Ще кілька років тому про аукціони з продажу арештованого майна знало обмежене коло людей. Торги проводили закрито, і лоти продавали за копійки. Нині всі охочі можуть придбати таке майно на відкритих електронних торгах за справедливою аукціонною ціною. Передбачено навіть безкоштовну передачу майна.
Хто і яке майно має право отримувати безкоштовно, «Урядовий кур’єр» поцікавився у генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова.
Кожному за потребою
— Яке майно передають у безоплатне користування?
— Після того як майно, яке стягують у дохід держави, пройшло три етапи аукціонних торгів через СЕТАМ і його ніхто не купив, його можуть безоплатно передавати в користування. За час нашого існування було безоплатно передано приблизно 30 тисяч одиниць майна, з якого майже тисяча — автомобілі.
— Хто має право безкоштовно отримувати таке майно?
— Дитячі будинки, лікарні, військові частини, соціальні заклади, благодійні фонди, установи пенітенціарної служби тощо. Приміром, машини передаємо переважно військовим частинам. Здебільшого це великі авто типу джип, які їдуть у зону проведення АТО для виконання службових завдань. Інколи автомобілі передаємо лікарням чи дитбудинкам.
— Що потрібно, щоб ці заклади отримали ці речі, вони ж недешеві?
— На нашому сайті в розділі «Безоплатна передача» є оголошення, де розміщено перелік майна, яке можна безкоштовно отримати. Для цього установа, яка має право на безоплатну передачу, повинна написати заяву, в якій аргументувати, чому саме їй потрібно передати ці речі. У цьому розділі є адреса, куди слід надсилати цю заяву, і телефони, за якими можна з’ясувати всі питання.
Так-от, цю заяву надсилають на адресу спеціальної комісії, яка й ухвалює рішення. Подати заяви на безоплатне отримання майна можна з моменту появи публікації.
Ці публікації актуальні протягом місяця. У цьому розділі розміщуємо інформацію, що й кому було передано. Тому громадськість може контролювати, кому саме передали те чи те майно. Щоб не було так, що передали майно тим, хто на це не мав права, а потім його перепродали. Таке неможливо. Тому всіх запрошуємо контролювати ці процеси.
— Хто входить до складу комісії?
— Представники Державної виконавчої й Державної фіскальної служб (від митниці й податкової) та органів місцевого самоврядування.
— Наскільки активно заклади звертаються по безкоштовне майно?
— На жаль, ще не всі поінформовані про таку програму. Хотілося б, щоб максимум з тих органів та установ, які мають на це право, не лише знали про цю можливість, а й активно користувались нею. Для цього ми проводили семінари, звертались із листами в департаменти соцзахисту населення і департаменти освіти. Спілкуємося з управліннями юстиції, щоб вони в своїх регіонах поширювали цю інформацію. Управління юстиції беруть шефство над дитбудинками, з якими ми співпрацюємо на постійній основі. Тож справа потроху рухається в правильному напрямі.
— А як боретесь із корупцією?
— З самого початку ми розбудовували СЕТАМ як максимально автоматизовану систему, щоб не боротися з корупцією, а унеможливити будь-які її прояви. Нині вся інформація є в публічному доступі, і всі наші клієнти можуть побачити, які торги відбулись, а які ще проходять, які проводитимуть найближчим часом. Пакети з майном, яке реалізовуватимуть, надходять до нас із Державної виконавчої служби. Ми повинні їх протягом трьох днів обробити. Жодних затримок немає.
Доступні торги
— Як відбуваються торги після того, як розмістили інформацію про майно на сайті?
— Потім все робиться автоматично, від адміністратора майже нічого не залежить. Після внесення фахівцем ціни лота в систему автоматично визначається, якого дня мають відбуватися торги: дата, час, формат продовження, яким буде крок торгів. Вплинути на систему неможливо.
— Але ж можна втрутитися в систему. Як часто бувають DDoS-атаки?
— У нас реалізовано систему на рівні програмного забезпечення та «харду» — є спеціальні пристрої, які дають змогу витримувати DDoS-атаки. Звісно, спроби нас атакувати були, але жодна з них не була успішною.
— Що потрібно, щоб узяти участь у торгах?
— На відміну від торговельних майданчиків чи регіональних бірж, ми не вимагаємо жодних додаткових документів для підтвердження участі в аукціоні. Тобто ксерокопій статутів, завірених нотаріально, не потрібно. Щоб зареєструватись у системі, треба лише правильно заповнити форму. Інакше навіть якщо вас визначать переможцем, ви не зможете оформити на себе майно через некоректно заповнену реєстраційну форму.
І потрібно сплатити гарантійний внесок. Тут ми також убезпечили себе, адже обслуговуємось у державному банку. В ньому отримуємо стандартну виписку, яка автоматично завантажується в систему. Тобто якщо все правильно сплачено, то система обробляє цю інформацію в автоматичному режимі і допускає людей до торгів. Жодних затримок чи недопусків не може бути.
— Проте інколи доводиться чути, мовляв, людині, яка виграла в торгах, доводиться витрачати чимало часу на оформлення покупки.
— Процедура може бути тривалою через навантаження на державних виконавців. Вони мають у строк видати акт, і якщо в торгах перемогла людина з іншого міста, то вона має приїхати і потрапити до фахівця в прийомні години та отримати акт. Основне питання, яке виникає, — щоб усе відбувалося швидше.
Є певний порядок визначення переможців. Якщо хтось протягом 10 днів не сплачує всю суму за лот, то потім перевизначається переможець. Для цього Державній виконавчій службі потрібно направити лист, і на це потрібен час. Проте ми працюємо над спрощенням документообігу між нами і виконавцями. Думаю, найближчим часом ситуація зміниться на краще.
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор ВИШНЬОВ. Народився в м. Іллічівську на Одещині. У 2011 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, у 2013 році — Інститут післядипломної освіти КНУ ім. Тараса Шевченка, отримав кваліфікацію політолог-міжнародник, перекладач англійської мови (магістр), економіст (спеціаліст).
Кандидат політичних наук. Автор публікацій з питань міжнародної безпеки у вітчизняних та закордонних наукових виданнях. Обіймав керівні посади на підприємствах аграрного, промислового секторів, сфери послуг.