У МОЗ України повідомили про одужання жителя Дніпропетровської області, який мав важку хворобу — у хлопця була апластична анемія у важкій формі (кістковий мозок людини перестає виробляти достатню кількість клітин крові). Лікарям Охматдиту вдалося його врятувати завдяки генетичному близнюкові з Українського реєстру донорів кісткового мозку. Як сказала мама того хлопця, на їхнє щастя, якась чужа людина підійшла як донор і дала єдиний шанс її синові на життя. Вона зазначила: «Що більше буде українців у реєстрі, то швидше знаходитимуться донори для наших діток». 

Трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора в Україні виконали вперше.

Учасники пілотного проєкту

Цими днями в Полтавській обласній клінічній лікарні теж уперше зробили трансплантацію серця: його пересадили 49-річному пацієнтові з Київщини, який мав діагноз дилатаційна кардіоміопатія. Ця хвороба не піддається медикаментозній терапії. Про це повідомив головний лікар обласної лікарні Григорій Оксак. 

Операція тривала майже п’ять годин, до неї залучили місцевих фахівців лікарні та з Інституту серця. Після трансплантації в Полтаві пацієнта перевезли до київської кардіологічної лікарні для проходження реабілітації. 

Донором стала ровесниця прооперованого, пацієнтка вказаної лікарні, в якої через інсульт стався масивний внутрішньомозковий крововилив. Врятувати її не вдалося, й родина дозволила посмертне донорство органів. Завдяки цьому, крім пересадки серця, з’явилася нагода врятувати життя ще двом пацієнтам, які потребували трансплантації печінки та нирок. 

Раніше в 1-й клінічній лікарні Полтави провели операцію з донорського вилучення нирок та печінки. Пацієнтка, яка померла на операційному столі, своїми органами врятувала три інші життя. Цій донорці було 45 років, і в неї був важкий інсульт. Лікарі боролися за її життя, але врятувати не змогли. Син померлої дав згоду на донорство матері. Операцію з вилучення органів проводила бригада у складі столичних та полтавських спеціалістів. У Полтаві реципієнтів не знайшли, тому органи повезли в Київ. Одну нирку отримала 15-річна дівчина, яка тривалий час лікувалася в дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». Другу нирку і печінку пересадили жінці й чоловікові в Інституті хірургії та трансплантології. 

«15-річна Настя, яка два останні роки жила в столичному Охматдиті, нарешті поїде додому, бо на трансплантаційній мапі України з’явилася Полтава. Полтавська міська лікарня вже рік має ліцензію на трансплантації та є учасником пілотного проєкту. Співчуття і подяка родині донорки за її рішення. Подяка лікарям за три врятовані шляхом трансплантації життя», — прокоментувала тоді голова громадської організації «Всеукраїнська платформа донорства іDonor» Ірина Заславець. 

Як повідомила головна лікарка 1-ї клінічної лікарні Полтави Ганна Селькіна, нині пацієнти, яким зробили пересадку донорських органів, почуваються добре. 

Внесок у героїчну оборону України

Як і до війни, багато українців є донорами крові. 

Полтавець Сергій Ткаченко, якому нині 48 років, розповідає, що кров почав здавати із 30. За цей час робив це понад 70 разів, здавши 35 літрів крові. Уперше, пригадує, це було на прохання знайомих. 

«За тиждень до здачі крові починаю стежити за своїм харчуванням: не вживаю жирного, алкоголю. У день здачі добре треба поїсти без жирного, солодкого, здобного, чай попити», — ділиться досвідом Сергій Ткаченко. Він почесний донор України. Посвідчення про це отримав 2014-го. На Полтавщині таке звання мають понад 3 тисячі людей. Дев’ятеро осіб відзначено Державною нагородою «Заслужений донор України». 

Завідувачка відділу обласної станції переливання крові Наталія Цесля пояснює: «Звання «Почесний донор України» отримує людина, яка більш як 40 разів здала кров, — це 18 літрів. Заслужений — понад 100 разів, 100 і більше літрів. Почесні донори мають знижку в аптеці — 50% за рецептом лікаря. Також загальне зубопротезування безплатне. З 2006 року, згідно з додатком до закону України, донор-пенсіонер отримує доплату до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії».

За словами Наталії Цеслі, за раз у донора можуть взяти 350—450 грамів крові. Об’єм залежить від зросту та ваги людини. Стати донором можуть люди від 18 до 60 років, якщо вони не мають хронічних хвороб та важчі за 50 кілограмів. 

Чоловікам рекомендовано здавати кров не частіше як п’ять разів на рік, жінкам — чотири. 

34-річний полтавець Сергій Перепелиця здає кров в амбулаторії сімейної медицини в селі Щербані. Донором, каже, став уперше. 

«Вирішив допомогти, це справа потрібна. У житті треба все спробувати: і кров здати, і допомогти. У мене й тесть почесний донор, на роботі грамоту давали».

Донори — це герої, каже директор КП «Полтавська обласна станція переливання крові Полтавської обласної ради» Володимир Рудіков.

«Бути донором — покликання й важлива місія. Особливо нині, коли триває війна. Наші донори діляться своєю кров’ю і рятують співвітчизників. Рятують життя наших бійців і цивільних, усіх, хто потребує допомоги. Це важливий внесок у героїчну оборону України», — сказав на заході з нагоди Всесвітнього дня донора крові начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.

Як добре, що полтавці це розуміють, і їм не байдужа доля тих, хто навколо. А чи не найголовніше те, що більшість із них стали донорами безкорисливо. Без жодної матеріальної вигоди.