Кожна криза — це вікно можливостей. Зараз ми знову боремося за незалежність і цілісність України. Ні в кого не повинно бути сумніву — ми переможемо. Однак це не розв’яже всіх проблем і не ліквідує усіх ризиків та загроз. Виходом має стати довгострокова стратегія для України. Насправді це буде не європейська стратегія, а українська. Вона полягає в тому, щоб не імітувати реформи, а робити їх щодня крок за кроком у кожній галузі, встановити нульову толерантність до корупції і керуватися виключно верховенством права.
Якщо ми зробимо так, що в Україні стане жити краще (нехай не відразу, як у розвинених європейських країнах, однак однозначно краще, ніж у Росії чи Білорусі), то скептикам залишиться тільки розводити руками. Нам потрібна демократична країна, з розвинутою економікою, підтримкою малого і середнього бізнесу, конкурентною освітою і незалежною журналістикою.
Нам потрібне і підвищення рівня якості життя громадян. Нам потрібне ефективне місцеве самоврядування. Євроінтеграція — це не просто приваблива для суспільства ідея, яку вигідно використовувати в політичній риториці, це світогляд і велика робота на роки.
Підписання у Брюсселі політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС — це передовсім важливий політичний сигнал. Годі боятися. Страх не образити східного сусіда вже призвів до військової агресії і окупації частини нашої землі. Нині, коли йдеться про майбутнє України, рука підписантів має бути твердою.
Ми, що нижче підписалися…
«Істерія та загострення ситуації в Криму пов’язані з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — заявив учора в.о. Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкриваючи пленарне засідання парламенту.
«Увесь український народ, увесь світ обурений тим, що не лише триває агресія Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим, яка є невід’ємною частиною нашої країни, а й у самій Росії розпочалася спроба політичної анексії захопленої території», — наголосив він.
Олександр Турчинов повідомив, що Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк поїхав на засідання Ради ЄС із відповідними директивами. Церемонію підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом призначено о 9.30 (10.30 за Києвом). Свої підписи під документом поставлять Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та лідери усіх 28 країн-членів ЄС.
У преамбулі угоди визначають цілі асоціації між Україною та ЄС, серед яких — поступове зближення сторін, посилення політичного діалогу, збереження і зміцнення миру і стабільності в регіональному та міжнародному вимірах, посилення економічних, торговельних відносин, а також співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки.
Перший розділ має дві статті і визначає загальні принципи угоди, серед яких шанобливе ставлення до прав людини та суверенітету і територіальної цілісності, верховенство права, а також принципи ринкової економіки.
Другий розділ угоди стосується політичного діалогу і налічує дев’ять статей. Вони, зокрема, визначають необхідність посилення політичного діалогу, його формати, стверджують необхідність посилення діалогу та співробітництва у сфері зовнішньої політики й політики безпеки. Крім того, передбачають ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, активізацію двосторонніх зусиль для розширення стабільності, безпеки і демократичного розвитку в спільних сусідів, посилення співпраці з попередження конфліктів, а також співробітництва в нерозповсюдженні зброї масового враження, роботу над подальшим роззброєнням і боротьбою з тероризмом.
Про те, які ще з розділів, а саме: про співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки, про торгівлю і торговельні відносини, про економічне та галузеве співробітництво, про фінансове співробітництво та боротьбу з шахрайством, а також розділ, присвячений загальним та інституціональним положенням, могли бути включені за підсумками першого дня саміту лідерів ЄС, очевидно, зможемо дізнатися на момент підписання документа.
Як відомо, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна поки відклала підписання економічного розділу Угоди з ЄС, беручи до уваги переживання і побоювання стосовно того, чи не призведе зона вільної торгівлі до негативних наслідків для індустріальних регіонів, а це передовсім cхід. Із цього питання буде проведено додаткові консультації. Поки ж ЄС ухвалив рішення в односторонньому порядку відкрити свої ринки для українських товарів, що стане доброю підмогою для нашої економіки.
Водночас у ЄС уже заявили, що готові підписати економічну частину угоди після виборів Президента України, запланованих на 25 травня.
Саме цим можна пояснити активізацію Росії. В очікуванні новин із Брюсселя Москва не дрімає: Держдума Російської Федерації проводить додаткове пленарне засідання для розгляду законопроектів про приєднання Криму до Росії. Та, вочевидь, у Кремлі не відкидають намагань будь-яким способом зірвати президентські вибори в Україні чи бодай спробувати перенести їх. Адже це додаткова «вода» на пропагандистський млин про нелегітимність української влади, на чому так любить наголошувати президент Путін.
Не зупинятися на півдорозі
Свого часу Словенія звернулася із заявою про набуття членства в Європейському Союзі в один день (10 червня 1996 року) з підписанням угоди, що встановлює асоціацію між європейською спільнотою та державами-членами, що діють у рамках Європейського Союзу з одного боку, та Республікою Словенія — з другого.
На думку багатьох експертів, це мало би стати для нашої країни прикладом для наслідування. Ми, українці, переконані, що Євросоюз уже не має морального права прикриватися старими відмовками, не надаючи Україні перспективи членства. Українці показали свою відданість європейським цінностям, настала черга для решти європейців показати готовність не зрадити українців.
«Якщо ми хочемо серйозно змінити ту частину Східної Європи, яку зачепили нинішні події, ми повинні використовувати найсильніший інструмент політики, який є в ЄС — це розширення. Воно має безпрецедентну ефективну та стабілізуючу силу», — заявив Комісар ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt.
Услід за його словами пролунала аргументована думка, чому європейська комісія поки не обговорює питання про надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
«Комісія не починала процесу надання статусу кандидата з таких причин: зараз ми фокусуємо увагу на підписанні Угоди про асоціацію і стабілізації ситуації навколо України; щоб отримати статус кандидата, відповідний бажаючий повинен спочатку подати заявку на членство в ЄС», — заявив ЄС прес-секретар Комісара ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Петер Стано.
Водночас у Верховній Раді вже зареєстровано проект постанови «Про подання заявки щодо набуття членства в Європейському Союзі». Його автори — народні депутати України Володимир Полочанінов, Андрій Павелко і Геннадій Зубко — об∂рунтовують причини, через які, на їхню думку, Кабінет Міністрів України має негайно підготувати заяву про набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та одночасно з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і його державами-членами офіційно звернутися до Європейського Союзу з такою заявою.
Імплементація — це дія
Українці — перша нація в Європі, яка вийшла на барикади відстоювати європейські цінності під прапорами ЄС. Своїм героїзмом, жертовністю та самоорганізацією український народ довів, що він не просто поділяє цінності, на яких засновано Європейський Союз, а й готовий за них страждати і навіть помирати. Нині статистика свідчить, що вступ до ЄС підтримує більшість громадян та парламентських політичних сил України, а отже, час діяти.
Очевидно, що і сам ЄС має бути зацікавленим у тому, щоб закрити питання угоди підписом із двох боків і тим самим унеможливити дискусію про перегляд документа з чіткою фіксацією перспективи членства. А така дискусія, на наш погляд, цілком має право на існування. Досі про перспективу членства України в ЄС традиційно говорили найближчі партнери офіційного Києва в Євросоюзі (зокрема Литва та Польща) або окремі депутати Європарламенту.
Очевидно, що Євромайдан з головних вулиць України тепер має перекочувати до головних офісів у ЄС: революція має відбутись і в головах європейських керівників. Україні дуже важливо не допустити повторення у відносинах з ЄС історії постпомаранчевого періоду, коли шанс на стрімке зближення з Європейським Союзом було упущено і в Києві, й у Брюсселі.
Провал демократії в Україні означатиме провал усієї східної політики ЄС, зазначається в аналітичній записці Інституту світової політики «Заклик до ЄС — час вступати в гру». Поділяємо таку позицію.
ПРЯМА МОВА
.jpg)
Костянтин ЄЛІСЄЄВ,
Представник України при ЄС:
— Політична частина, підписання якої заплановано на 21 березня, містить положення про забезпечення територіальної цілісності, недоторканності та безпеки кордонів України. Щодо економічної частини, то підписання залежить від обох сторін, але я прогнозую, що це відбудеться до кінця нинішнього року.
А ТИМ ЧАСОМ
Європарламентарії слова дотримують
Комітет з питань зовнішньої торгівлі Європарламенту підтримав учора скасування імпортних мит на товари з України, повідомляє ЄС-плюс.
Відповідний проект доповіді, підготовлений представником групи народних партій Павлом Залевські (Польща), підтримали 22 члени комітету, проти висловилися двоє, один утримався.
Проект пропозиції Єврокомісії, схвалений комітетом, передбачає скасування 98% імпортних мит на українські товари, що дасть змогу українським виробникам заощадити до 487 мільйонів євро на рік.
Відповідно до пропозиції, ЄС в односторонньому порядку надасть чинності положенням Угоди про асоціацію, що передбачають скасування імпортних мит. При цьому українські товари повинні відповідати правилам країни надходження.
Крім того, пропозиція містить положення, що дають змогу відновлювати імпортні мита, якщо різко зрослий потік товарів з України почне становити загрозу для європейських виробників. Передбачається, що імпортні мита буде скасовано вже у травні, а сам механізм застосовуватиметься до 1 листопада цього року або до моменту повноцінного підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Європарламент планує схвалити цю пропозицію Єврокомісії на сесії у квітні. Після цього його має схвалити Рада ЄС.