ДІАЛОГ З КРАЇНОЮ
Напередодні третьої річниці інавгурації Президент України поспілкувався з громадянами в прямому ефірі
Чотиригодинний «Діалог з країною» Віктора Януковича 22 лютого транслювали кілька каналів: Перший національний, «1+1», ICTV, «Україна» та «Інтер». 18 журналістів працювали з українцями майже в усіх регіонах. А урядовий контактний центр станом на 15 годину прийняв понад 5 тисяч запитів. Найбільше їх надійшло з Харківської, Донецької, Одеської областей, а ось Тернопільщина, Буковина та Рівненщина чомусь не виявили особливої активності.
Чинного Президента урочисто інавгуровано 25 лютого 2010 року, однак цей день 2013 року він проведе в Брюсселі, де братиме участь у доленосному для нас саміті «Україна — ЄС».
«У житті нічого випадкового не буває, — зазначив глава держави, а потім розповів, що цього дня буде ухвалено рішення про підготовку України до наступного етапу, який має привести до підписання договору про Асоціацію з ЄС. — Важливим є й питання договору про створення ЗВТ й лібералізації безвізового режиму».
Упродовж чотирьох годин Президент спілкувався з народом. Фото УНIAН
Без імпортного газу проживемо
Першою поставила запитання Президенту Житомирщина. Нещодавно військове містечко Городок отримало новий статус. Однак близько трьох тисяч місцевих жителів не можуть збагнути, як їм жити без військових пільг, газифікації та гарячої води.
На це «городяни» почули утішну відповідь: «Ваш соціальний статус обов’язково повинен бути відновлено! Ви вперше випробовуєте сили громади». За дорученням Президента, голова обласної державної адміністрації візьме це питання «на олівець». А Прем’єр-міністр Микола Азаров особисто прослідкує за його вирішенням. Городянам же Президент порадив долучитися до програми розвитку містечка, аби визначити його середньострокову перспективу.
Наступне запитання надійшло з Кримського узбережжя. Стосувалося воно ймовірного підвищення ціни на газ для населення.
Віктор Янукович розпочав здалеку: «Проблема забезпечення України газом вже три роки є найскладнішим питанням». Нагадавши про найвищу ціну за газ для України — 520—530 доларів за тисячу кубометрів, — він розповів: «Ця ціна залежить від ціни на нафту марки Urals. Всі витрати становлять 500 мільйонів доларів на місяць і лягають на плечі НАК «Нафтогаз».
Однак позитив Віктор Янукович убачає в тому, що країні вдається збільшувати видобуток власного газу. За його словами, майже повністю скорочено споживання газу в енергетиці, на понад 50% — у чорній металургії.
«Ми заміщуємо газ іншими енергоносіями. Здебільшого, вугіллям та вугільними сумішами. Ми уклали угоди і почнемо цього року будувати три заводи з виробництва синтетичного газу — це переробка вугілля на газ. Будьте впевнені, що ми ціну на газ ні для населення, ні для промисловості підвищувати не будемо! Ми добре розуміємо, що таке конкурентоспроможність для нашої країни, тому не заганятимемо наших товаровиробників у собівартість, яка буде нижчою від рентабельності», — сказав він.
Окрім цього, країна почула, що за три роки вдалося скоротити споживання газу з 41 до майже 20 мільярдів кубометрів. Водночас, знайдено варіанти його поставок з інших країн. Зазначив Президент і те, що з Росією наша країна в переговорах значно просунулась, однак кінцевого результату поки що не має.
Логічним був його перехід і до питання отримання цьогоріч газу з Туркменістану. «Можливості наших країн не треба перебільшувати (мається на увазі показник 10 мільярдів кубів). Від нас у Каспійському басейні мало що залежить. На жаль, поки що нічого не побудовано. Ми маємо розраховувати передовсім на власні сили — бути реалістами! — зауважив Віктор Янукович. — Нам реально відновити з Росією відносини в нафтогазовій сфері. Крім неї нам ніхто не дасть гарантії прокачування певних обсягів газу. Тому треба думати, як лібералізувати газовий ринок України».
Він запевнив, що всі ці питання наразі вирішуються, а найголовніше, що Україна зберегла національний інтерес і просунулась уперед за програмою енергозбереження.
На запитання «Чи зможемо обійтися без імпортного газу за два десятиліття?» Віктор Янукович відповідав також неоднозначно. Адже лише за 10-15 років можна буде зрозуміти, що нам вигідніше — купувати газ чи продавати з урахуванням ситуації на відповідних ринках (мається на увазі їх диверсифікація, поява нових LNG-терміналів, газопроводів на шельфі Чорного моря).
Головне, на думку Президента, бажання інвесторів вже зараз працювати з Україною. «За три роки нам вдалося збільшити ВВП на 153%. ВВП зростає, а споживання газу скорочується, бо змінюється структура споживання енергоносіїв. Енергія дешевша, а дорогого газу меншає, — пояснив позицію Президент. — Вірю, що рік у рік Україна матиме більше можливостей самостійно керувати своєю економікою, буде менш залежною від поставок енергоносіїв. Скоро ціни диктуватиме виробнику споживач. Оце чекає на газовий ринок».
Нам не потрібне кулуарне членство у ЄЕС
Згодом глава держави різко відповів на запитання щодо подальшого членства України у Європейському енергетичному співтоваристві (ЄЕС).
«Контракт на постачання газу до України нині несправедливий з точки зору ціни й штрафних санкцій на транспортування. Транспортна ціна на газ у Європі близько 4 доларів — це тисяча кубічних метрів на кілометр. А ми маємо ціну близько трьох доларів, у 2010 році мали взагалі 1,7».
Президент також розповів, що коли Україна вступала до цього товариства, розраховувала на справедливе ставлення. «Навіщо нам бути в ЄЕС, якщо ми, як його члени, вкрай незадоволені ставленням до нас? — сказав глава держави та нагадав, що на наданий Росією рахунок у 7 мільярдів доларів штрафних санкцій ніхто не відреагував. — І під час цих переговорів ми не бачимо ефекту від вступу до ЄЕС. Його просто немає. Це розмови без дій». Тому рішення щодо подальшого членства в організації буде прийнято найближчим часом.
Віктора Януковича попросили означити ризики «тісних контактів із Росією» у рамках створення двостороннього газотранспортного консорціуму та можливість створення тристороннього консорціуму напередодні саміту «Україна — ЄС».
А він розпочав із мети, яка полягає не в появі консорціуму, а в оптимальному використанні діючої ГТС, ділянка якої є і в Україні.
«В нас ГТС цікава тим, що ми маємо газосховищ на 35 мільярдів кубометрів. Тому наша мета — утримувати систему в надійному стані. І ми трубу не продаватимемо нікому! Вона залишиться державі, можливо, буде передана в оренду, щоб цих коштів вистачало на її утримання», — сказав Президент, додавши, водночас, що в такий спосіб країна зможе отримати гарантії прокачування необхідних обсягів газу. — Це рішення ми кулуарно не прийматимемо. Але воно буде прийняте в першому півріччі цього року».
Модернізація може йти швидше
Наступним у цей онлайн-діалог вступив Харків, точніше — диспетчерська міського центру екстреної меддопомоги, яка на добу приймає 1,5 тисячі викликів.
Працівники довели до відома Президента, що система GPS-навігації всіх проблем медичної галузі не розв’язує, а реформі заважає дія наказу №333 МОЗ від 2000 року, який не враховує рельєф місцевості, кількість та щільність населення, лікарень.
Віктор Янукович пообіцяв, що міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова отримає зауваження: «Міністри та керівники центральних органів влади мають приймати всі рішення разом із керівниками регіональних відомств, знаючи при цьому точку зору громадськості. Наказ повинен носити рекомендаційний характер».
А щоб забезпечити транспортом швидку невідкладну меддопомогу, потрібен час і великі кошти. Глава держави пообіцяв завершити роботу з налагодження системи екстреної меддопомоги до 2014 року.
«Дороги нам треба будувати, врахувати ситуацію в регіонах, де складна місцевість. В одиночних випадках гелікоптери в нас почали працювати. Та нам потрібно застосовувати малу авіацію. Наприклад, АН-2 в рівнинній частині та центрі можуть працювати, — акцентував Президент. — Необхідно для реалізації цієї програми сформувати бюджет, а місцевим адміністраціям свої можливості об’єктивно оцінити».
Говорив він, до речі, і про потребу країни кардинально змінювати модель медичної галузі, тобто переходити на страхову систему. «Рік у рік ми підвищуємо платню працівникам бюджетної сфери. 2013-й не буде винятком».
З Полтавського обласного перинатального центру поставили запитання про можливість забезпечення закладу високовартісними препаратами, необхідними для порятунку життя малюків. По завершенні діалогу Президент пообіцяв розглянути питання функціонування всіх восьми перинатальних центрів третього рівня меддопомоги у державі, розібратися, чого їм не вистачає для повноцінного функціонування. Та окреслив завдання владі на місцях — відновлювати роботу філій цих закладів другого і першого рівня.
На запитання «Коли держава зможе підвищити розмір соціальних допомог всім, хто їх потребує?» Віктор Янукович відповів із сумом в голосі: «Ми ще не досягли потрібного рівня соціальної допомоги, на жаль. Якщо щороку ми підвищуватимемо на 15% соціальні стандарти, то матимемо успіх».
За його словами, нині 17 мільйонів працюючих людей утримують 14 мільйонів пенсіонерів. Тому слід створювати нові робочі місця, вирішувати питання подолання безробіття, підвищувати рівень заробітної плати. Останнє, на переконання глави держави, є основою формування всіх соціальних фондів.
У контексті реформування сфери ЖКГ йшлося про тарифи на комунальні послуги. Віктор Янукович розпочав із того, що головна складова галузі — справедливість, маючи на увазі підхід до оплати за послуги різних за статусом верств населення. «У всьому світі бідним видають адресні дотації за умови низького прожиткового рівня. Цей цільовий підхід і ми задіємо в пілотних регіонах і поглянемо, як система запрацює», — сказав він.
Президент загалом не задоволений повільним процесом модернізації країни. Зокрема, в комунальних питаннях критику українців вважає справедливою і обіцяє разом з Прем’єром на них звертати особливу увагу.
А з серця Карпат — 300-річного прикарпатського села Підлісся, в якому живе 156 горян, надійшло запитання про Закон «Про статус гірських населених пунктів» та долю села в умовах соціально-економічного розвитку гірської зони. «Я доручу, щоб ваші проблеми врахували органи влади на місцях та розглянули можливість розвитку вашого села», — акцентував глава держави і почав вести мову про перспективу розвитку регіону загалом. Йшлося про можливість проведення Олімпійських ігор у 2022 році Україною разом із Польщею та Словаччиною.
«Ці країни знають наші можливості розвитку інфраструктури. Нам з нуля потрібно буде будувати сучасні споруди, яких у цих країнах, до речі, також не так уже й багато. З цього приводу ми днями розпочнемо переговори з Міжнародним олімпійським комітетом.
Окрім цього, наша країна планує подати заявку до УЄФА на участь у наступному чемпіонаті Європи з футболу. А організаційний комітет чемпіонату Європи з баскетболу, який проходитиме в Україні у 2015 році, Президент очолив особисто.
Він зазначив, що в шести містах: Києві, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Львові розпочато підготовку. І вітчизняні інвестори готові взяти на себе все фінансування. «Для них ми створимо мотивації, а для тренувань усіх команд-гостей побудуємо 24 майданчики, 6 високофункціональних арен, які надалі країні слугуватимуть не лише для спортивних заходів», — розставив акценти Президент.
А потім пряме включення було з Дніпропетровщиною — шахтою «Західно-Донбаська». Президенту шахтарі сказали, що нині на ринку до 7 мільйонів тонн тіньового вугілля, а це краде в них гроші.
«Ми проблему розуміємо, тому закриваємо та не даємо можливості відкривати нові копанки. Та це проблема не одного дня. В цих регіонах немає інших робочих місць. Кількість копанок на Донеччині та Луганщині значно скорочено, однак із цієї проблеми ми швидко не вийдемо, бо не можемо просто на вулицю викинути людей. Найближчим часом узаконимо відносини з інвесторами, зокрема й за участі шахтарських колективів», — означив позицію Президент. Він розповів про збільшення видобутку вугілля на 15 мільйонів тонн (в 2010 році було 65 мільйонів тонн, а в 2012 — 80). Це вугілля планується використовувати у металургії, в енергетиці застосовувати повітряні водно-вугільні суміші. Один із заводів з переробки вугілля на синтетичний газ зводитимуть на заході Донбасу. «Ми хочемо максимально задіяти українське вугілля», — резюмував глава держави.
Загалом під час цього діалогу Президент означив шляхи розвитку країни за всіма сферами життєдіяльності.
Та кульмінацією й своєрідним завершенням діалогу з країною видалося найчастіше згадане нацією питання: «Коли держава зможе забезпечити українців гідною роботою і високою заробітною платою?» Однак відповідь в серця людей навряд вселила оптимізм: «Антикорупційне законодавство гальмується на всіх рівнях. Але ми все робимо для того, щоб люди не боролися за виживання, а жили. Оце наша мета — мета нашого покоління».