Агросектор має значний експортний потенціал, і за правильного плану розвитку може давати ще більше валютної виручки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час другого раунду аграрного форуму, вислухавши представників галузевих асоціацій щодо проблемних питань розвитку. За його словами, лише поставки за кордон зернових щороку приносять Україні 4 мільярди доларів за загального експорту в 17 мільярдів доларів. 

Без податкових ям і з кредитами

Уряд ставить перед собою амбітні цілі — посісти світове лідерство на ринку продовольства і у десятирічній перспективі потроїти обсяг виробництва сільгосппродукції. На заувагу сільгоспвиробників, що зробити це без дешевих кредитів буде неможливо, Арсеній Яценюк зазначив, що у держави справді бракує ресурсу, однак уряд активно працює над залученням коштів з-за кордону, а також зміною правил гри на ринку, які полегшать роботу бізнесу.

Зокрема, нині тривають перемовини щодо отримання дешевшого ресурсу з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та Світовим банком.

Крім того, обговорюється можливість тісної співпраці зі США, за якої Штати могли б експортувати до нас техніку й технології, а також виробляти їх у нас, а навзамін наші аграрії отримували б кредити під 2% на 20 років. За цих умов уже в 2020 році разом із США зможемо контролювати 65% світового ринку кукурудзи, переконаний Прем’єр, а коли щось контролюєш, набагато легше домовлятися про багато що: газ, нові ринки збуту, перспективні інвестпроекти тощо.

Колосальні надходження надійдуть від приватизації Укрспирту та інших держпідприємств. Список підприємств, які планують передати у приватизацію, Прем’єр пообіцяв озвучити уже найближчим часом, зауваживши, що це буде наймасштабніша приватизація за останні 20 років.

Ще 3,5—4 мільярди доларів готовий надати Китай у рамках співпраці з Державною продовольчо-зерновою корпорацією і кредитно-торговельного співробітництва з ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка.

Цікавили аграріїв й умови оподаткування у дво-трирічній перспективі, адже часті зміни у цій сфері породжують проблеми. Щодо цього Арсеній Яценюк зауважив: «На жаль, в агросекторі, як і в інших галузях, миють ПДВ, що створює податкові ями». Якщо негативна статистика не зменшиться до 1 вересня, керівник фіскальної служби піде із займаної посади, пообіцяв він. А також повідомив, що є кілька варіантів реформування системи оподаткування. Перший — залишити все як є, однак цей варіант не спрацює. Другий — перевести великі компанії на загальну систему ПДВ, а фермерів і малі компанії залишити на чинному спецрежимі зі співвідношенням 90 до 10%. Бо мільярди гривень відмиваються, а до тих, кому мають прийти, не доходять, пояснив він. І нарешті третій — варіант аграріїв.

Бачення формули ефективного оподаткування АПК поки що немає і в міністра фінансів Олександра Шлапака, який був присутній на заході, як і твердого переконання щодо потреби збереження нинішнього режиму. «Щойно хтось отримує пільги, ними починають користуватися ті, кому вони не належать», — зауважив він і запропонував зустрітись з аграріями наступного тижня робочою групою, аби предметно обговорити це питання, а також зі збору податків та можливих майбутніх форм держпідтримки. 

У режимі  жорсткої  енергетичної економії

Неабияк стурбувала аграріїв інформація, яку озвучив на форумі міністр палива та енергетики Юрій Продан, — про скорочення, за рішенням уряду, споживання блакитного палива всіма промпідприємствами на 30% від минулорічних показників. Він зауважив, що уряд продовжує переговори з Росією, яка перекрила постачання газу в Україну, але та виставляє зависокі тарифи. Не припиняються перемовини і з Заходом, аби збільшити поставки з диверсифікованих джерел, однак поки що газу замало, тому доводиться економити, щоби вистачило на опалювальний сезон. Нині уряду нічого більше не лишається, як перейти на режим жорсткої економії газу.

Далеко не всі аграрії висловили готовність швидко перевести виробничі потужності на альтернативні види палива. Приміром, цукровики повідомили, що за останні 10 років галузь уже здійснила перехід на альтернативні види палива, скоротивши споживання газу вдвічі. Нині понад 20 підприємств галузі працюють на альтернативці, у тому числі біогазі. За місяць розпочинається сезон цукроваріння, і за цей короткий проміжок часу нереально ще більше скоротити обсяги споживання блакитного палива, переконаний гендиректор асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук.

«Зріє непоганий урожай цукрового буряку, зберемо близько 14 мільйонів тонн. Для їх переробки на цукор потрібно 470 мільйонів кубів газу. То що нам, лишати у полі 30-40% урожаю, щоб скоротити обсяги постачання? — звернувся він до міністра палива та енергетики. — Ви ж розумієте, що це збитки і для держави, і для виробника. До того ж маємо проблему з розрахунками за електроенергію, за яку в нас вимагають передоплату за півтора місяця».

Своє занепокоєння висловили й зерновики, які теж перевели деякі елеваторні потужності на альтернативні види палива, зокрема солому.

«Нині на сушіння збіжжя потрібно близько 1,5 мільярда кубів газу, інакше зерно втрачає свою якість, — зауважує гендиректор Української аграрної конфедерації Анатолій Стоянов. — Перейти масово на солому під час сушки зерна у цьому сезоні практично неможливо, бо проектування, будмонтаж і встановлення котла займає чимало часу, хоч Україна має колосальні альтернативні ресурси для газозаміщення. За різними оцінками, це 60-70 мільйонів тонн соломи і кукурудзяних стебел. Навіть використання половини може дати енергетичний еквівалент 11-13 мільярдів кубометрів природного газу, — підсумував він.

Птахівники ж готові перейти на скраплений газ. Закупити відповідне обладнання і перевести потужності на нього можна за два місяці, каже голова наглядової ради «Союзу птахівників України» Олександр Бакуменко. Щоправда, зазначив він, ніхто не каже, чи є такий газ в Україні, а різні інстанції гальмують цей процес.

Останні чотири роки, за словами Олександра Бакуменка, птахівники вклали у програму енергозаміщення 25 мільйонів доларів. Нині у Харкові триває розробка котла з переробки лузги для обігріву пташників, але скільки часу це займе, поки що невідомо.

За оцінками ж міністра аграрної політики і продовольства Ігоря Швайки, на виробничі потреби агросектору до кінця року знадобиться 2,5 мільярда кубометрів газу.

На ці зауваги Юрій Продан відповів, що також готовий створити робочу групу з цих питань, аби можна було узгодити всі нюанси тієї чи тієї галузі й дійти консенсусу. «Десь можемо перейти на біогаз, десь замістити електроенергією, а в деяких областях можна буде скористатися лімітом промпідприємств, які призупинили свою діяльність. Треба дивитись у кожному конкретному випадку», — зауважив міністр. Він також поінформував, що питання щодо біогазу практично вирішено, а от щодо сонячної енергетики — ні. «Тарифи в Україні на сонячну енергію були у три-чотири рази вищі, ніж у Європі, і їх треба суттєво знизити», — переконаний він.