На підприємствах Черкащини, яка давно потерпає від токсичних викидів, впроваджують заходи для зменшення забруднення повітря. Приміром, торік на кількох виробництвах провели реконструкцію і встановили нове устаткування, що дало змогу зменшити обсяги викидів у повітря на 2,6 тонни. На ці заходи суб’єкти господарювання спрямували чималі кошти. Проте, як повідомили в обласному управлінні екології та природних ресурсів, забруднення атмосфери залишається значним. Лише торік їхні обсяги становили в області понад 57 862 тонни, а викиди парникових газів стаціонарними та пересувними джерелами перевищили 3 мільйони тонн.

Порівняно з 1990-ми екологічна ситуація трохи поліпшилася за рахунок закриття деяких особливо небезпечних підприємств і заходів зі зменшення викидів. Проте протягом цього часу значно зросла кількість автомобілів, тому міське повітря навряд чи можна вважати чистим.

У місті дихати нелегко

Проблема чистоти довкілля дуже актуальна для Черкас, оскільки до забруднення транспортом, котельнями додається ще й від підприємств хімічного виробництва. Щодня жителі міста змушені дихати повітрям, яке являє собою суміш пилу, промислових викидів і вихлопних газів.

Торік, за даними лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря, комплексний індекс забруднення атмосфери порівняно з попереднім зріс і характеризувався як підвищений. В 1,4 раза збільшилася концентрація діоксиду азоту, в 1,2 — формальдегіду, в 1,4 — оксиду азоту. Найзабрудненіше повітря у Дніпровському мікрорайоні міста. Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосфери за останні п’ять років характеризувалася зниженням за вмістом діоксиду сірки, сірководню та аміаку та збільшенням — діоксиду й оксиду азоту, формальдегіду.

За наднормативні викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря екологи торік пред’явили 43 претензії та позови на загальну суму понад 9 мільйонів гривень і стягли понад мільйон гривень. Для запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря до суду скеровано чотири позовні заяви про тимчасове призупинення діяльності суб’єктів господарювання.

Високу смертність від забруднення повітря у пострадянських країнах науковці пов’язують із залишеною у спадок промисловістю. Найбільше ж забруднення нині, за висновками екологів, спричиняють автомобілі, вугільна промисловість і спалювання побутових відходів.

Після проведених перевірок і завдяки контролю за станом виконання виданих приписів на окремих підприємствах області нині впроваджують новітні технології, пов’язані з економією палива чи його використання вищої якості, встановлюють високоефективне очисне обладнання, що забезпечує зменшення викидів забруднювальних речовин і парникових газів. Серед заходів для їх поглинання й консервації, насамперед вуглекислого газу, особливе місце посідає висаджування довговічних зелених рослин. Щоб посадити якнайбільше лісу, нині працюють на Черкащині. А зменшити викиди вуглекислого газу дасть змогу ширше використання альтернативних видів палива.

До низькозатратних енергоефективних заходів, спрямованих на зниження викидів газів, що їх може впровадити кожне сучасне виробництво, належить упровадження технічних засобів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема лічильників газу, холодної та гарячої води, заміна наявних світильників на енергоощадні.

Національний план починає діяти

Однак як зауважують місцеві екологи, в Україні гостро бракує достовірної інформації про якість атмосферного повітря. Організація та методологія моніторингу забруднення поки що не відповідають стандартам ЄС. Приміром, у Черкасах систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин у січні 2019 року проводила лабораторія обласного центру з гідрометеорології на трьох стаціонарних постах із періодичністю відбору проб чотири рази на добу шість днів на тиждень. Тобто точних даних про забруднення на всій території міста і області немає, наявна інформація актуальна лише для точок, де здійснюють виміри. Не досліджують завислих частинок ТЧ10 і ТЧ2.5 (концентрація твердих часточок діаметром менш як 2,5 та 10 мм) і поширених агресивних речовин: бензену, миш’яковмісних і ртутовмісних. А надійність показника гранично допустимих концентрацій, вважають фахівці, доволі сумнівна. Набагато досконаліший показник, що його нині використовують у міжнародній практиці, — оцінка ризику. На відміну від ГДК, вона враховує дію речовин і чутливість різних груп населення та передбачає, що деякі речовини мають безпороговий канцерогенний або мутагенний вплив, а також враховує можливість одночасної шкідливої дії кількох речовин.

Важливе упровадження нормативів екологічної безпеки для запобігання негативному впливу забруднення не лише на здоров’я людини, а й на довкілля. В Угоді про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася впровадити дві європейські директиви щодо якості повітря. Це наблизить українську систему моніторингу до стандартів Євросоюзу. У повному обсязі директиви маємо виконати до кінця цього року. Над цим нині працюють Міністерство екології та природних ресурсів і Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Торік розпочато впровадження схваленого урядом Національного плану зі зменшення викидів в атмосферу від великих спалювальних установок на період до 31 грудня 2033 року. Відповідного до нього, підприємства-забруднювачі зобов’язані виконувати природоохоронні заходи для зменшення обсягів викидів забруднювальних речовин і поліпшення стану повітря.

Хоч Черкащина поки що не потрапила до першої десятки найбільших забруднювачів з викидів в атмосферу, цілком зрозуміло, що тут, як і в багатьох інших регіонах, значні проблеми таки залишаються.

«Для України зменшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу — не лише важливе євроінтеграційне зобов’язання. Тут насамперед  ідеться про здоров’я й життя громадян. Зрозуміло, що українські підприємства не зменшать шкідливих викидів за одну мить. Для цього було розроблено національний план, в якому закладено перехідний період для підприємств», — наголошує міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.