У  Катеринопільському бюро правової допомоги на Черкащині завжди людно. Сюди приходить чимало людей із проблемами, які юристи допомагають розв’язати. Одна з працівників бюро — Антоніна Воскобійник. Їй подобається працювати з людьми, роз’яснювати норми законодавства, бачити в очах надію на можливе позитивне вирішення наболілого. Однак мало хто з відвідувачів здогадується, що недавно Антоніна захищала їх не в юридичній галузі, а обороняючи військові позиції в зоні проведення ООС. Три роки вона служила за контрактом у взводі артилерійської розвідки. А потім, приїхавши додому, фахівці центру зайнятості допомогли знайти роботу за спеціальністю.

Бути максимально корисною

Як же потрапила на фронт тендітна дівчина з Катеринополя? Розповіла, що не змогла байдуже спостерігати за подіями на сході України: 

— У 2016—2017 роках я працювала у військовому комісаріаті, бачила демобілізованих, спілкувалася з ними. Дізнавалася, як ведеться на передовій, як відбуваються бої в зоні АТО. Багато хто після повернення із фронту знову виявляв бажання поїхати на схід і взяти в руки зброю. Одного разу виникла думка: чому сама не можу спробувати стати на захист Батьківщини, адже я така сама, як інші люди, що пройшли через це. Так з’явився ентузіазм. Взяла направлення в одній із бригад, де було на той час уже чимало знайомих, мені підібрали посаду, де я могла бути максимально корисною. Зрештою наша бригада опинилася на Донеччині. Першого разу перебувала там близько сім місяців, потім — ротація. Наступного року зайняли позиції в іншій зоні АТО й перебували там дев’ять місяців.

— Чи не лякали складнощі військового життя?

— На той момент якось не замислювалася про проблеми. Та й ніколи було — керівництво ставило завдання, які потрібно було виконувати. Намагаєшся зробити все максимально якісно, адже від твоєї роботи там багато залежить, іноді навіть життя та здоров’я тих, хто поряд. З досвіду скажу, що військові досить швидко пристосовуються до умов — іноді, на перший погляд, зовсім не сприятливих та не зручних. Усе залежить від бажання бути корисним у війську, мети, заради якої йдуть у солдати.

— Чи важко було знову повертатися до мирного життя?

— Для мене це було досить складно. Після постійного напруження на передовій, небезпеки, а разом з тим і військової дисципліни та відчуття ліктя товаришів по зброї важко було знайти себе в цивільному житті. Після пережитого вже по-іншому дивишся на світ, бачиш людей. Потрібен час, щоб призвичаїтися. Минуло після того більш як рік, але й досі відчуваю, що не перебудувалася на всі сто відсотків.

Перехід до мирного життя у кожного власний

Адаптацію до мирного життя, Антоніна знає із власного досвіду, кожна людина переживає по-своєму. На її думку, такою має бути й допомога — індивідуальною для кожного. Держава намагається сприяти, є багато програм та закладів, зокрема санаторіїв, що їх відвідують учасники АТО/ООС. Є психологічна підтримка, доступна фізична реабілітація. Свій секрет успішної адаптації дівчина пов’язує із власним переконанням: упевнена, якщо в майбутньому буде потреба в її допомозі — обов’язково повернеться у військо. Тепер свою активність та небайдужість застосовує на бажаній з дитинства юридичній роботі. А ще стала соціальним партнером служби зайнятості й регулярно бере участь у заходах для безробітних, семінарах і надає безоплатні консультації та роз’яснення з правових питань.

Про Антоніну Воскобійник та її життєві стежки дізнався від фахівців обласного центру зайнятості. Там розповіли й про активну життєву позицію дівчини. Зовсім не типовою безробітною була Антоніна, коли молода жінка з посвідченням учасника бойових дій у вересні 2020 року звернулася по сприяння у працевлаштуванні до Катеринопільської філії. Молода випускниця Одеської юридичної академії після трьох років військової служби хотіла допомагати людям і в цивільному житті. Під час співбесіди з кар’єрним радником разом розробили індивідуальний план працевлаштування, який передбачав участь у семінарах, тренінгах та мотиваційних заходах. І це дало результат. На подане Антоніною резюме на заявлену вакансію юриста Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відгукнувся позитивно.

— Пройшла співбесіду з майбутнім керівником і влаштувалася на роботу, — розповіла дівчина. — Тепер надаю людям безоплатну первинну та вторинну юридичну допомогу під егідою Міністерства юстиції. У Катеринополі відкрито бюро такої допомоги. Нині найчастіше люди звертаються по роз’яснення змін у земельному законодавстві, не рідкість — питання із сімейних прав, трудового законодавства. Для мене ця робота нескладна, бо знаю, де шукати інформацію і як її правильно застосувати. Багатьом людям вдалося допомогти. Були приклади й адвокатських послуг, коли бюро правової допомоги представляло інтереси громадян у суді.

Насамкінець. Наприкінці зустрічі дівчина зізналася: вдячна долі за те, що воювала на сході, адже там знайшла коханого. Спочатку не вірила, гадала, що так не може бути й життя просто її випробовує. Але впевнилася в почуттях і тепер з нетерпінням чекає кожної зустрічі з обранцем, який обороняє державу.