Минулий рік був дуже непростим. Він став роком викликів, загроз і агресії Російської Федерації проти Військово-Морських сил Збройних сил України і загалом проти нашої держави. Але він став також роком ухвалення стратегічних рішень. На цьому під час засідання Комітету реформ наголосив міністр оборони Степан Полторак, повідомляє прес-служба відомства.
«До таких рішень я зараховую ухвалення Закону «Про національну безпеку України», який чітко визначив пріоритети й завдання для сектору безпеки та оборони щодо необхідності реформування. Документ закріпив перехід Збройних сил до стандартів НАТО й здійснив незворотні зміни в секторі безпеки й оборони», — зазначив міністр, додавши, що зміни до Конституції України визначили всім органам влади завдання щодо необхідності й пріоритетності набуття членства в Альянсі.
Захисники цілковито вмотивовані
Степан Полторак підкреслив, що торік РФ значно підвищила градус агресивної політики в Азовському морі, здійснивши агресію проти ВМС України поблизу Керченської протоки. «Саме загроза відкритої агресії проти держави стала основним чинником, який вплинув на ухвалення непростого рішення щодо введення правового режиму воєнного стану, що дало змогу підвищити рівень готовності держави до захисту своєї території. Було значно збільшено кількість військ на потенційно загрозливих напрямах. Проведено певні заходи щодо підвищення можливостей Збройних сил. Крім того, значно підвищено рівень підготовленості резервів, які в разі необхідності були готові до оборонного застосування», — зауважив очільник оборонного відомства.
Міністр також повідомив, що торік контракт зі Збройними силами підписали понад 30 тисяч громадян України, із них дві тисячі офіцерів. «Торік ми забезпечували комплектування ЗСУ підготовленим особовим складом. Також у Збройних силах реалізується принцип гендерної рівності: законодавчо закріплено рівні права та можливості жінок і чоловіків під час проходження військової служби. Нині служать і працюють 57 тисяч жінок, із них 26 тисяч військовослужбовців-жінок, 3,5 тисячі — офіцерів», — навів позитивну статистику Степан Полторак.
Щодо грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил, то, за словами міністра, його збільшено на понад 30 відсотків. «Ми зробили все можливе для підвищення рівня мотивації військових до проходження військової служби. З 1 січня 2019 року збільшилося грошове утримання всіх військових. Розмір грошового забезпечення в поточному році становитиме: командира механізованої бригади — 25,4 тисячі гривень, командира роти — 15,3 тисячі, солдата-контрактника першого року служби — 10,2 тисячі гривень. Порівняно з 2018 роком фонд грошового забезпечення на 2019-й збільшено на 15,2 мільярда гривень, або на 41 відсоток», — конкретизував очільник оборонного відомства.
Триває нарощування забезпеченості озброєнням, військовою та спеціальною технікою. «Торік прийнято на озброєння 16 зразків та допущено до експлуатації 32 зразки озброєння та військової техніки. До військ поставлено близько восьми тисяч одиниць нового або модернізованого озброєння та військової техніки, близько 500 тисяч одиниць боєприпасів. Вжито заходів щодо освоєння виробництва ракет і боєприпасів на національних підприємствах. Це було зроблено саме за критичними номенклатурами: йдеться про 152-міліметрові боєприпаси, 60—120-міліметрові міни, 30-міліметрові набої для автоматичних гармат та 30—40-міліметрові набої для гранатометів. Торік відновлено справність понад шести тисяч одиниць озброєння й військової техніки, які направлено для комплектування як бойових частин, так і Корпусу резерву», — каже Степан Полторак.
Він також поінформував про значні зрушення, пов’язані з реалізацією нової системи закупівель озброєння та військової техніки, інших матеріальних засобів. «Міноборони набуло повноважень щодо закупівлі озброєнь за імпортом в іноземних партнерів. Також запроваджено трирічний цикл планування закупівлі й модернізації озброєння та військової техніки в межах державного оборонного замовлення. Це дає нам змогу безпосередньо замовляти високотехнологічне озброєння та військову техніку для Збройних сил», — акцентував очільник оборонного відомства.
Зміни відбуваються комплексно
Степан Полторак повідомив, що визначено п’ять основних пріоритетів діяльності Міноборони на 2019 рік. Це системоутворювальні елементи оборонної реформи, на яких мають зосереджуватися зусилля всіх як у Збройних силах, так і Міноборони й підпорядкованих структурах.
«Насамперед ідеться про ефективний оборонний менеджмент, що передбачає цілісну діяльність демократичного цивільного контролю та нової військової системи управління згідно з принципами НАТО. У цьому контексті керівництву Генерального штабу необхідно цього року завершити формування нової системи управління. Другий пріоритет — оборонне планування на засадах спроможностей, яке поєднано з бюджетними процесами в державі на середньострокову перспективу.
Третій — оборонні закупівлі. За кордоном — з новими повноваженнями міністерства. І тут необхідно провести цілий комплекс роботи за новими правилами з урахуванням норм відповідних європейських стандартів і протоколів. Четвертий — оптимізована структура Збройних сил із носіями конкретних оперативних спроможностей. Це стосується ефективного використання людського потенціалу й матеріальних ресурсів шляхом удосконалення організаційної структури ЗСУ, раціонального співвідношення чисельності органів військового управління, бойових частин, частин забезпечення, установ та організацій. П’ятий — інтегрована система цивільно-військових спроможностей нашої держави для захисту національних інтересів, яка передбачає комплексне використання політичних, дипломатичних та військових засобів», — уточнив міністр.
Під час засідання відомчого Комітету реформ Степан Полторак також повідомив про завершення підготовки до проведення оборонного огляду, який дасть змогу спланувати роботу після 2020 року. «До 2020 року чітко визначено стратегічні оборонні цілі, є чіткі плани на місяці, роки. Маємо зрозуміти, що після 2020-го перед нами стоятимуть ті самі завдання — маємо рухатись уперед, проводити реформи, вдосконалювати систему підготовки, навчання, логістичну систему», — зазначив міністр і підкреслив, що мета оборонного огляду — визначення перспективної моделі сил оборони з огляду на стратегічне припущення щодо майбутнього членства України в НАТО.
«За період активного реформування Збройних сил багато чого зроблено — фактично 68% загального плану. Завдання для Міноборони на 2019 і 2020 рр. ще більш комплексні, й над ними слід буде працювати дещо по-іншому. Потрібно насамперед подвоїти політичну рішучість, потроїти ефективність у виконанні практичних заходів. І все це стане можливим лише тоді, коли матимемо істотний ресурс, який об’єднає наші національні можливості, а також можливості, які отримаємо від наших партнерів», — резюмував Степан Полторак.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»