Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) представив результати дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», яке провів Український інститут соціальних досліджень. 

За словами заступника голови Фонду Руді Лухманна, напрацьовані результати мають сприяти формуванню політики збереження здоров’я дитини, — йдеться про всі його складові: соціальне, психічне, духовне та фізичне здоров’я. В Україні, як і в Європі, держава самотужки не може дати раду цьому завданню. А тому слід активніше залучати до цієї роботи батьків. 

Опитування показало занедбаність у всіх сферах. Половина учнів вказали, що батьки не знають, чим вони займаються у вільний від занять час. Майже кожен четвертий підліток зазначив, що в його родині відсутнє обговорення спільних проблем. 

Кожен п’ятий підліток вважає стан свого здоров’я посереднім або поганим, при цьому дівчата його визначають удвічі гіршим, ніж хлопці. Третина учнівської молоді віком 11—17 років має досвід тютюнокуріння. Кожен десятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 11 років або й раніше. Щодня курять 7% учнівської молоді. Кожен другий учень профтехучилища курить щодня. За останні чотири роки кількість учнів, які вживають алкогольні напої, залишається незмінною. Кожен сьомий серед 11-річних та майже 80% 17-річних мають досвід споживання будь-якого алкогольного напою.

Кожен десятий хлопець та 6% дівчат спробували алкоголь ще у віці 11 років або раніше. Кожен дев’ятий підліток вживав марихуану хоча б один раз протягом життя. 

Серед 13—17 річних підлітків кожен третій хлопець та кожна шоста дівчина мають досвід статевих стосунків, але тільки 24 %  знають про шляхи передачі ВІЛ. Третина учнівської молоді щонайменше раз на рік  брала участь у бійках. Кожна п’ята дівчина «самостверджується» за допомогою кулаків. 36% учнів зазнали образ щонайменше один раз на рік та 41% — ображав інших учнів свого навчального закладу. Кожен восьмий підліток був принижений через смс,  в  електронному листі, кожен десятий — через розміщення фото без його дозволу в інтернеті в непривабливому вигляді протягом останніх двох місяців.

Частота і тривалість фізичних вправ та тренувань свідчать про досить низький рівень фізичної активності учнів, який не відповідає рекомендаціям ВООЗ. Щоденними інтенсивними фізичними вправами займаються 35% 10-річних підлітків та 18% — 17-річних.

Зате 76% підлітків переглядає телепередачі (відео) до трьох годин на день. Серед 11—13-річних кожний четвертий проводить за екранами від трьох до шести годин у будній день. Найактивнішими комп’ютерними гравцями є 13-річні підлітки — 26 % витрачають на це за день від чотирьох до шести годин.

Коментуючи результати дослідження, керівник Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва зазначила,  що фактично проведено моніторинг ефективності державної політики в цій царині. Вони показали, що треба негайно братися за поліпшення ситуації. Особливо турбує поблажливе ставлення суспільства до поширення шкідливих звичок серед молоді. А тому, вважає соціолог, слід розробити стратегію формування усвідомленого батьківства з використанням потенціалу навчальних закладів, громадських організацій тощо для забезпечення фізичного та інтелектуального розвитку дітей та підлітків.  Потрібні програми допомоги підліткам у розвитку комунікативних навичок для  підвищення власної самооцінки, адекватного сприйняття свого місця у світі та формування стосунків з оточуючими, особливо хлопці у віці 14—17 років.

Виняткову увагу треба звернути на сімейне виховання. Адже саме тут закладається образ майбутньої родини. Аналіз опитування засвідчує, що діти найбільш страждають від розлучення батьків, збільшення кількості формальних сімей, їхньої реструктуризації, що є проявом соціально-економічної кризи та деморалізації суспільства.

Сімейний клімат впливає на розвиток дитини. Зацікавленість з боку батьків особистими справами, шкільним життям, проведенням дозвілля та належна підтримка є вкрай важливими для подальшої самореалізації молодої особистості.

АВТОРИТЕТНО

Микола КУЛЕБА,
Уповноважений Президента  з прав дитини:

— Результати дослідження турбують. Адже школи стали незалежними від виховання дітей — цю функцію вони відкинули від себе. Отже, мають активніше працювати батьки. А вони не готові. У цьому наша проблема. Тому треба змінювати державну політику виховання дітей. Вона має стояти на перешкоді поширенню негативних впливів. Нині держава майже не витрачає коштів на з’ясування проблем молоді. Спасибі, що ЮНІСЕФ провів дослідження. Але одне — знати невтішну картину. А ось виправити ситуацію складніше. Тому це дослідження — сигнал до роботи.