Після паводку, який прокотився Закарпаттям цієї як ніколи теплої зими, й падіння рівня води повторилася знайома з попередніх років ситуація: на кущах, деревах на берегах річок накопичилися тисячі поліетиленових пакетів і пластикових пляшок. Таке собі наочне підтвердження нерозв’язаної сміттєвої проблеми, яка залишається чи не найгострішою з усіх проблем довкілля Закарпатської області. У якому стані нині боротьба з відходами в гірських річках, про що неодноразово писав «Урядовий кур’єр», на місці дізнавався кореспондент.

У понад 120 населених пунктах Закарпаття немає впорядкованих узаконених сміттєзвалищ. Причиною чого називають брак грошей для їхнього облаштування. Мережа пунктів приймання вторинної сировини в області теж розвинена слабко: їх у десятки разів менше, ніж наприклад у Київській області. У закарпатських містах сміттєзвалища переповнені, а для облаштування нових вільних земель немає.

Тим часом кількість побутових відходів в області рік в рік збільшується. Загальний обсяг тих, які щороку потрапляють на офіційно зареєстровані сміттєзвалища, сягнув майже мільярда кубометрів. Щороку закарпатці продукують майже 300 тисяч тонн сміття, а це приблизно половина кількості, яку генерує сусідня Угорщина.

Обіцяли багато, а результату нуль

Про ефективність дій органів місцевого самоврядування, як і караючого меча державних природоохоронних органів, які мали б бути бар’єром у розповсюдженні відходів, говорити не доводиться. Одні вважають, що розмір штрафних санкцій дуже малий, щоб порушники законодавства боялися звалювати сміття де прийдеться. А інші наголошують, що ніхто і не хапає порушників за руку, не оприлюднює їхніх імен, не піддає осуду чи покаранню.  За цих умов спорудження переробних заводів стає чи не основним засобом розв’язання проблеми. Багатообіцяючі перспективи з’явилися 2012 року, коли в селі Яноші на Берегівщині взялися будувати підприємство для перероблення відходів потужністю майже 30 тисяч тонн на рік. За кошти Європейського Союзу на умовах співфінансування планували вкласти в це будівництво 973 523 євро.

2015 року за участі поважних гостей із-за кордону було урочисто відкрито першу сортувальну лінію, однак на тому все й завершилося. З’ясувалося, що створення полігона для захоронення відходів, обов’язкового для роботи підприємства, не передбачили. Чотири десятки населених пунктів Берегівського та кількох сусідніх районів так і не діждалися нагоди відвозити відходи для перероблення. Понад те, невдовзі через зловживання на посадових осіб Яношівської сільської ради і незаконного заволодіння ними 3,52 мільйона гривень бюджетних коштів було відкрито кримінальну справу.

Реанімувати проєкт

Будівництво в Яношах нещодавно відновили. Там до кінця 2023-го планують-таки добудувати сміттєпереробний завод. Це робитимуть за фінансової підтримки Євросоюзу та Угорщини. Торік наприкінці грудня керівництво обласної ради підписало грантові контракти: від ЄС мають надійти 5,55 мільйона євро, а від міністерства енергетики Угорщини (згідно з домовленістю з ЄОТС ТИСА — Європейського об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю) — 916,1 мільйона форинтів, що еквівалентно 2,42 мільйона євро. У межах реалізації проєкту створять підприємство на правах комунальної власності, яке і займатиметься утримуванням заводу. Регламенти роботи переробного і комунального підприємств опрацює та подасть на затвердження влади ЄОТС ТИСА.

У Закарпатській обласній раді повідомили, що під час реалізації цього проєкту передбачено створення вебпорталу. За контент вебпорталу, який ілюструватиме та координуватиме поводження з відходами у Берегівському районі, відповідатиме комунальне підприємство. Якщо амбітний план зведення заводу в Яношах таки реалізують, то він почне діяти на початку наступного року, а загальна ситуація з відходами має змінитися.

У Тячеві власне бачення

Про будівництво ще кількох заводів, які могли б приймати і переробляти відходи з інших районів області, теж ішлося роками. Що такі підприємства ось-ось з’являться в області, йшлося і на Ужгородщині, і на Виноградівщині. У першому із цих районів інвестор готовий вкласти 15 мільйонів євро в будівництво сміттєпереробного заводу, який міг би бути другим за величиною на Закарпатті. Проєкт заручився повною підтримкою містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської обласної військової адміністрації. Але… У суміжній з Ужгородом територіальній громаді, коли дійшло до потреби співфінансування та відведення землі, важливий для довкілля проєкт застряг без руху.

Поряд із заводом у Яношах найбільш реальним видаються перспективи Тячівського району. У Тячівській міській громаді давно опрацьовують плани зі сміттєпереробки. Цей район вельми вигідний для інвестування в цю галузь, оскільки найбільший в області за населенням, поряд із ним — теж густонаселені Хустський і Рахівський райони.

У міській раді Тячева повідомили, що фахівці вже опрацьовують деталі проєкту, який передбачає спорудження іноземним інвестором підприємства з найсучаснішими технологіями. Вони не передбачають полігона, бо сміття майже без залишків перероблятимуть. Органіку закладатимуть у компост. Із пластмас, інших відходів виділятимуть синтетичний газ, який дасть зелену енергію. Остаточне підписання документа про багатомільйонну інвестиційну програму очікують найближчим часом.

Чи стане переможною війна зі сміттям, від завершення якої залежатиме інвестиційний імідж Закарпаття, його майбутнє як рекреаційного привабливого для туристів краю, побачимо через деякий час.