Унаслідок ракетних атак рф на енергетичну інфраструктуру України її генеруючим електростанціям завдано великих втрат. За даними уряду, лише в грудні 2022 року терористи пошкодили або зруйнували 50% енергосистеми. московитські ракети вразили всі теплові електростанції, чимало ВЕС і СЕС та більшість ГЕС. У зв’язку з цим та підривом Каховської ГЕС «Урядовий кур’єр» готує до друку матеріали про розв’язання гострих проблем, які виникають внаслідок цього в Об’єднаній енергосистемі України (ОЕС). Вважаємо важливим врахувати в цій ситуації точку зору та пропозиції керівництва ПрАТ «Укргідроенерго» — найбільшої гідрогенеруючої компанії держави. На її підприємства як резерв із покриття пікових навантажень лягла відповідальність за балансування ОЕС, забезпечення регулювання частоти та потужності.
Редакція звернулася до виконувача обов’язків генерального директора компанії «Укргідроенерго» Богдана Сухецького із проханням відповісти на запитання.
— Як підрив Каховської ГЕС вплинув на режим роботи ГЕС та ГАЕС на Дніпрі? Яких збитків зазнала ваша компанія від знищення Каховської станції та інших терористичних актів рашистів?
— Підрив Каховської ГЕС не впливає на обсяг відпуску електричної енергії на ГЕС та ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго», що розташовані вище за течією. Однак вимушено змінено режим роботи Дніпровської ГЕС для підтримання рівня нижнього б’єфа, що обмежує можливості використання генеруючих потужностей станції на різних сегментах ринку електричної енергії.
— Укргідроенерго і проєктний інститут працюють над проєктом зведення перемички (перекриття) Каховського водосховища і будуть готові до початку робіт одразу після деокупації регіону. Основне завдання — відновити Каховське водосховище та водопостачання постраждалих областей якнайшвидше. Розкажіть, будь ласка, детальніше про реалізацію проєкту.
— 18 липня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС. Координуватиме його Міністерство економіки, замовник робіт — ПрАТ «Укргідроенерго». Проєкт Порядку реалізації експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро» передбачає, що завдання першого етапу — оптимізація експлуатації гідроагрегатів Дніпровської ГЕС в умовах зруйнованого Каховського гідровузла та спорожненого Каховського водосховища. На цьому етапі передбачено розробити проєктну документацію на підготовчі роботи з відбудови Каховського гідровузла. Перший етап передбачає проєктування тимчасових гребель верхнього і нижнього б’єфів, споруди для пропуску, будівельних та екологічних витрат.
Після деокупації та розмінування буде реалізовано другий етап проєкту: будівництво тимчасових гребель і транспортного переїзду з правого на лівий берег, підняття рівня води у водосховищі, осушення та водозниження котлована (будівельного майданчика). На цьому етапі буде обстежено зруйновані споруди та конструктиви, уточнено руйнування, розроблено проєктну документацію на демонтаж зруйнованих споруд та відбудову.
Підняття рівня води в Каховському водосховищі до тимчасової проєктної позначки дасть змогу забезпечити роботу водозабору Запорізької АЕС та інших водозаборів уздовж водосховища та безаварійну роботу Дніпровської ГЕС в Запоріжжі. Після реалізації цих двох етапів почнеться повна відбудова Каховської ГЕС і гідровузла.
— Розкажіть нашим читачам про роль гідрогенеруючих потужностей під час балансування енергосистеми України, зокрема і про їх значення в умовах воєнного стану.
— Одне з головних і незмінних завдань для ПрАТ «Укргідроенерго» — забезпечення покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності для ОЕС. Це завдання особливо важливе в умовах постійних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичної.
Гідроенергетика — саме та генерація, яка може найшвидше зреагувати на позаштатну ситуацію. До прикладу, нещодавно саме ГЕС і ГАЕС вдалося збалансувати енергосистему у надзвичайній ситуації. 30 травня 2023го було одночасно знеструмлено найбільшу з лютого кількість споживачів — відбулись аварійні відключення та тимчасове знеструмлення 2 мільйонів споживачів у 12 областях. Тоді всі ГЕС і ГАЕС Укргідроенерго миттєво завантажувалися на повну потужність для підтримання частоти балансу електроенергії в енергосистемі, злагоджено відпрацювали спільно з диспетчером НЕК «Укренерго» та збалансували енергосистему. І такі нештатні ситуації, на жаль, у зв’язку з постійними обстрілами трапляються. Тому для системи потрібна така генерація, яка в найкоротший термін може відреагувати і збалансувати. Це гідроенергетика.
— На якому етапі нині будівництво п’ятого гідроагрегату Дністровської ГАЕС і чи маєте ви для цього підтримку міжнародних партнерів? Наскільки з введенням цього агрегату у промислову експлуатацію зменшиться загалом приблизна кількість маневрових пусків енергоблоків теплових електростанцій, що в підсумку дасть економію вугілля та газу, сприятиме декарбонізації української економіки?
— Триває будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС у складі гідроагрегатів №5—7 за власні кошти ПрАТ «Укргідроенерго» без залучення міжнародних партнерів та інвестицій.
Щодо економічного ефекту від пуску гідроагрегату №5, то 2022 року Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» виконала науковий проєкт «Розрахунок мультиплікаційних ефектів для економіки України від реалізації інвестиційного проєкту «Дністровська ГАЕС» на основі аналізу фактичних даних від будівництва першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів. До наукової роботи увійшла оцінка впливу роботи першої черги Дністровської ГАЕС на ринок електричної енергії України та підтримку операційної безпеки режимів ОЕС. Було розраховано моделі функціонування ГАЕС під час вирівнювання добових графіків покриття електроспоживання та профіциту генерації ВДЕ в ОЕС.
За моделлю вирівнювання добових графіків компенсація досягається гідроагрегатами ГАЕС із закачуванням у години нічного провалу електроспоживання з подальшим використанням накопичених гідроресурсів для покриття піків у денні та вечірні години.
Розгляд впровадження виробничих потужностей гідроагрегату №5 Дністровської ГАЕС як спосіб зменшити потребу у використанні вугільних ТЕС в частині підтримки балансу виробництва /споживання електричної енергії в ОЕС дав змогу визначити скорочення викидів шкідливих речовин, а саме: триатомних газів та пилу в турбінному режимі з урахуванням вечірнього піку електроспоживання в ОЕС сумарно до 3,7 мільйона тонн, що відповідає сумі до 514,3 мільйона гривень надходжень податку на викиди шкідливих речовин. У години профіциту генерації ВЕС насосний режим ГАЕС дає змогу зменшити обсяги обмежень на відпуск електричної енергії від ВДЕ.
— Що нині серед перспективних проєктів компанії? На якому етапі реалізація проєкту з електролізного виробництва водню на Дністровській ГЕС? Чи вже будують систему збереження енергії Energy Storage на 212 МВт, яку планували ввести до кінця 2024 року? Як це сприятиме збільшенню ваших допоміжних послуг з регулювання частоти і потужності ОЕС?
— Товариство працює над перспективними та інноваційними проєктами. Стратегічні на найближчі роки — будівництво Дністровської ГАЕС, Канівської ГАЕС, проєкт «Україна — підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі» (встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії). А це пілотний проєкт виробництва зеленого водню на базі Дніпровської ГЕС та продовження реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду.
Один з перспективних — проєкт «Упровадження сучасних технологій виробництва зеленого водню», який передбачає виготовлення зеленого водню з використанням відновлюваного потенціалу гідроелектростанцій. Проєкт спрямовано на декарбонізацію української економіки, підвищення стійкості й незалежності енергетичної системи країни шляхом упровадження нових енергетичних продуктів, імпортозаміщення та зменшенням вуглецевого сліду.
2022 року ПрАТ підписало меморандум про взаєморозуміння з німецькою транснаціональною компанією MAN Energy Solutions та глобальним постачальником обладнання й послуг для гідроелектростанцій ANDRYTZ HYDRO щодо виробництва зеленого водню в Україні.
Ще один перспективний проєкт — «Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі (встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в Укргідроенерго) з фінансуванням від Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Фонду чистих технологій в межах забезпечення підтримки синхронізації з європейською електричною мережею та декарбонізації енергетичного сектору.
Проєкт передбачає встановлення гібридних систем накопичення на п’яти генеруючих об’єктах компанії. Його спрямовано на поліпшення показників діяльності та розширення допоміжних послуг, які компанія надає українському ринку. Це допоможе в інтеграції збільшуваної кількості відновлюваної енергії, яка підключається до української енергетичної мережі.
Гібридні системи накопичення електроенергії збільшать маневреність та надійність надання допоміжних послуг шляхом забезпечення альтернативного джерела енергії та забезпечить швидкість реагування гідроагрегатів у критичних ситуаціях в ОЕС.
Кожен об’єкт містить різний склад систем зберігання електроенергії і сонячних систем, що визначається розміром та кількістю блоків ГЕС, споживанням на власні потреби станцій, трансформаторами підстанцій та підключенням до мережі тощо.
— І останнє запитання. Після підриву Каховської гідроелектростанції в мережі Інтернет стали активно поширюватися маніпулятивні оцінки щодо катастрофічних наслідків прориву греблі Київського гідровузла. Розкажіть, будь ласка, в якому стані наразі Київська ГЕС та наскільки надійною нині є гідроспоруда?
— Спеціалісти станції цілодобово контролюють стан гідротехнічних споруд. На станції працюють спеціальні підрозділи, які щоденно займаються питаннями експлуатації, перевіряють за допомогою геодезичних засобів та контрольновимірювальної апаратури. Також посилено заходи безпеки для безперебійної роботи всіх агрегатів та обладнання. На сьогодні причин для хвилювання щодо роботи станції немає.
— Дякуємо Вам за глибокі та змістовні відповіді.
Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
ПрАТ «Укргідроенерго» — найбільша гідрогенеруюча компанія України, що включена до переліку 15 підприємств державного сектору економіки, сумарні активи яких становлять 70% від загального показника у держсекторі. До складу компанії входять десять станцій на річках Дніпро та Дністер.
Стратегічною метою компанії є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності, завдяки гідроресурсам річок Дніпро і Дністер.
Ми в Google+