ЗАКОНОДАВСТВО
Це покликаний зробити прийнятий Верховною Радою у другому читанні законопроект «Про морські порти»
Віталій ЮРКІВ
для «Урядового кур’єра»
Морські порти в Україні, так як і в інших республіках СНД та й у всьому світі, є постійними і надійними джерелами доходів в області транспортного бізнесу, а також поповнень до бюджету всіх рівнів. Але в нашій державі до цього часу портова галузь являє собою артефакт пострадянської планової економіки з елементами дикого ринку. Зношене обладнання, величезні портові збори, які на сьогодні є найбільшими в світі після Японії, непрозора система інвестування змушують перевізників та інвесторів оминати морські ворота нашої держави десятою дорогою.
А тим часом, допоки в Україні не відбулася оптимізація законодавства, уряди Румунії та Росії, які вже давно провели реформи у портовій сфері, сьогодні пропонують конкурентні портові тарифи та збори. Це значно посилює позиції і портів, і місцевих експортерів. Нині румунські та російські тарифи вдвічі-тричі нижчі за українські. Наприклад, суднозахід стандартного контейнеровоза до Констанци (Румунія) коштує приблизно $19 тис., до Новоросійська (РФ) — $21 тис. А до Одеси – $48 тис., до порта «Южний» —майже $65 тисяч! Про яку конкурентоспроможність тут може йтися?
— Про те, що в цьому плані потрібно щось міняти, ми говорили ще багато років тому, — згадує Орест Климпуш, перший міністр транспорту незалежної України. За його словами, ухвалення закону допоможе повернути в українські гавані втрачені за останні роки вантажопотоки, а це майже 30—40 млн тонн.
Експерти підтверджують, що останнім часом Україна серйозно втрачає транзитні вантажоперевезення на користь портів Росії, Румунії, Прибалтики та Грузії.
Потужні порти — багата держава. Фото з сайту mintrans.gov.ua
Визначено курс
Щоб повернути втрачені позиції, уряд виніс на розгляд Верховної Ради України новий законопроект, який передбачає докорінні перетворення в галузі: лібералізацію майнових відносин, технічну модернізацію та запровадження сучасної моделі функціонування морських портів. Учора законопроект «Про морські порти» (№ 9712) був прийнятий Верховною Радою у другому читанні.
Варто зазначити, що шлях до його прийняття був надзвичайно тернистим. Після дев’яти років блукань владними кабінетами 3 листопада 2011 року він нарешті потрапив на сесію Верховної Ради і був прийнятий. Проте Президент наклав на нього вето та зобов’язав Кабмін, враховуючи необхідність закону, підготувати та внести на розгляд Верховної Ради новий проект закону, «передбачивши комплексне, узгоджене з іншими законодавчими актами регулювання питань діяльності у морських портах, механізми захисту національних інтересів у цій сфері».
У січні уряд виніс новий законопроект на розгляд депутатів. У ньому визначені правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності у морських портах України, а також закладена правова основа для залучення приватних інвестицій у галузь, чітко регламентується система взаємовідносин між державою і приватними інвесторами.
Куди вітер віє?
Які ж основні засади даного документа, що покликаний зняти морську блокаду з нашої держави?
По-перше, закон передбачає створення рівних умов для суб’єктів господарювання: забезпечення конкуренції тих із них, які виробляють однакову продукцію в межах території та акваторії морського порту, та недопущення дискримінації в доступі до об’єктів портової інфраструктури порту загального користування.
По-друге, розмежовуються функції забезпечення безпеки мореплавства і нагляду (контролю) за безпекою.
Для забезпечення модернізації портових об’єктів закон містить норму, згідно з якою у випадку приватизації окремого об’єкта портової інфраструктури, орендованого до вступу в силу цього закону, орендар має право на його викуп за умови поліпшення ним такого майна на суму не менше 25% його залишкової вартості на момент приватизації.
Крім того, закон передбачає гнучкі і прозорі партнерські відносини між державою та приватними інвесторами. Зокрема планується залучення приватних інвестицій в об’єкти портової інфраструктури на основі окремих договорів концесії, оренди та інших видів державно-приватного партнерства на основі чинного законодавства.
Віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков підкреслює, що в урядовому законопроекті була збережена філософія попереднього, депутатського, законопроекту.
— За державою має залишитися причальна стіна і підходи. Все інше має бути приватним. Чим більше інвесторів, тим краще для українських портів, — зазначив він.
Урядовець спростував низку заяв про те, що це закон про приватизацію портів.
— Якщо хтось каже, що українські порти сьогодні намагаються приватизувати, то вони вже приватизовані: в будь-якому з портів повно приватних терміналів. Ідеться фактично про формалізацію тих процесів, які вже відбулися, — пояснив він.
Очікується сприятливий клімат
Саме створення умов для цивілізованого ведення бізнесу в портах учасники галузі називають головним плюсом прийнятого закону.
— Якщо говорити про ключові положення закону, то це моменти, які пов’язані зі створенням сприятливого середовища для інвестицій у галузь, приватизацією стивідорної діяльності, передачею в концесію портових об’єктів. А те, що створювало якісь суперечності, винесено за рамки даного документа, — говорить начальник Одеського порту Юрій Васьков.
Справді, за весь час численних погоджень і зволікань багатостраждальний законопроект викристалізувався до якісної межі. Не почути про його важливість і не усвідомити її може тільки хтось нескінченно далекий від проблем портової галузі. На думку аналітиків, із прийняттям закону насамперед активізується інтерес до наших портів з боку міжнародного капіталу.
— У Росії приватний капітал вже давно активно бере участь у розвитку портових об’єктів. Інтерес до цього бізнесу виявляють як транспортні, так і сировинні промислові компанії, — говорить аналітик ІК«Трійка Діалог» Михайло Ганелін.
На думку координатора транспортного напрямку Координаційного центру з впровадження економічних реформ при Президентові України Олександра Кави, ухвалення нового закону дасть можливість створити чіткі, прозорі правила роботи в морських портах, яких зараз, по суті, немає.
Кава впевнений, що реформа портової галузі дасть змогу вітчизняним портам значно збільшити перевалку вантажів, модернізувати обладнання і побудувати роботу портів, враховуючи досвід передових морських країн. Пасажирські перевезення — ще один напрямок розвитку морських портів за умови реформи галузі та подальшої концесії. Так, минулого року Міністерство інфраструктури України домовилося з одним зі світових лідерів у сфері морських круїзів компанією Royal Caribbean про спільну модернізацію пасажирських портів Ялти і Севастополя. Міністр інфраструктури Борис Колесніков тоді заявив, що у рамках спільної модернізації планується реалізувати проект з подовження причальних стінок, для того, щоб дати портам можливість приймати туристичні судна високого класу і найбільших розмірів. — Не варто винаходити велосипед, потрібно застосовувати досвід інших країн, — зазначає експерт. — В результаті реформи портів ми істотно збільшимо перевалку вантажів.