Генеральний прокурор України
Віктор ПШОНКА

Так розпорядилася історія, що в другій половині нинішнього року багато українських державних інституцій відзначають своє двадцятиріччя. Одні з них — органи прокуратури. Всього лише через два з лишком місяці після проголошення незалежності Верховна Рада прийняла Закон «Про прокуратуру», започаткувавши тим самим розбудову правової бази молодої країни. А вже 2 грудня 2000 року, враховуючи роль і значення прокуратури у зміцненні законності, захисті прав людей, а також внесок у розвиток правової держави, було встановлено професійне свято — День працівників прокуратури.

Наш співрозмовник — Генеральний прокурор України Віктор ПШОНКА.

— Вікторе Павловичу, окрім свята, з яким ми вас вітаємо, принагідно відзначимо й ще одну важливу особисто для вас дату — на початку листопада виповнився рік вашої роботи на посаді Генпрокурора. Яким він видався для вас і ваших колег?

— Відверто кажучи, надзвичайно напруженим. Окрім щоденної поточної роботи, довелося вирішувати багато серйозних питань, головними з яких стали кримінальні справи, що набули великого резонансу в суспільстві, але рішення у яких не приймалися роками, категоричні вимоги європейської спільноти щодо реформування органів прокуратури та кримінальної юстиції загалом, зміцнення професійно-моральних засад діяльності працівників прокуратури.

Насамперед ми оголосили війну корупціонерам усіх рівнів — від районної ланки до центральних органів. За цей період до суду направлено понад півтори тисячі кримінальних справ про корупцію, серед яких 27 справ щодо високопосадовців колишньої і нинішньої влади.

 ВІТАННЯ

Шановні працівники та ветерани органів прокуратури!

Щиро вітаю Вас із професійним святом та з 20-ю річницею від дня утворення прокуратури України!

На Вас покладені великі повноваження та відповідальність — захищати інтереси держави та кожного громадянина. Це потребує самовідданості, мужності та вміння приймати об’єктивні рішення за найскладніших обставин.

Упевнений, що віддаючи значну частину свого життя служінню державі, нинішнє покоління правозахисників виконує своє високе призначення — утвердження верховенства закону.

Висловлюю щиру вдячність за Вашу працю та бажаю міцного здоров’я, професійних успіхів і наснаги!

Щастя та благополуччя Вашим сім’ям!

З повагою
Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ

 — Традиційне запитання до всіх правоохоронців: якою зараз є криміногенна ситуація в державі? Які тенденції викликають найбільше занепокоєння?

— Об’єктивно і професійно оцінюючи криміногенну ситуацію в державі, слід зазначити, що ніяких сплесків злочинності, якими залякують громадськість, немає. Певне зростання злочинних проявів було цілком  прогнозованим, позаяк у 2009 році законодавчо змінено мінімум вартості викраденого майна, з якого наступає кримінальна відповідальність — з 907 до 94 гривень. Це дало змогу ефективніше боротися з охочими до чужого добра, зокрема з кишеньковими злодіями, крадіжками з сільських обійсть чи з садових будиночків, що раніше не вважалося криміналом.

Для подолання цих явищ прокуратура й інші правоохоронні органи вживають різноманітні заходи, в тому числі й профілактичного характеру. Упродовж нинішнього року спостерігається стала тенденція до уповільнення темпів зростання загальної злочинності — з 8% у січні до 2-х у листопаді, а в 11 областях взагалі відбулося зниження її рівня. Поменшало особливо тяжких злочинів, зокрема тяжких тілесних ушкоджень, у тому числі зі смертельними наслідками, розбійних нападів, пограбувань. Майже на третину менше зафіксовано й квартирних крадіжок. Щоправда, приблизно на 6% зросло число умисних убивств. При цьому умисних тяжких тілесних ушкоджень зареєстровано на 18% менше. Фахівцям відомо, що ці злочини взаємопов’язані між собою.

Однією з реально існуючих проблем я б назвав ріст рецидивної злочинності. За дорученням Генпрокуратури наші працівники на місцях вивчали причини цього явища. Аналіз свідчить, що, з одного боку, недопрацьовують у плані профілактики органи внутрішніх справ та місцевого самоврядування, а з іншого, — посилення відповідальності за дрібні крадіжки. Втім, прокуратура приділяє цьому питанню особливу увагу. Нами запроваджено комплекс заходів для подолання цього явища.

— Одним з головних питань, над якими працюєте, ви назвали виконання зобов’язань перед Радою Європи щодо реформування органів прокуратури…

— Як відомо, останніми роками напрацьовано кілька концепцій подальшого розвитку прокуратури. Але проблема переважно розглядається не в правовій, а політичній площині, що не дає змоги об’єктивно відпрацювати ефективну модель української прокуратури, яка б відповідала всім вимогам демократичного суспільства. Не вдаючись у деталі, окреслю, на мою думку, головне. За органами прокуратури мають бути закріплені два основні завдання. Перше — у площині кримінального процесу, — здійснення кримінального переслідування та підтримання державного звинувачення, і друге, не менш важливе — повноваження прокурорів поза кримінальною сферою.

У цьому контексті торкнуся проекту нового Кримінально-процесуального кодексу, в підготовці якого органи прокуратури брали активну участь. Головним, на нашу думку є те, що особлива роль як представника держави в системі кримінальної юстиції має належати прокурору. А для виконання завдань кримінального судочинства, захисту прав громадян та державних інтересів прокурор мусить мати і відповідні повноваження. Така позиція відповідає конституційній функції прокурора з нагляду за органами, котрі проводять досудове розслідування. Без таких повноважень роль прокурора як особи, яка здійснює нагляд і процесуальне керівництво розслідуванням, буде зведена нанівець.

Окремої уваги заслуговує питання проведення досудового слідства безпосередньо прокуратурою. Зокрема, слід надати прокуророві право приймати до свого провадження будь-яку кримінальну справу і проводити у ній слідство повністю або частково, а також зберегти за ним підслідність певних категорій злочинів — стосовно посадовців високого рівня, суддів, правоохоронців, у сфері економічної злочинності та корупції. Зазначу, що міжнародні правові акти не містять застережень стосовно права прокуратури проводити розслідування злочинів.

— У певних наукових і політичних колах триває дискусія: репресивна чи захисна інституція прокуратура. Якими ви бачите повноваження прокурорів поза кримінальною сферою?

— Поточного року прокурорами підтримано обвинувачення у 105 тисячах кримінальних справах з постановленням вироку. Натомість у порядку правозахисту внесено 137 тисяч документів реагування, за результатами розгляду яких відшкодовано майже чотири мільярди гривень. Судами задоволено 66 тис. позовів прокурорів на 7,5 мільярда гривень.

Це загальні дані. Аби конкретизувати, візьмемо окремі проблеми, які стоять перед суспільством. Одна з них — діти, наше майбутнє і одночасно найбільш вразлива частина населення. Попри численні армії працівників соціальних та контролюючих служб у справах дітей, саме за нашим втручанням відшкодовано майже 77 мільйонів дитячих гривень. Поновлено права 230 тис. дітей, за бездіяльність до відповідальності притягнуто понад 12 тисяч посадовців. Або візьмемо землю, найдорожче багатство України і водночас об’єкт незаконного збагачення шахраїв та не чистих на руку чиновників. За прокурорського втручання попереджено незаконні операції з майже 30-ма тис. га землі на суму близько двох мільярдів гривень. Ще 45 тисяч га повернуто з незаконного володіння.

Одним з найболючіших питань для держави є заборгованість із оплати праці. На вимогу прокурорів погашено півтора мільярда гривень з виплати зарплати та 300 мільйонів недоїмки зі сплати внесків до Пенсійного фонду.

Ще проблема — екологічна безпека і, зокрема, те, що відбувається з Дніпром, головною водною артерією держави. Нагадаю, цю воду споживають близько 30 млн людей, 13 тис. підприємств та комунальних господарств, а це дві третини території України. В той же час у річку щороку скидається 900 тис. тонн відходів, а на берегах розташовано півтори тисячі полігонів та інших місць складування хімічно небезпечних речовин. Ми змінили підходи до організації правозахисної діяльності прокуратури у цій сфері. Зокрема створили вертикальну систему органів прокуратури, яка б забезпечила комплексний нагляд за додержанням природоохоронного законодавства навколо русла Славутича, — Дніпровську екологічну прокуратуру на правах обласної, до якої увійшли шість міжрайонних екологічних прокуратур, а її повноваження поширили на дев’ять областей та місто Київ. Упевнений, результати відчуємо вже найближчим часом.

З огляду на сказане нехай читачі самі вирішують, репресивна чи правозахисна ми інституція.

— Ви сказали, що вам як керівникові доводиться займатися і зміцненням моральних засад діяльності працівників прокуратури…

— Зважаючи на проблеми, що постали перед прокуратурою, як Генеральний прокурор особисто приділяю цим питанням надзвичайно серйозну увагу. Не випадково на нашому відомчому прапорі, затвердженому до 20-річчя прокуратури України, написано: «Закон, честь, гідність». У нас, як і в інших правоохоронних структурах, є служба внутрішньої безпеки, яка передовсім займається профілактикою правопорушень серед наших працівників, а також проводить службові розслідування за фактами ганебних вчинків прокурорів.

Для всебічного та об’єктивного реагування в Генпрокуратурі з липня ц. р. працює «телефон довіри». Кожен громадянин може повідомити про порушення закону прокурорами. За чотири місяці надійшло майже 400 дзвінків,  інформація ретельно перевіряється.

Правда, нам ще не вдалося повністю викоренити випадки правопорушень у своїх рядах. Цього року виявлено і розслідувано 21 злочин, скоєний працівниками прокуратури. Більшість з них направлено до суду. Трьох колишніх колег засуджено до реального позбавлення волі, ще трьом відбування покарання відстрочено, а одного звільнено на підставі акта амністії.

— Кажуть, що захист прав журналістів знаходиться на вашому особливому контролі.

— Генеральна прокуратура розуміє роль і значення журналістів у сучасному суспільстві, тому кожна справа про злочини стосовно працівників засобів масової інформації, пов’язані з їхньою професійною діяльністю, вважається резонансною. Упродовж останніх років досудове слідство у цих справах перебуває на постійному контролі Генпрокуратури. За 10 місяців ц. р. зареєстровано три таких злочини у Донецькій, Миколаївській областях та в м. Києві. Дві кримінальні справи (донецька і київська) вже направлено до суду з обвинувальним висновком.

Окрім того, на особливому контролі Генпрокуратури і питання дотримання прав журналістів та забезпечення цих прав державою. У червні ц. р. утворено міжвідомчу робочу групу з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів. За час її роботи за виявленими фактами скоєння злочинів щодо працівників ЗМІ порушено 12 кримінальних справ, половина з яких уже в судах. Також прийнято 19 рішень про відмову в порушенні кримінальної справи, а в 13 випадках мотиви злочинів не знайшли підтвердження.

Проте переважна більшість розглянутих фактів пов’язана з питаннями фінансово-господарської діяльності ЗМІ, організаційно-розпорядчими функціями їхніх керівників, зміни правового статусу тощо. Відповідно до чинного законодавства подібні спірні питання вирішуються не правоохоронними органами, а в судовому порядку. Водночас наголошую: органи прокуратури в межах своєї компетенції вживатимуть усіх можливих заходів для попередження протиправних дій проти журналістів та забезпечення законності в медійній сфері.

Олександр БІТТНЕР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Віктор ПШОНКА. Народився 6 лютого 1954 р. на Донеччині в робітничій родині. Після служби в армії закінчив Харківський юридичний інститут (тепер — Національна юридична академія ім. Я. Мудрого). Працював слідчим, згодом помічником прокурора м. Краматорська. У 1986 р. його призначено прокурором цього міста, а в 1997-му — першим заступником прокурора Донецької обл. У 1998 — 2003 рр. — прокурор Донецької обл., член колегії Генпрокуратури України. З листопада 2003 р. — заступник Генпрокурора. У грудні 2004 р. звільнився з органів прокуратури за власним бажанням, але наприкінці 2006 р. повернувся в це відомство. З 4 листопада 2010 р. — Генеральний прокурор України. Державний радник юстиції України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України.