Про те, над чим працюють науковці Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України, поінформував у вівторок під час брифінгу його директор генерал-лейтенант Ігор Романченко. Серед чималого переліку напрямів він назвав виконання завдання в рамках роботи Комітету реформ Міністерства оборони, які пов’язані з випрацюванням єдиних поглядів на створення системи логістики ЗСУ та подальше набуття нею спроможностей. Також зупинився на розробленні робочої версії комплексу математичних моделей операцій та продовженні роботи над удосконаленням системи управління. А ще посадовець зосередив увагу на розробленні оперативно-тактичних вимог для системи озброєння — того озброєння, яке ми хотіли б бачити.
— Так склалося, що зброя, якою користуються військовослужбовці, 50—60-х років. Форми застосування зброї в ЗСУ згідно з теорією воєнного мистецтва формує саме озброєння. Є можливість далі стріляти, вище літати — змінюються форми застосування ЗСУ. Якщо буде у нас зброя з іншими характеристиками, безумовно це буде добре, — сказав військовий науковець. — Багато працюють, щоб модернізувати зброю, але й це робити можна до певної межі. Технічні характеристики зброї не безмежні. Сьогодні активно модернізують авіаційні комплекси протиповітряної оборони, озброєння Сухопутних військ — танки, гармати.
Для розроблення нових зразків зброї потрібно багато часу — від 10 до 20 років.
— Наука повинна працювати на випередження. На жаль, вітчизняна військова наука пережила не кращі часи. Багато науковців у попередні роки залишили нашу державу. Необхідних фахівців зараз готуємо з нуля самостійно. Раніше виші готували групи дослідників. Такі студенти вивчали методи математичного аналізу, теорію ймовірності й інші методи досліджень. Офіцеру на загал це не дуже потрібно, а от для науковця це саме той інструмент, з яким він працює. Нині військові виші повертаються до цього знову. Ми відпрацьовуємо оперативно-тактичні вимоги з точки зору майбутнього. На заводах виробники так само працюють над підвищенням кваліфікації фахівців і осучасненням устаткування. Ми вже маємо зразки зброї вітчизняного виробництва. Війна з одного боку має жахливе обличчя, а з іншого — це поштовх для промисловості та розвитку.
Ігор Романченко зауважив, що військові науковці сьогодні вже працюють над розробленням перспективної структури ЗСУ, яка має бути в 2030 році, та шляхами переходу до неї. І додав, що результати досліджень дали можливість визначити рекомендації щодо основних напрямів розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ з урахуванням можливостей оборонно-промислового комплексу. Це стосується виробництва, модернізації озброєння та військової техніки. Тільки за останні півтора року сформовано пропозиції стосовно вимог до понад 50 проектів озброєння та військової техніки. Зокрема до мінометів різних калібрів, авіаційної ракети, безпілотних літальних апаратів, ракетного комплексу та броньованих машин.
Бойові дії на сході змінили пріоритети військових науковців. Тепер їхнім першочерговим завданням є вивчення та узагальнення досвіду АТО. За словами Ігоря Романченка, інститут вивчає ситуацію, що складається довкола України, а його фахівці беруть безпосередню участь в АТО. Аналізують досвід її проведення і враховують його під час досліджень, що стосуються питань підготовки та застосування ЗСУ, з точки зору безпосереднього виконання завдань і з воєнно-історичного погляду. Виконання цього завдання здійснюється у складі мобільних груп з вивчення проблемних питань і в штабі АТО.
— Ми вже розробили пропозиції щодо основних поглядів на зміни принципів воєнного мистецтва з урахуванням особливостей гібридної війни. Також ми надали рекомендації щодо виконання завдань з інформаційної боротьби, — додав він.
Усі рекомендації перевіряють під час проведення досліджень у рамках заходів з оперативної підготовки.