Аналіз нинішнього стану справ у фронтовій та прифронтовій зоні показує, що митарства військових, пов’язані із забезпеченням харчами та обмундируванням, які були з початку АТО, — позаду. Війна не скінчилася, однак поменшало закликів до збору найнеобхіднішого для війська. Ситуація змінилася. Справа за захисниками. Їхні дії на сході країни стали зрозумілими для місцевого населення не через гасла, а через конкретні справи. В години затишшя, і так було навіть у ті перші, гарячі і не зовсім ситі тижні війни, українські солдати ділилися своїми пайками з дітьми і місцевими жителями, які не покинули домівку, обстрілювану бойовиками, склили побиті вибухами шибки, накривали пошкоджені дахи. Військові медики надавали невідкладну допомогу місцевим.
Тепер — не головорізи, а рятівники
Під патронатом та з ініціативи командувача найчисленнішого виду ЗСУ — Сухопутних військ прийнято рішення проводити військово-соціальну роботу за двома напрямами: робота з членами сімей поранених і загиблих військовослужбовців та організація роботи з місцевим населенням, зокрема з дітьми, що живуть на підконтрольній українській владі території Донеччини і Луганщини.
Згодом руки дійшли і до масштабніших справ. Посильну допомогу стали надавати на облаштування дитсадків та шкіл. Бо ж чи не в кожного вояка вдома залишилися дітлахи. Допомагаючи чужим на сході країни, сподіваються, що хтось допоможе їхнім.
— Наше завдання — не лише професійно виконувати свою роботу, захищаючи від ворога територію. Складовою служби солдата Сухопутних військ є всебічна допомога місцевому населенню, нашим співгромадянам, — розповів заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ — начальник управління з морально-психологічного забезпечення Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Олександр Голоднюк. — Спочатку це були разові заходи із надання різної допомоги. З часом вони набули системності. І ось маємо результат — в очах місцевих ми вже не грабіжники, головорізи, бандерівці — як тільки не обзивали нас з початку АТО на Донбасі, а рятівники, помічники, визволителі.
Полковник розповів також, як зайнялися пошуком меблів та інвентарю для шкіл Донецької і Луганської областей напередодні 1 вересня. Зрозуміли, що від незайнятості дітлашню може потягнути на будь-які вчинки. Сліди війни і так калічать дітей, а пошкоджені навчальні заклади зовсім не сприяють поліпшенню ситуації.
Мирні умови для дітей
— Запам’ятався перший гуманітарний вантаж у школу селища Сартани. Розуміючи потребу, везли все, що могли — від цукерок до парт і дошки. До школи, як раніше до клубу, зійшлося усе населення. На наше «Слава Україні!» — «Героям слава!» ніхто не відповів. Умовно списали на незнання української, адже тут живуть етнічні греки. Зате святкова частина зламала усі бар’єри. Учасники музичного центру Сухопутних військ як ушкварили українських запальних пісень, то вже ніхто не стримував емоцій. Так душевно підспівували солістам, аж до сліз, — поділився враженнями Олександр Голоднюк.
На сході країни змінюється ставлення до військових. За всіма шкільними навчальними закладами були закріплені військові частини, які беруть участь у житті закладу і намагаються вирішувати його нагальні потреби. Солдат уже навіть не асоціюється зі зброєю. Нинішній навчальний рік за партами, які подарували військові Сухопутних військ ЗСУ, розпочали учні і в Талаківці та Гранітному. Незабаром автівки з гуманітарною допомогою рушать до інших адресатів. Можливо, це буде Авдіївка чи Торецьк (колишній Дзержинськ).
— Уважне ставлення до людей здатне змінити їхню свідомість докорінно. Я знаю, що таке була Волноваха у 2014 році і яким місто стало на початок вересня нинішнього року. Очільник міста розповів, що 70% населення нині висловлюють прихильність до української влади. Я роблю похибку до 50% і вважаю це великим проривом. Якщо половина населення за нас, то це підсилює впевненість, що прості громадяни значно менше підтримують ворожу сторону, — наголосив Олександр Голоднюк.
Хочеться почути українське слово
Що більше подібних програм і заходів, то позитивнішим буде результат. Полковник ЗСУ вважає, що війна не почалася зненацька. Цьому передувала довготривала, грамотно вибудувана ідеологічна робота з населенням. Транслювали виключно російські радіо- й телеканали, було засилля чужоземної преси з недвозначними за змістом публікаціями. Тож тепер знадобиться чимало зусиль, щоб подолати ідеологічний пресинг на тутешніх громадян. У розмовах люди відверто кажуть, що скучили за українським друкованим та ефірним словом. З огляду на це у Сухопутних військах випустили кілька пробних номерів газети для розповсюдження серед солдатів і цивільних. У них — спроба донести читачеві справжній стан справ у країні та війську.
— Ми вирішили діяти від супротивного, поставивши питання не що потрібно військовим, а в чому потреба цивільних. Населення прифронтових пунктів не криючись, а відкрито просить перекрити брехливі російські канали. Людям потрібна інформація з мирної території. Картина не клеїться, особливо у тих, хто має можливість вибратися з неспокійних місць і побачити життя без війни, почути, про що люди говорять на вулицях, які продукти є в магазинах, як діти ходять до школи. Звичайні для нас моменти буденного життя для них виявляються одкровенням, — зауважив Олександр Голоднюк.
Найвдалішими заходами за останній період він назвав відпочинок та оздоровлення в Афінах 80 членів сімей загиблих військовослужбовців — учасників АТО з усіх регіонів України.
Повернутися до країни богів
Така подорож по-особливому вплинула на дітей. Вони повернулися з бажанням вивчати англійську і грецьку мови, аби з часом повернутися до країни богів знову.
Представник Міністерства оборони вважає за доцільне й надалі проводити військові збори для старшокласників, які п’ять років поспіль відбуваються у форматі колишньої «Зірниці». Такі зльоти організовує ГО «Рух за майбутнє» на різних базах та полігонах Сухопутних військ. Цього року під час осінніх канікул 120 школярів зберуться в Одесі на базі Військово-Морських сил. Кілька днів старшокласники мають можливість на полігонах, де є техніка, зброя, намети, польова медицина, випробувати себе на міць. Є задум тих учасників зборів, які в подальшому виявлять бажання стати курсантами військових вишів, згодом направляти інструкторами на подібні збори.
Перелік добрих справ продовжиться і в переддень Нового року. Представники Сухопутки провідають з подарунками сім’ї загиблих учасників АТО, подарують гостинці дітям Донбасу.
ДО РЕЧІ
Командування Сухопутних військ ЗСУ приділяє багато уваги соціальному захисту військовослужбовців та членів їх сімей, особливо членів сімей загиблих військовослужбовців — учасників антитерористичної операції. Це зокрема надання спільно з місцевими органами влади, громадськими та волонтерськими організаціями психологічної допомоги, сприяння у вирішенні проблемних питань, які належать до компетенції Сухопутних військ, надання путівок для відпочинку та оздоровлення.
Так, протягом лише літнього періоду цього року:
♦ для відпочинку в Дитячому оздоровчому таборі імені Юрія Гагаріна (м. Одеса) для дітей військовослужбовців та працівників військових частин (установ) Сухопутних військ Збройних сил України надано понад 300 путівок;
♦ приблизно 100 дітям військовослужбовців, батьки яких загинули чи зазнали поранень під час виконання завдань антитерористичної операції, надано можливість безоплатного відпочинку в літніх таборах у селі Дубина Львівської області та селищі міського типу Затока Одеської області;
♦ розповсюджено у військових частинах (установах) інформаційно-довідкові матеріали з питань соціального захисту військовослужбовців у вигляді пам’ятки військовослужбовцеві «Права, відповідальність та гарантії захисту», а також у вигляді плакатів та буклетів «Демобілізація. Питання та відповіді».