ЕКОНОМІЧНИЙ ЧИННИК
Будівництво масштабних вольєрів дасть змогу сумчанамзаробляти чималі кошти
Упродовж останніх років Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства демонструє динамічну та ефективну роботу, що дає змогу слобожанським лісівникам утримувати лідируючі позиції серед споріднених підприємств. Зазвичай, з переважної кількості показників сумчани посідають місця в першій трійці чи п’ятірці, тим самим стверджуючи репутацію дбайливих господарів.
Однак, як завважує начальник управління Віктор Чигринець, час ставить нові завдання, які треба вирішувати. Аби і надалі підвищувати рівень рентабельності галузі, торік за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів започатковано новий напрямок розвитку — спорудження вольєрних господарств, у яких би лісівники розводили звірів і організовували б тут же полювання на них. Це важливий економічний важіль, за допомогою якого можна і потрібно нарощувати загальну рентабельність лісового та мисливського господарства.
Адже кількість любителів полювання невпинно збільшується, і, наприклад, на Сумщині їх налічується майже 21 тисяча. То чому б не задовольнити їх потребу і не створити умови для охочих без надмірної турботи підстрелити дичину? Не всім же подобається, як давнім слідопитам, цілими днями сновигати лісами та полями, змагаючись із звіром у швидкості, хитрості, умінні маскуватися. Для багатьох сучасних власників мисливської зброї процес добування дичини має бути максимально зручним: піднятися на вежу і дочекатися, поки вирощена у вольєрі тварина підійде поближче.
Тікай, вухастий, тікай! Фото з сайту theatlantic.com
Затвердять правила полювання
До пілотного проекту Сумщина потрапила цілком закономірно. І головним чином з однієї причини: регіон має багаті мисливські традиції, а водночас і відповідну матеріально-технічну базу. Отже, восени минулого року в мисливських угіддях державного підприємства «Конотопське лісове господарство» став до ладу вольєр загальною площею 150 гектарів. Разом із сумчанами до такої роботи приступили їхні колеги з Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської областей та АР Крим.
Вольєр вдалося облаштувати доволі швидко і порівняно помірними коштами. Адже до 2008 року на території району діяло самостійне мисливське господарство «Конотопське» із загальною площею мисливських угідь майже 53 тисячі гектарів (до речі, найбільше в області). Нині господарство ввійшло до складу Конотопського лісгоспу, а площа та господарсько-технічна база склали основу новоствореного підрозділу.
Хоч робота розпочалася порівняно недавно, вже є перші зримі результати. На території вольєрного господарства свого мисливця очікують 50 кабанів, 18 оленів, 2 косулі. Найближчим часом їх кількість неухильно зростатиме, адже всі зусилля спрямовані саме на зміцнення племінного ядра диких звірів.
У ці дні лісівники активно заготовляють корми — сіно, зерновідходи, кукурудзу, гіллячкові віники, засівають так звані незбирані поля, на яких не буває жнив, оскільки все вирощене призначається для зимової годівлі звірів.
Водночас зводяться відстрільні вежі, облаштовуються годівниці і майданчики для підгодівлі звірів, встановлюються солонці. Одне слово, територія максимально впорядковується і окультурюється. В недалекій перспективі — розробка і затвердження умов та правил полювання.
Конотопський вольєр не єдиний на Сумщині. Хоч і в менших за розмірами, звірів також розводять у вольєрах інших лісгоспів, зокрема Краснопільського, Охтирського, Шосткинського, Середино-Будського, Сумського. Вони створені 5—7 років тому, мають доволі міцну матеріально-технічну базу, а отже, надійну перспективу стати важливим чинником економіки лісового господарювання.
У вольєрах можна буде вбити не тільки кількох зайців чи кабанів, а й іншу привабливу для стрільців дичину.
ДОВІДКА «УК»
Вольєрне полювання — добування диких тварин у мисливських вольєрах шляхом полювання;
мисливський вольєр — відгороджена частина мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах.
ДО РЕЧІ
А те кача дрібно скаче…
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
МИСЛИВСТВО. Нині мисливців в Україні, певно, більше, ніж звірини і водоплавних птахів, на яких вони полюбляють шмаляти з рушниць різного калібру. Висновок напрошується простий: щоб було й надалі що полювати, треба цю дику живність розводити. Не шкодуючи на це коштів і сил. Як це роблять у Новосанжарському районі на Полтавщині.
Нещодавно представники Державного агентства лісових ресурсів на чолі з депутатом Новосанжарської районної ради Василем Красюком випустили на ставки району 200 крижнів та придбали 100 фазанів, щоб після місячного утримання також випустити їх на волю.
Взимку цього року, коли Українське товариство мисливців та рибалок вичерпало термін оренди мисливських угідь, рішенням сесії районної ради та за погодженням громад угіддя навколо сіл Руденківка, Малий і Великий Кобелячки, Лелюхівка, Клюсівка, Судівка, частково Кунцевого та Полузір’я передано обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
Нині проводиться переоблік мисливців, взято в штат двох єгерів, які займаються підгодівлею лісових мешканців, облаштуванням зон відпочинку. На угіддях розташовано 11 кормових майданчиків, куди для підгодівлі диких тварин вивезено 5 тонн кормів та до центнера солі. Кормовими культурами засіяно чотири ділянки загальною площею 6 гектарів. Щоб безпечно почувалися завезені фазани, провели відстріл яструбів, ворон та лисиць. Незабаром відкриється єгерська дільниця у селі Шпортьки.