Міністр екології
та природних ресурсів
Микола ЗЛОЧЕВСЬКИЙ
У процесі адміністративної реформи Міністерство навколишнього природного середовища України отримало нову назву - Міністерство екології та природних ресурсів України і нові повноваження. Зокрема, в управління міністерству передано Держагентство екологічних інвестицій та Держводгосп, що раніше підпорядковувалися безпосередньо Кабміну. Які результати міністерство має наприкінці 2010 року та чого планує досягти в 2011 році, "Урядовому кур'єру" розповів міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський.
- Роботу міністерства за останні півроку багато експертів оцінюють як ефективну. Ефективність, як відомо, починається з визначення пріоритетів та конкретних цілей. Що стало пріоритетним у роботі міністерства в цьому році?
- Президент України озвучив конкретні завдання з напрямків нашої роботи. Ми їх сумлінно виконуємо. Наприклад, було розроблено Стратегію екологічної політики до 2020 року. До цього Україна не мала комплексної програми реформування природоохоронної галузі. Тепер, після ухвалення Стратегії Верховною Радою, маємо чіткі орієнтири та план дій з усіх напрямів.
Є завдання оперативного рівня, які принесуть користь у найближчому майбутньому. По-перше, це програма з очищення території України від різних видів токсичних відходів. Окрім ліквідації цього "спадку", ми плануємо впровадити повноцінну систему поводження з відходами на загальнодержавному рівні - від їх обліку до переробки.
По-друге, ми розпочали реформу геологічної галузі та надрокористування. Це галузь, яка потребує значної уваги і нормального державного підходу та прозорих правил.
По-третє, це розвиток мережі природних парків та заповідних територій в Україні. Наша країна серйозно відстає від європейських і в кількості заповідних об'єктів, і їх розвитку.
- Проблема накопичення токсичних речовин в Україні обговорювалася десятиріччями. Вам вдалося конкретно зрушити цю справу?
- Тільки завдяки рішучій політиці Президента та уряду. Судіть самі: за чотири місяці цього року з України вивезено для знешкодження 15 тис. тонн токсичних речовин, а за всі роки незалежності - лише 5,5 тис. З вересня до грудня цього року остаточно розв'язано проблему суміші "премікс", яка була завезена в Закарпатську область ще на початку 2000-х рр., зберігалася в непридатних умовах. Весь обсяг - а це 1300 тонн - уже зібрано, перепаковано у безпечну тару та вивезено до спеціалізованого заводу в Польщі. На розв'язання цієї проблеми Міністерство виділило 10,3 млн грн із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Ми взяли курс на повне вирішення питання непридатних пестицидів. За показниками попередньої інвентаризації, в Україні станом на початок 2010 року їх зберігалося більше 20 тис. тонн! А за оцінками експертів - 30-40 тис., і більшість із них зберігається у напівзруйнованих складах або просто неба. Раніше зусиллями Мінприроди та МНС ліквідовувалися окремі місця зберігання. Зараз наша мета -повне очищення кожної області. Цього року чистими вже стали Волинська, Тернопільська, Чернівецька області та Севастополь. У наступному році плануємо особливу увагу приділити АР Крим та областям, які прийматимуть Євро-2012.
- Одним із випробовувань команди міністерства на професіоналізм стала ліквідація могильника гексахлорбензолу в Калуші, регіон якого оголошений зоною надзвичайної екологічної ситуації. За масштабами - це безпрецедентний випадок в історії країни.
- Так, це питання на особистому контролі Президента України! У вересні було розпочато ліквідацію полігона небезпечних відходів поблизу міста Калуш Івано-Франківської області, де за попередніми даними зберігалося 11,5 тис. тонн гексахлорбензолу - речовини І класу небезпеки. Ми поставили перед собою завдання до кінця року зібрати та вивезти 8,5 тис. тонн ГХБ. Можу звітувати - протягом листопада та грудня територію Україні вже залишили три кораблі з вантажем, готується відправка останнього, четвертого. Те, що запланували на цей рік - ми виконали. На місті полігону зараз працює комісія, яка має точно оцінити, який об'єм речовини там залишився. На черзі - остаточна ліквідація полігону та рекультивація землі. На цьому місці ми посадимо сосновий бір - це буде зразковий приклад рекультивації очищених від токсичних речовин земель.
- Ця справа занепокоїла екологічну громадськість в Україні - було багато побоювань щодо безпеки перевезення цих відходів.
- Можу заспокоїти - весь проект здійснювався із залученням та під контролем усіх профільних служб - МНС, СЕС, спеціалістів "Національного центру поводження з небезпечними відходами" при Мінприроди. Для проведення робіт на основі вимог Базельської конвенції, що контролює всі транскордонні перевезення токсичних речовин, було розроблено спеціальний технічний регламент, який погодили як МНС, так і Мінприроди. Всі працівники залізниці та морського порту пройшли спеціальний інструктаж та працювали у костюмах хімзахисту. Можу запевнити громадян: ми вживаємо всі можливі заходи безпеки і забезпечуємо захист довкіллю та людям на максимально можливому рівні.
- Зараз Мінприроди вивозить токсичні речовини для знешкодження за кордон. Чи є можливість для їхнього знешкодження в Україні?
- Наразі в Україні відсутні спеціалізовані підприємства, які мають сучасні - безпечні для довкілля - технології знешкодження токсичних речовин. Нині міністерство веде інтенсивні переговори щодо будівництва такого заводу в 2011 році в Україні, першого в СНД! Проектна потужність подібних підприємств - утилізація щонайменше 8 тис. тонн токсичних речовин І-ІІ класу небезпеки в рік. Розрахунки показують, що це дасть можливість скоротити видатки на утилізацію до 30%. Зараз ведемо перемовини з можливими інвесторами - обираємо найпридатнішу для наших природних умов та безпечну технологію.
- Накопичення промислових відходів (і частина з них -небезпечні речовини) - це постійний процес і складна проблема для України. В оцінці їх обсягів та ідентифікації їхньої безпеки/небезпеки розходяться навіть експерти. Чи не настав час впорядкувати це питання?
- Ми вже ведемо роботу над створенням єдиного Кадастру небезпечних відходів, що уможливить контроль стану та моніторинг їх впливу на довкілля на постійній основі. Ми плануємо забезпечити контроль над повним циклом поводження з токсичними відходами: кількість, склад, де виробляються, де накопичуються, як зберігаються, ким транспортуються та утилізуються. Це забезпечить прозорість процесу їх ліквідації та зробить неможливим будь-які махінації. На жаль, до цього часу їх було багато. Приклад - діяльність компанії "Елга", яку Мінприроди цього літа позбавило ліцензії, і за результатами перевірок порушено кілька кримінальних справ. Окрім того, не слід забувати, що у світовій практиці наразі активно застосовують енергетичний потенціал відходів. А за нашими підрахунками, 62% відходів в Україні можуть використовуватися як джерело енергії.
- Які першочергові питання треба вирішити в складній сфері надрокористування?
- Найголовніше - забезпечити прозорі і зрозумілі правила. Для нормального розвитку галузі, для забезпечення економіки України стабільним приростом запасів корисних копалин, для розробки родовищ, що потребують нових технологій та значних інвестицій, слід залучати приватний капітал. Для цього необхідно уніфікувати законодавчу базу, спростити кількість дозвільних документів, розробити та впроваджувати економічні стимули для компаній, які можуть і хочуть вкладати в геологічну розробку. Це справа не одного року, проте основу ми закладаємо саме зараз.
- Останнім часом геологія в Україні була досить занедбаною галуззю. Як думаєте її виводити з кризи?
- Ми почали з найгостріших питань - фінансового оздоровлення геологічних підприємств та виплати заборгованості із заробітної плати. Наприкінці І півріччя вона склала майже 50 млн грн! Важливе питання, що потребує швидкого розв'язання, - технічне переоснащення державних підприємств галузі. Наразі доопрацьовується "Стратегія розвитку геологічної галузі України до 2030 року", у січні 2010 р. подамо її на затвердження Кабінету Міністрів. До цього часу адекватної програми розвитку геологічної галузі в державі не існувало.
- Ви прихильник того, що об'єкти природно-заповідного фонду мають заробляти власні кошти?
- Це загальносвітова практика. Заповідний фонд повинен бути відкритим для людей. В українців має зникнути відчуття того, що заповідники - закрита зона. Ми поставили завдання перед природними парками та заповідними зонами - розвивати рекреаційні та туристичні програми. Сподіваємося, що всі об'єкти, які перебувають у сфері відповідальності Мінприроди, збільшать прибуток від туристичної та рекреаційної діяльності щонайменше вдвічі. Є багато напрямків, додаткових сервісів, що активно використовуються, наприклад, європейськими заповідниками та національними парками, але не запроваджені у нас. Ці сервіси зможуть привабити більше туристів як із закордону, так і самих українців.
Нещодавно на Колегії міністерства було розглянуто проект загальнодержавної програми розвитку заповідної справи до 2020 року. Він орієнтований на європейську, світову модель розвитку. Після доопрацювання плануємо представити його на початку року на затвердження КМУ.
- Яка робота з упорядкування заповідників уже виконується?
- Завдяки указам Президента України, тільки за І півріччя нинішнього року площа об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення збільшилася на 225,1 тис. га. Тепер це 5,7% від території країни. З огляду на європейські стандарти - замало, але будемо збільшувати. Вже розглянуто і затверджено проекти організації територій чотирьох національних природних парків - Азово-Сиваського, "Великого Лугу", "Сколівських Бескидів", Ужанського та природного заповідника "Розточчя".
Поставили за мету розв'язати проблему з установленням меж територій національних парків та заповідників. За всі роки незалежності України межі більшості так і не були винесені в натуру (тобто на місцевості). Досі це давало привід для зловживань із захопленням земель і призводило до суперечок при намаганні розширити територію заповідних зон.
- І останнє запитання - як вплине на роботу міністерства адмінреформа?
- Вважаю, що адмінреформа дасть простий ефект - чиновників буде менше, а робота робитиметься швидше. Наприклад, підпорядкування міністерству Держводгоспу та Держагентства екологічних інвестицій ліквідує дублювання функцій, прискорить як розробку, так і реалізацію програм.
ДOСЬЄ "УК"
Микола ЗЛOЧЕВСЬКИЙ. Народився 14.06.1966 р. у Києві. Закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО ім. Маршала авіації О. Покришкіна та Міжнародний університет бізнесу і права.
У 1991-1999 рр. працював на керівних посадах у комерційних структурах. Був членом координаційної ради підприємців при Президентові України (1998-2000 рр.). З грудня 2003 р. до лютого 2005 р. - голова Державного комітету природних ресурсів України. Обирався народним депутатом України ІV, V та VІ скликання.
З березня 2010 р. до липня 2010 р. - голова Державного комітету України з державного матеріального резерву, з липня до грудня 2010 р. - міністр охорони навколишнього природного середовища, нині - міністр екології та природних ресурсів України.
Микола ПУГОВИЦЯ