Щорічна нарада розпочалася 19 серпня з виступу Президента України Володимира Зеленського, який визначив пріоритетні завдання для дипломатичної служби на ближчу перспективу. Глава держави наголосив на необхідності подальшої мобілізації міжнародної підтримки задля задоволення першочергових потреб Сил безпеки та оборони України і зміцнення обороноздатності України у протистоянні російській агресії.

Якби партнери зняли всі обмеження щодо далекобійності, то Україна не потребувала б фізичного заходу зокрема на Курщину заради захисту українських громадян у прикордонні та знищення російського потенціалу агресії, заявив Президент. Він наполягає, що російські військові бази та аеродроми, логістика й інші військові об’єкти — цілком справедливі цілі для наших Сил оборони.

«Ви повинні відчувати і тут, і в столицях вашої роботи, що Україну відділяє від зупинки просування російської армії на фронті тільки одне рішення, якого ми очікуємо від партнерів. І це рішення щодо далекобійності», — сказав Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що це стосується роботи передусім українських дипломатів, послів та інших представників України у США, Великій Британії, Франції, Німеччині, а також у країнах, які здатні самі або шляхом впливу на партнерів розв’язати питання щодо далекобійності.

«Я наголошую: формат реагування путіна на операцію в Курській області доводить, що немає жодної раціональної причини не давати нам бути справді міцними, справді далекобійними. А ситуація на Донеччині є такою, що подальше зволікання партнерів з далекобійністю де-факто стає чи не найбільш вагомою опорою російського наступального потенціалу», — зауважив глава держави.

Президент підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на державу-агресора, притягнення її до відповідальності та забезпечення компенсації завданих Україні збитків.

Окрему увагу було приділено реалізації укладених з партнерами безпекових угод. Наголос було зроблено на подальшій імплементації формули миру і підготовці до проведення другого Саміту миру.

Глава держави відзначив важливість продовження роботи на шляху до членства України в ЄС і НАТО, розвитку започаткованих форматів регіональної взаємодії України, трансформацій в питаннях взаємодії з українською всесвітньою спільнотою. Володимир Зеленський зробив особливий наголос на необхідності розширення присутності та зміцнення позицій України в регіонах Азії, Африки та Близького Сходу, Латинської Америки і Карибського басейну. Серед пріоритетних завдань для керівників закордонних дипустанов він визначив залучення країн світу до відбудови та відновлення України.

Президент також висловив переконання, що Українська держава має бути реальним центром для нашого вже глобального українського народу.

«Наші люди є в усіх частинах світу, у більшості держав. Це діаспори різних часів, різні хвилі міграції. Десь у світі українців більше, десь менше, але ми повинні усвідомлювати свою націю саме як глобальну, бо це факт. Тому маємо модернізувати наші державні інституції так, щоб вони відповідали сучасному завданню єднання всіх українців навколо України, навколо захисту України, навколо зміцнення наших позицій у світі. Вважаю, що для цього ми повинні посилити нашу інституційну присутність у країнах-партнерах. Це буде зроблено двома шляхами. Так, уже ухвалено рішення про відкриття нових консульств України за кордоном, зокрема в Польщі, Німеччині, Болгарії, Італії, Чехії, Словаччині, Франції. Десь додаткові, десь перші в історії, але це дуже важливо — там, де є присутність українців,там, де українські спільноти потребують більшої уваги. Разом із цим і разом зі звичною роботою через систему МЗС України, про це говорили з Прем’єр-міністром,готуємо запуск нової інституції, яка забезпечить достатню силу глобальної української єдності», — підсумував він.

Зосередитися на окреслених завданнях

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України «Воєнна дипломатія: стійкість, зброя, перемога» назвав головні напрями економічної дипломатії. Він означив п’ять основних векторів, які залишаються актуальними нині й будуть актуальними ще тривалий час.

«Перший — акумулювання макрофінансової допомоги від партнерів. Другий — отримання допомоги на відбудову. Третій — посилення санкцій проти агресора. Четвертий — стимулювання залучення іноземних інвестицій. П’ятий вектор — просування українських товарів на світові ринки», — сказав очільник уряду.

За словами Прем’єр-міністра, держава зосереджується на особливо важливих завданнях, серед яких забезпечення фінансового ресурсу. Потреби в зовнішньому фінансуванні на наступний рік будуть не менш як 38 мільярдів доларів.

Особливу увагу Денис Шмигаль зосередив на конфіскації заморожених російських активів. Він нагадав про принципове рішення G7 про використання 50 мільярдів доларів від активів рф на користь України. За його словами, принципово, щоб сума була готова до виплат до кінця 2024 року, щоб не виставляли додаткові політичні умови та обмеження щодо використання коштів, щоб Україна могла фінансувати всі критичні потреби та не збільшувалося боргове навантаження на Україну.

«Не забуваємо, що наша головна мета — конфіскація всіх заморожених активів рф», — наголосив Прем’єр-міністр.

Друге завдання економічної дипломатії, як зауважив очільник уряду, —  залучення в Україну техніки для різноманітних потреб, зокрема розмінувальної, інженерної, медичної.

«Розмінувальні машини, роботи, дрони, щоб максимально автоматизувати процес. Маємо активніше залучати техніку для рятувальних робіт. За час війни пошкоджено і втрачено понад 1700 одиниць техніки рятувальників. Станом на зараз потреба становить майже 1500 одиниць. Потрібні й медичні автомобілі для використання в регіонах, зокрема медеваки, які можуть евакуйовувати військових з поля бою», — сказав Денис Шмигаль.

Третє завдання економічної дипломатії, яке означив Прем’єр-міністр, — залучення обладнання для енергетики. Він нагадав, що Україна втратила 9 ГВт генераційних потужностей і держава працює над відновленням частини знищеної росіянами потужності.

«Будуємо нову систему розподіленої генерації: замість великих станцій сотні малих об’єктів генерації електрики й тепла. Уже працює пакет державних програм для бізнесу і громадян. Звільнили від мита і ПДВ ввезення енергетичного обладнання. Зняли бюрократичні бар’єри для створення і введення в експлуатацію генераційних об’єктів», — зазначив очільник уряду.

Крім того, Україна працює з ENTSO-E та Єврокомісією над збільшенням імпорту електроенергії з ЄС до 2,2 ГВТ.

Прем’єр-міністр закликав представників дипломатичного корпусу зосередитися на окреслених завданнях. Він подякував кожному українському дипломатові за зусилля задля перемоги України.

Гуманітарний вимір стійкості

Перша леді Олена Зеленська, виступаючи на нараді, привернула увагу до гуманітарного виміру стійкості України й актуального стану реалізації її гуманітарних проєктів, зокрема щодо відбудови та обладнання лікарень, ментального здоров’я дітей та підлітків, реформування шкільного харчування, інших заходів соціальної й гуманітарної підтримки, а також відкриття українських аудіогідів і книжкових поличок у країнах світу і втілення нового проєкту — створення Глобальної коаліції українських студій.

«Ми можемо вже ділитися нашим унікальним досвідом із проведення реформи шкільного харчування в умовах оборони країни. Наше завдання — знайти донорів для подальшої модернізації харчоблоків. Ви місток до цих потрібних нам міжнародних знайомств і контактів, ви адвокати реформи у країнах вашого перебування», — зазначила Олена Зеленська.

Вона подякувала дипломатам за співпрацю у відкритті понад 200 українських книжкових поличок, запуску майже 90 аудіогідів українською мовою та започаткуванні роботи Глобальної коаліції українських студій у Вашингтоні.

«Українські студії — саме те, що потрібно, щоб централізовано та професійно знайомити світ зі справжньою Україною», — наголосила перша леді.

Дружина Президента подякувала дипустановам за допомогу гуманітарним проєктам Фундації Олени Зеленської в залученні закордонних донорів до відбудови лікарень та шкільних бомбосховищ, закупівлі гаджетів для дистанційної освіти, зведення нового житла для великих прийомних родин та облаштування «шкіл супергероїв».

Олена Зеленська наголосила на важливості дипломатичної роботи під час організації Саміту перших леді та джентльменів, який цього року відбудеться в Києві вчетверте. Вона висловила сподівання, що новий захід стане ще результативнішим, ніж попередній, бо присвячений безпеці дітей.

«Битва за серця й душі сьогодні не менш важлива, ніж за території. Продовжуємо доводити світу, що бути з Україною — це бути на світлому боці. Вдячна українським дипмісіям, які це роблять», — підсумувала перша леді.

Розширення горизонтів присутності

Перед керівниками закордонних дипустанов виступили керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та його заступники, відповідальні за міжнародну тематику, привернувши увагу до актуальних завдань на різних напрямах зовнішньополітичної діяльності — від зміцнення спроможностей України та посилення тиску на агресора до імплементації формули миру і просування на шляху до ЄС та НАТО.

Командувач Об’єднаних сил Збройних сил України бригадний генерал Андрій Гнатов провів для учасників наради військовий брифінг.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін окреслив пріоритетні напрями розвитку міжнародних партнерств для зміцнення військово-промислового комплексу нашої держави та її обороноздатності.

Підсумовуючи перший день наради, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив на необхідності оперативної й ефективної реалізації визначених керівництвом держави завдань і максимальної мобілізації української дипломатичної служби для забезпечення стійкості та обороноздатності України, імплементації українських ініціатив і досягнутих з партнерами домовленостей, а також розширення горизонтів української дипломатичної присутності у світі.

Нарада керівників закордонних дипломатичних установ відбувається щороку. Цьогоріч були присутні приблизно 200 учасників, зокрема понад 100 керівників закордонних дипустанов.

Джерела: Офіс Президента,
Департамент комунікацій Секретаріату КМУ,Міністерство закордонних справ