Цілком можливо, що нинішню осінню призовну кампанію на строкову службу у Збройні сили України теоретики і практики вже в недалекому майбутньому назвуть історичною. Принаймні дуже хочеться, аби вони мали на те право, оскільки, визначений на найвищому державному рівні як останній рекрутський набір, цей призов засвідчує громадськості реальний початок розбудови нової, сучасної за всіма параметрами професійної армії.
Це справді може стати епохальною віхою для держави, адже саме про таке військо мріялося вже давно. Одначе всі наміри і розрахунки впиралися, як потім виправдовувалися політики, в нестачу коштів. З цим можна було б погодитися (і погоджувалися!), якби не відчувалося, що багатьом реформаторам бракувало іншого — головним чином політичної волі, помноженої на державницький за своєю суттю підхід до розв’язання таких глобальних проблем.
Говоримо «контрактник», розуміємо «професіонал»
Щиро кажучи, зайвих ресурсів у скарбниці немає й нині. Проте й зволікати з давно назрілою масштабною реформою армії, як-то кажуть, собі ж дорожче, оскільки за висновками навіть найпоміркованіших експертів традиційна військова модель України з її системою набору строковиків не просто малоефективна, а й невиправдано обтяжлива для держави. Вже хоча б тому, що підготувати належним чином військового фахівця впродовж року неможливо, особливо на тлі постійно зростаючого технологічного рівня озброєння і військової техніки, які потребують висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. За сукупністю цих та інших чинників безперспективність утримання численної призовної армії стає очевидною.
Потрібно розуміти й такі об’єктивні поняття, як розвиток військово-стратегічної ситуації у світі, появу нових викликів національній безпеці і, зрештою, нові вимоги до військового мистецтва як такого. Фахівці стверджують, що в сучасних умовах Україна не може покладатися лише на політико-дипломатичні методи розв’язання суперечностей і конфліктів. Збройні сили повинні виконувати функцію стримування загроз у військовій сфері, бути підготовленими до швидкого і ефективного реагування на нові виклики. Хочеш не хочеш, світ змінився, і військова сила стала не лише важливим гарантом національної безпеки, а й чинником серйозного сприйняття країни на міжнародній арені.
Ще один, не так стратегічний, як соціальний бік питання. Тривалий час дослідники привертають увагу громадськості до несприятливих демографічних явищ, масового погіршення загального стану здоров’я призовників, кричущої несправедливості такого собі вибіркового призову, коли служити йшли юнаки з небагатих сімей тощо. Врешті-решт, хто краще виконуватиме військовий обов’язок: учорашні школярі, вимушені іноді тягнути солдатську лямку всупереч волі і з почуттям своєї тимчасовості в армії, чи професіонали з високим рівнем підготовки, які свідомо пов’язують долю з військовою службою? Саме тому одним з пріоритетних напрямів Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2017 року визначено істотне посилення кадрового потенціалу війська. Інакше кажучи, його професіоналізацію.
Соціальний вимір реформи
Певна річ, перетворити військову службу з повинності на свідомо обрану професію непросто. Тим паче, за дуже низького рейтингу армії як соціальної інституції, що склався останніми роками. Ось чому нинішнє керівництво вітчизняного оборонного відомства прагне розв’язати одну з головних проблем професійної армії — забезпечити привабливі мотиваційні чинники військової служби на контрактній основі. Головними аргументами на користь такої служби визначено рівень грошового утримання військовослужбовця за контрактом, інші соціальні гарантії, а також нові зміст і устрій контрактної служби. І не лише на папері.
Що стосується зарплат, то нагадаємо, що їх перше відчутне підвищення удвічі було проведено торік. Правда, лише окремим категоріям військовиків — морякам, льотчикам і фахівцям наземних служб безпеки польотів, десантникам і спецназівцям. Для решти військовослужбовців поетапне підвищення окладів проводиться зараз — починаючи з квітня нинішнього року щокварталу грошове забезпечення зростає на 20% з тим, аби до 1 липня наступного також підняти його удвічі. При цьому напрацьовано ще й заходи матеріального заохочення тих, хто зразково виконує свої службові обов’язки. Міністр оборони видав наказ про преміювання відмінників бойової підготовки, який стосується всіх видів Збройних сил і вже вступив у дію. Крім того, вже сьогодні контрактники в робочі дні забезпечуються безкоштовними обідами або за власним бажанням можуть отримувати їхню вартість грошима. А під час виконання завдань з бойової підготовки в польових умовах вони повноцінно триразово харчуються за рахунок держави.
Питання з питань — забезпечення житлом. Прагнучи комп?лексно вирішити це питання, військове відомство вже провело аудит об’єктів незавершеного будівництва з 2007 року. Інвентаризовано і паспортизовано 168 споруд, призначених для житлового будівництва, частину з яких, готових на 80–90%, збираються максимально швидко добудувати і ввести в експлуатацію за бюджетні кошти. Понад два десятки об’єктів планується завершити з допомогою інвесторів, а об’єкти з низьким ступенем готовності, але розташовані на привабливих територіях, будуть передаватися приватним інвесторам з визначенням частки готових квартир Міноборони.
Нині в управлінні оборонного відомства перебувають 1788 військових містечок, розташованих на землях загальною площею в 534,1 тисячі гектарів, з яких 429 повністю звільнені. А це ні багато ні мало 7430 будівель і споруд. У ході реформування армії до кінця 2017 року планується вивільнити ще 214 містечок, зокрема цього року — 72. Вони будуть пропонуватися для продажу на відкритих торгах, так само, до речі, як і військове майно, що вивільнятиметься при переформуванні військових частин, їх переозброєнні чи плановому оновленні. Публічні форми реалізації сформують справедливу ринкову ціну на товар, отож забезпечать максимальні надходження, значна частина яких піде на будівництво житла та розв’язання інших соціальних проблем військових. Нині ж для швидкого поповнення житлового фонду ведеться активне переобладнання під житло будівель, які не використовуються у повсякденній діяльності військ.
Нові завдання військової освіти
Працюючи над створенням стійкої і привабливої мотиваційної бази для залучення на військову службу за контрактом, керівництво відомства ставить перед собою амбітні завдання. «Хочемо, — каже міністр оборони Павло Лебедєв, — аби наші Збройні сили стали потужними роботодавцем з одним з кращих соціальних пакетів на ринку праці в Україні. Військовослужбовці будуть звільнені від сплати податків, контрактникам забезпечимо виділення попервах службового житла… Останнім часом прийнято низку рішень про зміни укладу військової служби — реальністю сьогодні стає восьмигодинний робочий день і два гарантовані вихідні, ніяких нарядів по кухні, прибирання території та інших господарських робіт. Тільки бойова підготовка та обслуговування штатного озброєння і техніки. Певна річ, військовий професіонал повинен мати час і для родини, дітей та самого себе — від цього якість його служби лише зростатиме».
Звичайно, фундаментом будь-якої, у тому числі й контрактної, армії є офіцерський корпус, якісна підготовка і виховання якого — одне з головних завдань військової реформи. Сьогодні на порядку денному — підвищення якості підготовки офіцерів і зменшення витрат на утримання системи вищих навчальних закладів ЗСУ. З цією метою кількість військових вишів буде скорочено згідно з реальною потребою фахівців у військах, зазнають змін і організаційно-штатні структури ВНЗ. У той же час за рахунок навчання студентів за цивільними спеціальностями, підготовки офіцерів запасу та іноземних спеціалістів на підставі міжурядових чи міжвідомчих угод планується підвищити самоокупність системи. Цивільні випускники військових ВНЗ, які самостійно платили за своє навчання, можуть як продовжити службу у Збройних силах, так і працювати за отриманою спеціальністю в цивільних умовах.
До речі, цього року план прийому для підготовки військових фахівців з вищою освітою виконано на 100%. На навчання до відомчих вишів зараховано близько тисячі осіб. Це при тому, що кандидати, крім подання сертифіката Українського центру оцінки якості освіти, обов’язково проходили професійно-психологічний відбір, оцінку рівня фізичної підготовки і ретельний огляд військово-лікарською комісією, що дало змогу відібрати кращих юнаків і дівчат, зорієнтованих на військову кар’єру, хваляться в Міноборони. Поряд з цим важливою складовою військової освіти залишаються військові ліцеї, де навчається багато дітей-сиріт. Кількість таких закладів навіть зростатиме, а випускники за бажання можуть бути прийняті для проходження контрактної служби з відповідним соціальним і матеріальним забезпеченням.
ПРЯМА МОВА
Динаміка залучення на контрактну службу
Підвищення привабливості контрактної служби помітно впливає на темпи і динаміку укомплектування армії контрактниками. Якщо в 2010–2012 роках на військову службу за контрактом було прийнято близько 9 тисяч осіб, то лише цього року — 8670 чоловік. У цілому спискова чисельність військовослужбовців за контрактом у ЗСУ нині становить понад 51 тисячу. Це 60% від загального числа посад солдатів і сержантів в армії. (Див. інфографіку). Втім, уже сьогодні військовослужбовцями за контрактом укомплектовані понад 90% війська спеціального призначення, армійська авіація Сухопутних військ і чотири бригади Повітряних сил, а до кінця нинішнього року від строковиків повністю відмовляться у Високомобільних десантних військах, де укомплектованість контрактниками становить понад 80%. Із середини жовтня, з відправкою в запас останніх військовослужбовців строкової служби з лав ВМС, військові моряки вже повністю комплектують посади матросів, солдатів, сержантів і старшин виключно військовими-контрактниками.
КОНСУЛЬТУЄ ВІЙСЬККОМАТ
Від цивільного до військового
Аби в подробицях дізнатися про військову службу у Збройних силах України, завітайте до свого районного чи обласного військкомату. За змогою відвідайте і військову частину, яка зацікавила, та розпитайте про майбутню службу і обрану спеціальність. Попередньо обравши ймовірне місце служби та посаду, подайте у військкомат заяву з проханням прийняти на військову службу за контрактом, у якій треба зазначити прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, місце постійного проживання, найменування військової частини, в якій бажаєте служити, на якій посаді та за якою спеціальністю, дані про освіту і професію. Після цього буде проведено аналіз поданих документів та попереднє вивчення ваших особистих якостей. Якщо в результаті буде прийнято позитивне рішення, ви стаєте кандидатом на проходження контрактної служби.
Далі на вас чекають медичне обстеження і професійний відбір — перевірка фізичної підготовки і психологічні тести. Посаду, на яку кандидат погодився і на яку придатний за результатами проведеного відбору, позначають у особовій справі, і це є підставою для направлення вас після навчання саме на цю посаду.
Якщо кандидат уже проходив строкову службу, він може стати контрактником і без навчання, але за умови, що набута тоді військова спеціальність збігається з обраною для служби за контрактом. В іншому разі кандидат направляється до навчального центру для підготовки за тим фахом, на який був відібраний і погодився.
Після цього з вами укладають контракт. З тими, кого приймають на посади рядового складу, — на три роки, хто займає вакансії сержантського і старшинського складу — на п’ять. У подальшому його можна буде продовжити або розірвати в разі невиконання військовослужбовцем своїх обов’язків, або за сімейними обставинами, чи за станом здоров’я. Без вагомих причин укладений контракт розірвати не можна.
А ЯК У НИХ?
Європа обирає професійні армії
Відмова від призову — одна з ознак початку ХХI століття. На професійну основу свої збройні сили перевели понад два десятки провідних країн світу, більша частина з яких — європейські. Розпочали цей процес Франція та Іспанія ще в 2001 році. А першою з колишніх держав — учасниць Варшавського договору від комплектування армії строковиками у 2004 році відмовилася Угорщина.
Після 2005-го практично одна за одною призов до своїх армій скасували десять країн Європи, абсолютна більшість яких у минулому значилася в союзниках СРСР ,— нові держави, що виникли на території колишньої Югославії, а також Румунія, Латвія, Литва і Болгарія. Польща відмовилася від призову на військову службу у 2010 році, майже одночасно з благополучною Швецією. До речі, шведам зважитися на це було непросто, оскільки вони очолювали рейтинг країн, де військовий обов’язок вважався справді почесним.
Наймолодшою професійною армією в Європі донедавна значилися збройні сили Сербії, які завершили перехід на контрактну основу в 2011 році. Торік мораторій на призов строковиків запровадила також об’єднана Німеччина.
ДОВІДКА «УК»
Хто може стати контрактником?
На контрактну службу приймаються громадяни України, які придатні до військової служби за станом здоров’я і відповідають установленим вимогам її проходження:
♦ військовослужбовці, які прослужили на строковій службі не менше трьох місяців, громадяни призовного віку з вищою, професійно-технічною або повною середньою освітою, які не проходили строкової служби, військовозобов’язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, віком від 18 до 40 років — на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу;
♦ особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, кому 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці строкової служби, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, та військовозобов’язані віком до 23 років з повною середньою освітою без військових офіцерських звань у разі їх зарахування на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту;
♦ військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи інших вишів та яким присвоєно офіцерське звання — на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
♦ прапорщики (старші прапорщики) та мічмани (старші мічмани), які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, — на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
♦ офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, та офіцери, які проходять військову службу за призовом — на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Ми в Google+