Основна тема 68-ї сесії Генасамблеї ООН, що відкрилася 24 вересня, — «Закладаючи підвалини порядку денного ООН у галузі розвитку після 2015 року». Відкриваючи загальні дебати Генасамблеї, Генеральний секретар організації Пан Гі Мун зокрема закликав досягати Цілей розвитку тисячоліття, окреслити нову політику у сфері енергетики та екології, зміцнювати систему міжнародного правосуддя, досягти зупинення кровопролиття у Сирії.
Загалом першого дня дебатів до делегатів 68-ї сесії звернулися близько 30 глав держав, серед яких був і Президент Віктор Янукович. Глава Української держави зазначив, що час до завершення виконання Цілей розвитку тисячоліття невпинно спливає, тому вироблення плану дій «Пост-2015», що має на меті формування цілей на наступний період, стає дедалі нагальнішим завданням міжнародної спільноти.
Виконаємо «домашнє завдання»
«Україна готова повною мірою та з максимальною ефективністю долучатися до цих украй важливих для міжнародної спільноти процесів», — заявив Віктор Янукович, підкресливши, що наша держава і надалі наполегливо виконуватиме «домашню роботу» з досягнення Цілей розвитку тисячоліття на національному рівні.
Серед ключових завдань національного рівня Президент назвав подолання бідності, забезпечення якісної освіти, збереження довкілля, поліпшення здоров’я матерів, зменшення дитячої смертності тощо. «Провідним каталізатором поступального руху України до досягнення Цілей є наймасштабніша за новітню історію нашої держави програма реформ, спрямованих як на здійснення соціально-економічних перетворень, так і на подальше зміцнення демократичного устрою та верховенства права. Фундаментальною основою внутрішніх перетворень в Україні й надалі залишатиметься верховенство принципу соціальної справедливості», — наголосив глава держави.
Значну роль у цьому мають відіграти євроінтеграційні прагнення України, що є визначальним вектором розвитку країни. Так, зазначив Віктор Янукович, наша держава робить свій внесок у проект Великої Європи, що об’єднає інтереси та цілі розвитку країн заходу та сходу нашого континенту.
«Твердо вірю, що підписання в листопаді цього року Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включно зі створенням всеосяжної і поглибленої зони вільної торгівлі, стане важливим інструментом підвищення добробуту громадян України і, відповідно, сприятиме досягненню нашою країною Цілей розвитку тисячоліття», — заявив глава держави.
Наполягаємо на гарантіях
Одним з елементів порядку денного «Пост-2015» є забезпечення сталого розвитку енергетики, особливо в частині ефективності та безпечності її ядерної галузі. Президент нагадав, що 2014-го виповнюється 20 років із часу приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерної держави.
«Позбувшись наявного на той час третього у світі за потужністю арсеналу ядерної зброї, наша держава зробила безпрецедентний внесок у глобальне ядерне роззброєння… З огляду на історичне значення тих подій, а також враховуючи останні тривожні тенденції в галузі ядерного роззброєння та нерозповсюдження, Україна ініціюватиме проведення в ході поточної сесії Генасамблеї представницької тематичної конференції. Сподіваюся, такий міжнародний захід стане слушною нагодою повернутися до предметного розгляду питання «негативних» безпекових гарантій», — підкреслив глава держави.
При цьому він заявив, що Україна продовжує наполягати: гарантії безпеки для держав, які відмовилися від своїх ядерних арсеналів, і для країн, що не входять до військових союзів, має бути закріплено в юридично зобов’язуючому міжнародному документі.
Принципи дипломатії
Забезпечення сталого розвитку не можливе без ефективного підтримання міжнародної безпеки, а надійний мир не можливий без сталого розвитку, наголосив Віктор Янукович. За його словами, одна з найболючіших безпекових проблем сьогодення — громадянський конфлікт у Сирії. «У своїх спільних діях з розв’язання цього конфлікту маємо спиратися на гуманістичні цінності, зваженість, компетентність та взаємну відповідальність. Україна простягнула руку допомоги сирійському населенню, надаючи її через механізми ООН. Сьогодні ж закликаємо всю міжнародну спільноту долучитися до цієї гуманітарної місії», — звернувся до делегатів сесії Генасамблеї глава Української держави.
Він позитивно оцінив розроблений Росією та Сполученими Штатами Америки план передачі під контроль міжнародної спільноти арсеналів сирійської хімічної зброї та їх подальшого знищення, висловивши переконання, що його успішна реалізація залишає простір для політико-дипломатичного врегулювання. «На часі активізація формування максимально широкої платформи, яка дасть змогу шляхом переговорів у багатосторонньому форматі знайти політичне рішення для відновлення миру і стабільності в Сирії. Вірю, що нам до снаги зробити світ безпечнішим», — заявив Президент.
Торкаючись питань безпеки на європейському просторі, глава держави підкреслив, що під час головування України в ОБСЄ особлива увага приділяється врегулюванню тривалих конфліктів та поновленню контролю над звичайними озброєннями на просторі організації, боротьба проти торгівлі людьми: «Підкреслю, що в цих сферах досягнуто хоча й обмеженого, однак практично значущого прогресу».
Радбез потребує реформування
Серед безпекових викликів сьогодення, які стоять перед світовою спільнотою, Віктор Янукович також назвав боротьбу з кіберзлочинністю, дотримання безпеки мореплавства та боротьбу проти морського піратства, необхідність розв’язання низки проблем у миротворчій діяльності, зокрема в частині забезпечення мобільності та авіаційної безпеки операцій, а також юридичний захист миротворців і розслідування злочинів, скоєних проти них, повідомляє прес-служба глави держави.
«Україна й надалі робитиме вагомий практичний внесок у створення безпечного світу. Використовуватимемо для цього всі можливі інструменти, зокрема непостійне членство в Раді Безпеки ООН у разі обрання нашої держави до складу цього органу на період 2016—2017 років. Розраховую на підтримку кандидатури України на відповідних виборах», — сказав Президент.
При цьому він наголосив на важливості якнайшвидшого досягнення прогресу у модернізації Ради Безпеки ООН. На переконання глави держави, таке реформування має неодмінно передбачати врахування законних інтересів усіх регіональних груп, зокрема й східноєвропейської. «Йдеться про необхідність надання державам нашого регіону одного додаткового місця непостійного члена у складі розширеної Ради Безпеки», — заявив Віктор Янукович.
У Нью-Йорку глава Української держави провів зустрічі з Президентом США Бараком Обамою, Президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм та Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу, Президентом Республіки Польща Броніславом Коморовським, Президентом Словацької Республіки Іваном Гашпаровичем, Президентом Естонської Республіки Тоомасом Хендріком Ільвесом, Президентом Латвійської Республіки Андрісом Берзіньшем, Президентом Республіки Болгарія Росеном Плевнелієвим, Президентом Республіки Хорватія Іво Йосиповичем, Президентом Республіки Словенія Борутом Пахором, а також із Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном.
Мир — у межах досяжності
Питання регіональної та міжнародної безпеки порушували під час виступів глави інших держав. Зокрема Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама основну увагу приділив питанню врегулювання сирійського конфлікту. Він заявив, що завжди надавав перевагу дипломатичному врегулюванню кризи у Сирії, підкресливши, що російсько-американські домовленості з хімічної зброї повинні активізувати дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення політичного врегулювання конфлікту. При цьому Барак Обама заявив, що Рада Безпеки ООН повинна ухвалити рішучу резолюцію, яка передбачала б наслідки за невиконання президентом Сирії зобов’язань щодо відмови від хімічної зброї, повідомляє Центр новин ООН.
А ось Президент Ірану Хасан Роухані у виступі заявив, що в іранській доктрині забезпечення національної безпеки та оборони немає місця ядерній зброї чи іншій зброї масового знищення. Він підкреслив, що ядерна програма Ірану має абсолютно мирний характер, і закликав США до взаємодії, заснованої на взаємній повазі.
Президент Ірану зазначив, що очікує почути з Вашингтона співзвучний цьому сигнал, нагадавши, що останніми роками з боку США переважно лунали слова про можливий військовий варіант вирішення іранської ядерної програми. «Дозвольте мені сказати голосно і чітко, що мир — у межах досяжності», — наголосив Хасан Роухані, запропонувавши як перший крок розглянути в ООН проект «Світ проти насилля та екстремізму».
У нас є чого повчитися
У ході Генасамблеї ООН відбулося засідання високого рівня, присвячене здійсненню цілей у сфері розвитку та захисту прав людей з особливими потребами. Одним із головних спікерів цього засідання була міністр соціальної політики Наталія Королевська.
За її словами, за останні 5 років в Україні кількість працюючих людей з особливими потребами зросла в півтора раза — з 540 до 725 тисяч осіб. І нині в Україні працює кожен другий інвалід працездатного віку. Тож останніми роками в нашій державі спостерігається перехід від благодійності й співчуття до інвалідів до рівноправного партнерства та участі людей з особливими потребами у житті країни. А це повноцінна інтеграція інвалідів у ринково-економічні відносини суспільства.
У свою чергу Генсек ООН Пан Гі Мун високо оцінив успішну соціальну політику України і висловив сподівання, що позитивний досвід нашої держави щодо інтеграції інвалідів в економічне життя візьмуть на озброєння інші країни.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+