На розширеній колегії Полтавської облдержадміністрації і регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підбили підсумки економічного і соціального розвитку і виконання бюджету області за 9 місяців. Кореспондент «УК» зустрівся з Віктором Бугайчуком, який донедавна очолював Полтавську ОДА і 8 місяців опікувався розвитком області, щоб з перших вуст дізнатися про здобутки краю.
На коліна не стали
— Вікторе Михайловичу, як працювала економіка області за звітний період і чого тут більше: мінусів чи плюсів?
— Становим хребтом нашої економіки є нафтогазовий, агропромисловий комплекси і машинобудування. Підприємства, що належать до цих галузей, тривалий час були орієнтовані на ринки РФ і мали з нею тісні зв’язки. Поки ми співпрацювали цивілізовано, це було взаємовигідно. Ринки сусідньої держави потужні, на них нема конкуренції, і наша продукція була там затребувана.
Після того, як Путін вирішив повернути Україну в лоно СРСР, Росія почала здійснювати на нас економічний тиск, скоротили поставки, і в результаті маємо падіння виробництва продукції машинобудування до 42 відсотків. В області від цього помітно постраждали крюківські вагонобудівники і кременчуцькі сталеливарники. Сталеливарний завод фактично зупинився, Росія скасувала всі ліцензії, відмовившись купувати їхню продукцію. Хоч, наскільки мені відомо, росіянам потрібні балки для вагонів, які виробляють кременчуківці. Самі вони їхню не виробляють. І тому сталеливарний завод наближається до банкрутства. Донедавна там працювало 6 тисяч людей, а залишиться, якщо нічого не зміниться, приблизно 800—500. Дуже не хочеться, щоб так сталося, тому обласна влада вживає усіх можливих заходів, щоб їм допомогти.
Продукцію крюківських вагонобудівників потроху купують Казахстан і Білорусь. А ось до Європи експортувати вони не можуть, бо там не потрібно стільки вантажних вагонів. До того ж європейці дуже вимогливі до якості. Тому виробництво тут скоротилося із 2 тисяч вагонів за місяць до 200. Відповідно на заводі упала заробітна плата, зменшилися податкові надходження від фізичних осіб — основного джерела наповнення місцевих бюджетів. Нині у Кременчуці є проблема з виплатою заробітної плати бюджетникам. Працюємо над цим, беремо коротко- і середньострокові позики, але питання частково залишається відкритим.
У нафтогазовому і нафтопереробному комплексі падіння незначне, на рівні 3—4%. В агропромисловому — зростання обсягів внутрішнього регіонального продукту на 25%. Полтавщина у цьому лідер, бо в середньому в країні зростання валового виробництва сільськогосподарської продукції становить 16%.
Загалом в області на сьогодні маємо зниження темпів розвитку економіки на рівні 8%. З урахуванням нинішніх політичних, воєнних та інших викликів, це непогано, могло бути гірше.
— «Підлікувати» машинобудування могли б інвестиції.
— Так, перевезення на залізниці зменшилися на 30 відсотків, і на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» накопичилося багато старих вагонів, які можна було б переплавити. За моїми даними, із трьох старих вагонів можна зробити один новий, конкурентоспроможний. Або ці старі вагони здати на металобрухт за ціною 0,3—0,4% вартості нових. Отримаємо приблизно 3 мільярди гривень, які можна спрямувати на латання дірок у бюджеті заводу. Оце вам й інвестиції. А в розпорядженні Укрзалізниці старих вагонів — майже 60 тисяч. Із цього приводу звертався і в Кабмін. Там пропозицією зацікавилися, але з висновками попросили зачекати, доки сформуються оновлені органи центральної влади.
— З початку року в області істотно наростив потужності КрАЗ.
— На 46%. Там розробили модифікацію автомобіля із сучасною безкапотною кабіною. Почали виготовляти машини із двома мостами. Спершу ж автомобіль КрАЗ використовували у кар’єрах і на перевезенні деревини, і його удосконалювали згідно з призначенням. Але коли Росія перестала купувати у нас ці самоскиди, їх творці переорієнтувалися і вже вийшли з ними на ринок комунальної техніки. На базі КрАЗів створюють ефективні потужні сміттєвози і пилососи нового покоління. Крім того, відродженню заводу сприяють замовлення від Міноборони. Завод постачає у зону АТО броньовані «кугуари», «шреки», «спартанки», спецмашини для розвідки. Разом із КрАЗом розвиваються і підприємства-партнери.
— Наскільки підприємства Полтавщини готові працювати на європейських ринках?
— Деякі з них працюють, щоб сертифікувати свою продукцію в ЄС. Зокрема кременчуцький завод «Ампер» поставив високовольтні вимикачі для Словацької залізниці, їх уже використовують за призначенням. І словаки повідомили заводчан, щоб на весну готувалися до виконання наступного замовлення. Це свідчить про європейську якість продукції амперівців. Вони також співпрацюють із чехами, створили з ними спільне підприємство.
Коли до нас приїжджав Прем’єр-міністр, він сказав, що Україна і зокрема Полтавщина виконали майже всі квоти, які надав ЄС на поставки сільськогосподарської продукції. Завдяки тому, що прибрали митні бар’єри, область поставила туди у значній кількості зерно, птицю, яйця, м’ясо і продовжує це робити. Крім того, поступово освоюємо африканські й близькосхідні ринки. Сьогодні я розмовляв із керівником однієї відомої бельгійської мережі супермаркетів, що працює на ринках Північної Африки. Він також пропонує нам постачати харчову продукцію. Хоче тісно співпрацювати з областю.
Отже, прогрес очевидний. Так, певний час нам буде важко, але наша продукція має попит у світі.
Замість торфу відкрили газове родовище
— Чи знайшли нові ринки збуту полтавські сировари?
— Так, вони знаходять покупців у Європі. Попередня моніторингова місія, яка працювала в області у вересні, зробила дуже позитивні висновки щодо полтавських сирів і загалом наших сільськогосподарських товарів. Єдине, багато часу піде на отримання євроліцензії — 6—8 місяців. Тож наші північні сусіди помилялися, заявляючи, що полтавські сири низькоякісні. Це суто політичні заяви.
— Як справи у полтавських будівельників?
— Наші будівельники готові будувати, але на заваді стоїть стара дозвільна система. В нас із запізненням вирішують питання відведення землі під будівництво, енергозабезпечення об’єктів, одержання технічних умов. Поступово наведемо порядок і в цьому. Ми вже розмовляли з керівництвом Полтаваобленерго, вони обіцяють сприяти будівельникам у їхній роботі. Адже будівельна галузь — це під∂рунтя для розвитку малого і середнього бізнесу.
— Уряд закликає економити бюджетні кошти.
— Вважаю, ми добре зекономили. З початку року на 203 одиниці, або на 7 відсотків, скоротили штат працівників місцевих державних адміністрацій. Зокрема й мені до завершення Антитерористичної операції припинено всі доплати, надбавки. Завдяки таким заходам ми отримали економію бюджетних коштів у сумі 10 мільйонів гривень. Вимушено частково скоротили фінансування деяких соціальних програм. Із перших днів перебування на посаді голови ОДА я відмовився від службового транспорту, їжджу на власному автомобілі за власні гроші. На 30% скорочено ліміти автомобілів, що обслуговували місцеві державні адміністрації, — із 130 одиниць до 101. Це також дало змогу заощадити 240 тисяч гривень бюджетних коштів і значну кількість пально-мастильних матеріалів. Заощаджували природний газ.
— Чи не залишилися у зв’язку з економією не профінансованими з обласної скарбниці соціальні програми, орієнтовані на підтримку дітей пільгових категорій тощо?
— Тут усе гаразд. Маємо незначне зниження заробітних плат у бюджетній сфері, але допомоги на дітей, пенсії, виплати інвалідам здійснюємо у повному обсязі й своєчасно. Незважаючи на внутрішню ситуацію в економіці області, в нас немає заборгованості з виплати заробітної плати.
— Аби мати гарантію, що взимку не мерзнутимемо, в області планували відкрити поклади торфу.
— Натомість відкрили газові родовища. У Миргородському районі побудували спершу експериментальну свердловину, а потім виявилося, що в цих надрах запас природного газу на рівні 1 мільярда кубічних метрів. Нині з цієї свердловини викачують 200 тисяч кубів блакитного палива щодоби. Якщо й далі її експлуатувати у такому темпі, газу вистачить на десять років.
Окрім того, спеціалісти, які займаються бурінням, на глибинах понад 6 тисяч метрів розвідали й інші запаси вуглеводнів. А ще ж ми не працювали над видобутком сланцевого газу, бо це пов’язано зі значними коштами. Вартість будівництва такої свердловини у 2,5—3 рази більша, ніж вертикальної. Та й Росія, маючи корисливі цілі, веде шалену антипропаганду. Тим часом у США, де відбувається сланцева революція, собівартість видобутку газу — 70 доларів за тисячу кубометрів.
— То, може, придбаємо плавучі сховища-термінали і закуповуватимемо газ в американців?
— Думаю, ми й самі можемо такі газосховища побудувати. Полтавські газовики і нафтовики були й залишаються одними з найкращих і найпрофесійніших на пострадянських просторах. А полтавські газосховища годували газом усю країну. Навіть тепер область видобуває четверту частину всього газу, який споживає Україна, або понад 7 мільярдів кубічних метрів із майже 20 мільярдів. І фахівці стверджують, що за потреби ми можемо збільшити видобуток до 12 мільярдів кубічних метрів за рік.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор БУГАЙЧУК. Народився у листопаді 1957 року в місті Сєверодонецьк на Луганщині. У 1981 році закінчив Харківський політехнічний інститут, за фахом інженер-електротехнік. Працював у Харківському пусконалагоджувальному управлінні №413 на Кременчуцькій дільниці №3, директором акціонерного товариства «Електросервіс», заводу комунального устаткування, ЗАТ «Кременчуцька електротехнічна компанія «Ампер», головою наглядової ради ТОВ «АВМ — Ампер». Із 2 березня 2014 року — голова Полтавської ОДА. 18 листопада звільнений Указом Президента з цієї посади.