До люстраційного реєстру нині внесено 374 особи. Дехто з них не здається без бою і йде до суду з позовом про відновлення на посаді. Відомі ситуації, коли судді задовольняють позови, поновлюючи цих осіб на посаді. Таким чином високопосадовці, а саме вони насамперед підпадають під першу хвилю люстрації, намагаються обійти закон і залишитись на посаді. Чи вдається їм оминути закон і повернутись на свої хлібні посади, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

У пошуках лазівки

Останнім часом у суспільстві побутує думка, що Закон «Про очищення влади» вже ледь не вичерпав себе, і всі, кого мали звільнити відповідно до його норм, залишили посади. Проте це не відповідає дійсності. Адже завершилась лише так звана автоматична люстрація, під яку потрапляли чиновники найвищого рангу, на черзі — майнова перевірка, під час якої перевірятимуть, чи відповідає стиль життя посадовця його задекларованим статкам.

Щоправда, «претенденти» на люстрацію чинять величезний спротив і всіляко намагаються залишитись на займаних посадах, вигадуючи різноманітні схеми. Деякі з них дивують своєю зухвалістю.

— У Житомирі нову схему заборони звільнення посадової особи вигадали в… Богунському районному суді, — розповідає директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко. — Подружня пара судилася за аліменти і в межах цієї справи суддя заборонила звільняти держслужбовця. Начебто для забезпечення сплати аліментів до розгляду справи по суті, що може тривати й більше року. Цей прецедент дуже яскраво демонструє, наскільки сильний опір чинять держслужбовці процесу очищення влади. Інколи вони це роблять за змовою з представниками Феміди. Тож маю їм нагадати, що таке рішення — це грубе порушення закону. Суддя та підсудний не можуть цього не розуміти.

Загалом, за останніми даними, приблизно 170 звільнень на підставі Закону «Про очищення влади» оскаржують у судах. Більшість із них стосується працівників прокуратури, приблизно 10% — податківців та представників державної фіскальної служби, 7% — співробітників МВС і незначна кількість — представників СБУ й інших державних органів. Проте лише двом позивачам було задоволено їхні вимоги про відновлення на посаді. Однак і ці рішення було оскаржено в порядку апеляції.

При цьому лідирує в оскарженні люстраційного очищення влади традиційно Київ — у столичних судах розглядають 100 справ. У Черкаській, Львівській областях — 9, Чернігові — 6, Херсоні та Полтаві по 5 справ, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кіровограді, Харкові, Чернівцях та Одесі — по 4, в Житомирі, Івано-Франківську, Миколаєві, Рівному — 2, в Сумах та Тернополі — 1 справа.

— По більшості справ — майже 50% проваджень зупинено до розгляду Конституційним судом питання щодо конституційності деяких положень закону, — зазначає Тетяна Козаченко. — Проте в поданні йдеться винятково про суддів. Тож постає запитання: а який стосунок до цього подання мають, скажімо, прокурори й інші посадовці, щодо яких також призупиняють провадження. На нашу думку, таке призупинення розгляду справ неприпустиме. Адже будь-хто має право на судовий захист і відповідні подання мають розглянути, а рішення по суті винести. Суди не мають права ігнорувати норми закону — вони зобов’язані їх дотримуватись.

Судовий спротив

— Якщо подивитись на відомі нам факти, то складається враження, що судді настільки звикли порушувати закон, що й надалі продовжують це робити. Наведу яскравий приклад: у Законі «Про очищення влади» написано, що звільненню підлягають члени Вищої ради юстиції та оновлюється Вища кваліфікаційна комісія суддів. Проте три судді з ВСУ — один із Вищого спеціалізованого суду та ще один із Вищого господарського, заповнюючи декларації, написали, що на них заборони люстраційного закону не поширюються. Тобто в законі чорним по білому написано, що цих людей потрібно звільняти, а вони брешуть, порушують та перекручують норми закону, аби лише себе захистити. Проте нічого у них не вийде, — наголошує член Громадської ради з люстрації при Міністерстві юстиції Карл Волох.

Багато точиться розмов і навколо самого Закону «Про очищення влади»: мовляв, він виписаний недостатньо ретельно, і саме через це декого зі звільнених поновлюють на роботі. Проте експерти кажуть, що питання не в законі, а в чиновниках, які, порушуючи його норми, будь-що намагаються втриматись на своїх посадах. Хоча, звісно, деякі статті цього нормативного акта варто доопрацювати. З цією метою при Мін’юсті створено робочу групу, яка цим і займеться.

— Серед можливих змін — розширення кола осіб, які мусять пройти перевірку. До існуючого списку буде додано люстраційну перевірку претендентів на виборні посади з подальшим інформуванням громадян про її результати, — роз’яснює Тетяна Козаченко. — Оскільки на засіданні Венеційської комісії було зазначено, що і в разі виборності посад застосування люстраційних процедур може бути доречним.

Натомість Карл Волох переконує, що під час підготовки змін буде розглянуто вдосконалення порядку люстрації суддів. Зараз це питання є предметом діалогу з ВСУ, який зробив конституційне подання щодо відповідності Основному Закону окремих положень люстраційного.

— Представники Венеціанської комісії хотіли б, щоб люстрацією опікувався окремий незалежний орган, який не підпорядковувався б жодній іншій структурі, — говорить Карл Волох. — Проте на створення такого органу потрібно багато часу і грошей, яких у нас немає. Можливо, в подальшому департамент з питань люстрації стане апеляційною інстанцією під час розгляду справ про люстрацію. Тобто зможе відміняти рішення про люстрацію першої інстанції, наприклад міністерства або прокуратури.

Удосконалення може стосуватись і питання повернення на свої посади військових спеціалістів, які підпали під норми люстраційного закону.

— З огляду на буремні події на сході країни потрібно надати можливість повертати на роботу людей, яких за формальними ознаками звільнено, але вони цінні для обороноздатності країни, — сказав член Громадської ради.

Насамкінець. Хочеться сподіватися, що люстрація очистить лави високопосадовців і чиновників середньої ланки, а на їхнє місце прийдуть фахівці з незаплямованою репутацією. І цьому сприятимуть зміни, які має напрацювати робоча група за підтримки Венеціанської комісії. Інакше люди братимуть ініціативу у свої руки і вершитимуть зрозумілу більшості сміттєву люстрацію.