ОФІЦІЙНО

Вчора Президент провів підсумкову прес-конференцію

Катерина МАЦЕГОРА,
Вадим ПРОЦИШИН,
«Урядовий кур’єр»

Віктор Янукович йшов до вщерть заповненої зали Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» під гучні звуки маршу. «Мені можна говорити?» — іронічно запитав громадськість глава держави й, отримавши ствердну відповідь, привітав присутніх із першим днем весни.

Двогодинну прес-конференцію він розпочав традиційним вступним словом, означивши «непрості» зміни, які відбувалися в країні з 2010 року. «Ми балансували над прірвою, і потроху виходили на позитивний стабільний розвиток — завдяки антикризовим заходам розпочали модернізацію країни, — так Президент нагадав про розпочату три роки тому програму реформ. — Сьогодні неабияк важливо зберегти та наростити темпи розвитку розпочатих змін».

Під слайди, із вказаними економічними досягненнями у відсотковому еквіваленті, глава держави нагадав, що порівняно з 1 січня 2010 року, минулоріч вдалося забезпечити зростання ВВП у розмірі 487 мільярдів гривень — на 53%. Попри те, що темп розвитку економіки Єврозони впав на 0,5%, наш показник зріс на 0,2%. Шоправда, інфляція спостерігалася на рівні  мінус 0,2%, а рівень дефіциту бюджету знижено до 3,8% із 6%. Надходження до країни за ці роки зросли на 100 мільярдів гривень, а відношення валового зовнішнього боргу відповідно до ВВП скоротилося у минулому році до 75% з 85% у 2010 році. Радіти, на думку Президента, слід і зростанню середньомісячної заробітної плати на 59% (до 3025 гривень).

Діалог налагоджено

«У політичній площині сформовано дієву виконавчу вертикаль, ефективний центр вироблення реформаторських рішень. Ми створили всі можливі передумови для подальших перетворень. Наш курс схвалюють і міжнародні партнери», — зазначив Віктор Янукович, додавши, що, незважаючи на чергове загострення світової кризи, виконавча влада таки реалізувала низку соціальних ініціатив: у системі соціального захисту удвічі підвищила рівень допомоги при народженні дитини (першої — 22 тисячі гривень, другої — 52, третьої — 115), втричі зменшила кількість пенсіонерів, які отримували пенсію менше тисячі гривень, а 95% пенсіонерам забезпечила її перерахунок.

Говорив Віктор Янукович і про торішнє зростання інвестицій у видобуток власних вуглеводнів до 11 мільярдів гривень. «На практиці ми зменшили свою залежність від газу. Зробили це без конфліктів, з нашими партнерами, без зайвих потрясінь, — заявив він. — При цьому ціна на газ для населення залишилася стабільною. Підписані угоди з іноземними компаніями, зокрема з Shell. Разом із китайськими партнерами завершуються переговори з виробництва синтетичного газу з українського вугілля». У цьому контексті нагадано й про скорочення закупівлі російського газу з 45 до 33 мільярдів кубічних метрів.

На місцях, за словами Президента, розроблено стратегічні програми розвитку. А привабливішим сектор АПК влада робитиме для інвесторів за рахунок відновлення інфраструктури села, клубів, ФАПів, доріг. «Власників землі буде захищено», — запевнив він. А потім сказав, що обов’язково відреагує на понад 20 тисяч запитань, отриманих під час проекту «Діалог з країною» та назвав проблеми, окреслені населенням, пріоритетними.

Зокрема, главу держави обурюють факти відмов у наданні ліків за пільговими цінами в приватних аптеках. «Потрібні глибокі зміни в системі охорони здоров’я. Люди не просто чекають, а вимагають змін на краще. Нам потрібні дієвіші кроки з відродження економіки та створення якісної інфраструктури життя», — акцентував Президент.

У цьому контексті він нагадав про прийняту у першому читанні 27 лютого на розширеному засіданні Кабміну Програму активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. «Стратегічна мета — не прискорення зростання макроекономічних показників, а зміна моделі соціально-економічного розвитку країни за рахунок впровадження інвестиційного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника», — сказав він. Тож передовсім у період глобальної рецесії українським експортерам слід допомогти реалізувати політику імпортозаміщення, а технологічні інновації й енергозберігаючі технології запровадити завдяки співпраці держави з бізнесом.

Реакція зали не завжди збігалася з настроєм Президента. Фото Михайла МAРКIВA

Втрачати позицій не можна

Потрібні країні й високотехнологічні центри розвитку економіки. Президент мав на увазі перевтілення в машинобудуванні, авіації, ракетно-космічній промисловості та фармацевтичній індустрії, назвавши ці сектори стрижнем економіки майбутнього! Нагадав глава держави і про відзначення в цьому році 1025-ої річниці хрещення Київської Русі, сказавши, що ідея оновленої духовної творчої України об’єднає всіх її жителів. А потім почав відповідати на запитання щодо фінансового забезпечення реформ та наявності в бюджеті коштів на їх проведення.

«Зміст реформ навіть фахівці до кінця не розуміють, а нам треба навчити виконавців. На це потрібен час», — висловив позицію глава держави та порадив поглянути на розвиток сучасних країн і порівняти їх «економічні огріхи» із нашими. На переконання Віктора Януковича, прискорений розвиток економіки можливий лише за прискореного розвитку всієї країни. «Нам треба трішки потерпіти, і зрозуміти, що ці незручності цілком природні. Ми почали реформу — ми досягнемо мети! Та одразу все не зробимо, — пояснив Президент. — Будь-яка перебудова потребує коштів. Одні їх заробляють, другі неефективно використовують — крадуть, а треті взагалі шкодять країні. Навмисно чи ні, хай вже люди роблять висновки». При цьому глава держави радіє руху країни вперед і наявності позитивних зрушень: «...завдяки роботі кожної працюючої людини, пенсіонера, сім’ї, підприємства, галузі. Я налаштований на важку цілодобову працю!»

А на запитання як вплине на відносини з Росією підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Президент говорив розлогіше. За його словами, у відносинах з Європою наша країна завжди виконує обіцянки. А щодо північного сусіда, вона наразі відшукує прийнятну модель співпраці з Митним cоюзом. Президент довів до відома журналістів, що товарообіг України з цією організацією сягнув 63 мільярди доларів — зріс у 2012 році на 5% (в 2011-му показник становив 60 мільярдів доларів).

«Багато що залежатиме від того, наскільки сильно Росія, Казахстан, Білорусь хочуть нас бачити за одним столом. Ми маємо можливість стати спостерігачами, знайти таку форму співпраці, яка відповідатиме рівню наших відносин. Проте втрачати товарообіг із Митним Союзом ми не маємо права!» — чітко окреслив позицію Віктор Янукович.

Курс на диверсифікацію

Основні запитання журналістів так чи інакше стосувалися енергетичної площини: перспектив розвитку вугільної промисловості, диверсифікації постачання вуглеводнів і, звичайно, врегулювання не простого питання щодо ціни на російське блакитне паливо.

Так, Віктор Янукович дуже емоційно відреагував на запитання-закид російськомовного іноземного журналіста, суть якого полягала в тому — а чи варто спрямовувати зусилля та кошти на розбудову транспортної інфраструктури міст у той час, коли Україна не може домовитися з Росією про прийнятну ціну на газ.

Після цього запитання дехто у залі навіть зааплодував, проте глава держави у підвищеному тоні заявив, що мільйонам українців зараз не до оплесків. За його словами, згідно з контрактом 2009 року Україна щорічно переплачує за російський газ близько 6 мільярдів доларів.  Фактично, цей тягар лягає на плечі кожного громадянина та на економіку в цілому.

З одного боку, несправедливо високі ціни на російський газ значно збільшують собівартість товарів вітчизняних підприємств та опосередковано ціни на послуги. Тож, фактично українці вимушені платити більше, а підприємства працювати на межі рентабельності. З іншого боку, переплачені кошти могли б піти на розвиток держави, на створення нових робочих місць, підвищення заробітних плат та соціальних стандартів. При цьому Віктор Янукович заявив, що не звинувачує Росію, адже 2009 року наш східний сусід захищав свої національні інтереси.

Але Україні від цього не легше, адже, за словами Президента, діючий до 2019 року контракт та ціна на газ це — зашморг на шиї нашої держави. Проте влада намагається змінити ситуацію. Так, постійно ведуться переговори з Росією. Щоправда відчутних результатів поки що не досягнуто. Тому нашою державою взято курс на диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв та скорочення споживання газу.

Нині реалізується проект постачання газу з Європи, розглядається питання побудови в басейні Середземного моря (поблизу Босфору) терміналу для прийому скрапленого газу й технічний механізм його постачання трубою вже до України. Президент також наголосив, що ми намагаємося долучатися до практично всіх нових газотранспортних проектів. Наприклад, цілком реально взяти участь у побудові газопроводу, який має проходити з одного із азербайджанських газових родовищ до Туреччини через Грузію. Вивчається можливість «повороту труби» із Грузії до України.

До речі, Президент висловив свою позицію і щодо питання створення консорціуму з управління та модернізації української ГТС. Головна мета цієї ініціативи — стабільна прокачка газу нашою трубою та її щорічна модернізація. При цьому розглядається можливість створення на базі українських газових сховищ на західному кордоні такого собі Східноєвропейського спотового ринку, на якому блакитне паливо могли б купувати не лише великі, а й малі компанії.

Характеризуючи модель можливого консорціуму, Віктор Янукович однозначно заявив, що нашу «трубу» нікому не продаватимуть, а майбутнє підприємство не має бути монополістом. Умовний варіант — передача ГТС в оренду з рівним доступом до неї України. Віктор Янукович наголосив, що у газовому питанні (в широкому його розумінні) Україна у жодному разі не торгуватиме власним суверенітетом. У разі погодження всіх вищезгаданих умов, ми готові співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами — як з Росією, так і з Європейським Союзом.

Металургія — наше все

Значно підвищити енергетичну безпеку має й активізація розвитку вугільно-добувної галузі. За словами Президента, нині наші шахти видобувають близько 85 мільйонів тонн вугілля на рік, однак для забезпечення енергетичного балансу необхідно 100-105. Аби досягти цих показників, держава всебічно підтримуватиме галузь, будуватиме нові шахти і, як результат, розвиватиме шахтарські міста.

Вугілля піде не лише на теплоелектростанції, а й знадобиться вітчизняним металургійним підприємствам, які, за прогнозами Віктора Януковича, можуть до кінця року збільшити виробництво порівняно з минулим роком на 2 мільйони тонн.

Він також висловив переконання у необхідності скорочення мартенівського методу виробництва металу. «Україна входить до десятки експортерів металу в світі. У нас постійно йде модернізація гірничо-металургійного комплексу. Щороку вкладаються кошти в галузь. Але в 2008 — 2009 роках ми впали у виробництві металу з 43 до 33 мільйонів тонн. У 2010-му нам вдалося забезпечити виробництво до 35 мільйонів тонн, а в 2011-му — до 37 мільйонів тонн. Але в 2012 році ми знову впали у виробництві на 2 мільйони тонн. У чому проблема? У ціні на газ», — вивів формулу неуспіху глава держави.

Він вкотре назвав нинішню ціну 510—515 доларів за тисячу кубометрів «страшною проблемою» для підприємств галузі та країни. У цьому контексті Президент вважає заводи, які працюють на технології мартенівського виробництва сталі — збитковими. «Ті, хто працюють на конвекторах, можуть реалізовувати метал. Тож мартенівські печі потрібно однозначно закривати. Ми значно скоротили такі виробництва, перейшли на повітряно-вугільні і водно-вугільні суміші, — акцентував глава держави. — Модернізація металургійного комплексу — питання модернізації фундаменту країни. Якщо ми модернізуємо цю галузь, а вона найбільший платник податків, ми піднімемо економіку країни».

До речі. Під час прес-конференції журналісти поставили главі держави 17 запитань — 5 від представників регіональних, 6 — від центральних та 6 — від іноземних ЗМІ.