П’ять років тому, а саме 4 липня 2018-го, Кабінет Міністрів шляхом реорганізації Державного фонду фундаментальних досліджень створив Національний фонд досліджень, покликаний забезпечувати грантову підтримку для вчених України. Його мета полягає в підтримці розвитку науково-дослідного потенціалу та стимулюванні інновацій в Україні.

Про тернистий шлях становлення, виклики та успіхи, співпрацю з міжнародними партнерами, гучні проєкти та майбутні конкурси наукових робіт, а також як змінилися підходи до грантового фінансування науки у воєнний час, спеціально для «Урядового  кур’єра» розповідає виконавча директорка Національного фонду досліджень Ольга ПОЛОЦЬКА.

— Ольго Олександрівно, за задумом, Національний фонд досліджень України мав стати новим інструментом держави та змінити принципи фінансування досліджень. Чи вдалося це зробити за п’ять років його існування та які складнощі довелося долати?

— Насамперед варто зазначити, що повноцінно фонд запрацював лише 2020-го, оскільки протягом півтора року тривали процедури нормативно-правового забезпечення діяльності НФДУ, а також розроблення та погодження проєктів нормативних актів, що стосувалися конкурсного відбору та фінансування наукових досліджень. Левову частку сил НФДУ було спрямовано на укомплектування штату працівників дирекції та розроблення електронної системи реєстрації експертів і заявок. Нам вдалося у надзвичайно стислі строки завдяки саме цій автоматизованій системі провести перші два конкурси 2020 року і провести один конкурс та оголосити ще два 2021-го. У 2022 році фонд оголосив два конкурси, один з яких повністю завершено. Ці конкурси були відкритими для всіх наукових установ, не обмежували кількості заявок від однієї організації і давали змогу залучати значні суми на придбання обладнання та матеріалів. Конкуренція була високою, а гідна оплата праці стала можливою для дослідників без прив’язки до тарифної сітки. Хоч внаслідок пандемії СOVID-19  обсяги фінансування зменшилися, за ці роки грантову підтримку одержали 276 наукових  проєктів із загальним обсягом фінансування 1,3 мільярда гривень.

Фонд — надзвичайно вдалий підсумок реформ у науковій галузі, які відбулися після Революції Гідності. Це єдина державна грантодавча організація, заснована й керована вченими, яка залучає іноземних експертів до оцінювання проєктів та фінансує науковців незалежно від відомчої приналежності їхніх установ. Ми змінили філософію та стали адвокатами грантового фінансування європейського зразка.

— На яких напрямах роботи зосередився фонд 2022 року?

— На жаль, через збройне вторгнення російської федерації 2022 року не отримали фінансування проєкти конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», не змогли розпочати проєкти-переможці конкурсів «Наука для безпеки і сталого розвитку України».

Було критично важливо розблокувати всі напрями фінансування досліджень, зміцнювати міжнародну співпрацю та знаходити додаткові джерела грантової підтримки. Щоб стимулювати науковців у кризовий час, дирекція фонду почала пошук міжнародного фінансування. Збереження  людського капіталу та підтримка дослідників, які залишилися в Україні, стало головним пріоритетом нашої наукової дипломатії.

Фонд брав активну участь у вдосконаленні нормативно-правової бази, шукав способи підтримки найважливіших проєктів у період воєнного стану, оптимізував внутрішньоопераційну роботу та систематизував базу даних наукових досліджень і розробок, що фінансували та фінансують за рахунок коштів НФДУ. Важливою була підтримка та повернення працівників до роботи, які активно допомагали країні під час війни, а подекуди і самі ставали до лав Збройних сил України. Робота фонду забезпечувала не тільки фінансову підтримку, а й давала надію рухатися вперед, рятуючи від відчуття безвиході.

Вдячна персоналу, науковій раді фонду та нашим незламним науковцям, які працювали в надскладних умовах, інколи під обстрілами та в умовах емоційного виснаження.

— Розкажіть докладніше про міжнародну співпрацю та ті проєкти, які на часі.

— За минулий рік фонд налагодив прямі контакти з Єврокомісією, підсумком чого стало безпрецедентне рішення комісії про надання НФДУ трирічного гранта для організації офісу програми «Горизонт Європа». Окремі закордонні установи та фонди вирішили підтримати українських науковців, надавши кошти на спеціальні конкурси за участю НФДУ: Кембриджський університет надав 149 тисяч євро, Швейцарський національний науковий фонд (SNSF) готовий надати майже 5 мільйонів франків, а Нідерландська дослідницька рада (NWO) — 250 тисяч євро. Незабаром буде розпочато спільну міжнародну ініціативу під егідою Національного наукового фонду США (NSF), який разом з Національною академією наук США (NASEM) та приватними партнерами надасть приблизно мільйон доларів на підтримку науковців, що працюють в Україні. Підписано угоду про членство фонду в Science Europe (асоціація основних наукових організацій та фондів Європи). Це організація, яка об’єднує основні державні агенції, які фінансують або виконують дослідження найвищого рівня в Європі. Ми вдячні колегам з асоціації за те, що наразі фонд звільнено від сплати членських внесків.

Такі здобутки — підсумок послідовних дипломатичних та наполегливих зустрічей в онлайн-режимі й особистих. Особисті потрібні для узгоджувальних процедур, з’ясування деталей фінансування та особливостей європейського законодавства й узгодження з вітчизняним.

Наприклад, підсумок переговорів під час мого візиту як представниці фонду в межах його членства в Science Europe на щорічний саміт Глобальної дослідницької ради (Панама) забезпечив можливість спільної ініціативи з Єврокомісією — створення Офісу «Горизонт Європа» на базі НФДУ та повне фінансування його діяльності протягом трьох років. А після візиту делегації представників Національної академії наук США до нас маємо залучення фінансування на мільйон доларів США. Постійними відвідувачами і вже друзями фонду справедливо можна назвати Польську академію наук та колишнього її очільника, а нині — радника президента ПАН з питань України Єжи Душинського.

Зазначу, що кожна зустріч для нас — це можливість сказати нашим європейським та світовим партнерам, що наші науковці, їхні проєкти гідні фінансової підтримки, а фонд цінує і береже довіру партнерів.

Наприкінці 2022 року НФДУ оголосив конкурс  «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди». Переможцями його стали 67 проєктів. Передовсім це прикладні наукові дослідження і розробки, спрямовані на відновлення виробництва товарів і послуг, що виводитимуть Україну на новий рівень конкурентоспроможності, навіть у космічній галузі. Їх автори розроблятимуть нові технології й матеріали, розв’язуватимуть екологічні проблеми та питання продовольчої безпеки, які виникли внаслідок воєнних дій, допомагатимуть долати розлади здоров’я людей, спричинені війною, тощо. Підсумки цих проєктів допоможуть зробити життя людей кращим, а економіку України — міцнішою.

— Пані Ольго, існує думка, що гранти НФДУ — як великий пиріг: можна нагодувати всіх охочих, хоч і маленьким шматочком. Чи дієвий цей принцип  у підтримці наукових досліджень?

—  Виживати чи розвиватися? Ось у чому питання для українських науковців. Пострадянська система управління й організації науки передбачала однакове мізерне фінансування для всіх — і тих, хто робив проривні наукові відкриття, й тих, хто не отримував високих дослідницьких результатів. Не дивно, що між хронічним недофінансуванням удома і кар’єрою за кордоном амбітна молодь часто обирала кар’єру.

Суспільство, зокрема й держава, має розуміти, що відновити економіку країни без якісної науки неможливо. Цю тезу доведено попереднім досвідом багатьох країн. Японія, Ізраїль, Сінгапур зробили ставку на розвиток наукомістких технологій і вийшли на передові позиції світової економіки. Інакше кажучи, не кількість, а якість має впливати на фінансування наукових досліджень. Це називається «імпакт української науки», який є вектором в діяльності фонду та створює здорову конкуренцію між науковцями.

До прикладу, завдяки грантовій підтримці НФДУ науковим командам вдається придбати дороге сучасне обладнання для досліджень, про яке вони тільки мріяли, а це мотивує для продовження досліджень у країні та створення справді інноваційних продуктів.

— Ви хочете сказати, що у найближчому майбутньому НФДУ може проводити конкурси  на замовлення бізнесу?

— Звичайно. Ми вважаємо, що така співпраця буде вигідна і бізнесу, і державі, і науковцям. Попри те що проєкти конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених» не фінішували (кошти було спрямовано на потреби оборони країни), уже сьогодні зрозуміло, що чимало виконавців здійснили відкриття світового рівня. Підсумки їхньої роботи можна і потрібно комерціалізувати.

Наприклад, науковці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України під керівництвом Любові Лукаш створили біотехнологічний продукт — покриття, еквівалент дерми, що може рятувати життя у разі важких опіків. Під час війни цей винахід безцінний.

Інша команда під керівництвом молодого вченого Максима Юрженка з Інституту електрозварювання імені Є. Патона НАН України створила матеріали, вироби з яких мають противірусну та антимікробну дію. Дверні ручки, столики, полиці, до яких не можуть причепитися мікроби, будуть незамінні в медичних закладах, дитячих садках, установах та навіть літаках.

І це не поодинокі винаходи наших науковців, підсумки їхніх проєктів можна впровадити у виробництво, вони даватимуть прибуток.

— Яким ви бачите наукове майбутнє для України? 

— Упевнена, що після перемоги Україна стане одним з найцікавіших наукових майданчиків у світі. Для відбудови нам будуть потрібні нестандартні технічні, економічні, культурологічні рішення. Саме їх розробляють нині під час виконання проєктів, які фінансує НФДУ. Вірю в наших науковців і запевняю, що це тільки початок великого шляху Національного фонду досліджень України.

Українці мають амбітні плани на «після Перемоги». Мусимо не просто відновити країну, а збудувати її наново сильнішою і більш технологічною. Зробити це можна лише на основі науки. Це для нас настанова для побудови сильної і незалежної України.

Леся АРНАУТОВА
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ УК

Ольга ПОЛОЦЬКА. Народилася 7 травня 1975 року. 1997-го закінчила з відзнакою Харківський державний університет за спеціальністю «Англійська мова та література», кваліфікація філолог, викладач англійської мови та літератури, німецької мови, перекладач.

У 2000 році розпочала роботу в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, де працювала на посадах викладача, старшого викладача, доцента та завідувача кафедри англійської мови факультету іноземних мов.

Має науковий ступінь кандидата філологічних наук за напрямом «Германські мови» та наукове звання доцента.

Із січня 2019 року працювала начальником відділу з роботи з іноземними клієнтами Клініки репродуктивної медицини імені В І. Грищенка. Із липня 2020 року обіймає посаду виконавчої директорки Національного фонду досліджень України.