною набуде чинності до літа. І зазначив, що в питанні лібералізації візового режиму Єврокомісія готова працювати досить швидко. Щоправда, передовсім вона очікує на третій звіт від України про виконання Плану дій з лібералізації візового режиму.

До слова, того самого дня, тільки в Києві, в ефірі одного з вітчизняних телеканалів представник України в ЄС Костянтин Єлисєєв заявив про готовність Євросоюзу допомогти нашій країні щодо ЗВТ у перші 2—3 роки, зокрема фінансово.

«Угода про асоціацію з ЄС — це комплексний документ, в якому охоплено 28 секторів, від енергетики до сільського господарства. Але виклик є в частині угоди про ЗВТ. На саміті пролунали слова, що в Україні триває підготовка плану дій щодо такої зони з ЄС», — наголосив він.

Аби Україна підписала Угоду про асоціацію в листопаді, одного нашого бажання замало, потрібні згода всіх країн ЄС і згода Європарламенту. «Плану «Б» не існує. Тут багато що залежить від спільних скоординованих дій усіх гілок влади в Україні», — резюмував дипломат, додавши, що в Брюсселі узгоджено ті критерії, які дають змогу підписати угоду в листопаді (28—29 числа) на вільнюському саміті.

Відділ новин
 «Урядового кур’єра»