Коли на промисловій мапі Сумщини 1993-го з’явилось українсько-німецьке товариство «Флігель», де виготовляли тачки та візки для присадибного господарства, навряд чи хтось міг передбачити його подальшу виробничу долю. Адже 1990-ті виявилися непростими для бізнесу у глибинці — товариство створили в невеличкому тодішньому райцентрі Липовій Долині.
Однак час спростував усі побоювання і сумніви. «Флігель» активно розвивався, міцнів економічно й фінансово, аж доки 2008-го набув іншого статусу — «Заводу Кобзаренка», на якому виготовляли вироби. Нині підприємство — лідер в Україні з виготовлення тракторних причепів, бункерних перевантажувачів, шнеків, цистерн, зернопакувального обладнання, подрібнювачів тощо. Нові виробничі майданчики заводу з’явилися не лише в сусідніх Ромнах, а й за кордоном — у Польщі, а продукцію підприємство відвантажує в більш як 30 країн.Інший приклад успішного промислового господарювання — АТ «Технологія», створене в Сумах 1990 року. Розпочавши з виготовлення ковпачків для різних медичних місткостей, товариство розширювало асортимент, нарощувало потужності, освоювало нові ринки збуту.
Нині «Технологія» — провідний виробник і постачальник упаковки для харчових продуктів, фармацевтичної й технічної промисловості. Капсули для ігристих вин, поліламінатні та термоусадочні ковпачки, самонаклеювальні етикетки, мюзле тощо ідуть на експорт у понад 30 країн.
Далеко за межами Сумщини відома продукція ТДВ «Конотопм’ясо». Навіть у цей складний для країни час переробники підтримують виробничий ритм, відправляючи закордонним замовникам яловичину, субпродукти.
Усі ці підприємства не тільки зберігають виробництво, а й забезпечують роботою тисячі земляків, відраховують значні кошти до державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду. Вони заробляють валюту, зміцнюючи нашу обороноздатність.
Експерти виокремлюють експорт
За словами першого заступника голови Сумської ОДА — керівника ОВА Тараса Савченка, попри складні нинішні умови, експортна складова в економіці Сумщини займає одне з вагомих місць. Порівняно з минулим роком обсяги продукції, відправленої за кордон, нижчі, однак вдається утримувати пристойні показники. За 11 місяців загальна виручка від експортованого перевищила 216 мільйонів доларів США, зокрема за три перші квартали відповідно — 66,98 мільйона, 47,37, 59,88 (у липні — вересні вдалося реалізувати чорноморські зернові ініціативи, завдяки чому Україна експортувала зернові із трьох портів Чорного моря), а за півтора місяця четвертого — понад 42 мільйони доларів. І це попри те, що після вторгнення рф регіон припинив торгівлю не тільки з північним сусідом, а й із білоруссю, визначивши головними зовнішньоекономічними партнерами країни ЄС.
Більшість експорту, а саме 42,62%, становить пакувальна продукція зокрема АТ «Технологія», ТОВ «Гуала Кложерс Технологія Україна» і «Гулапак Україна», майже третина — продукція агропромислового комплексу та переробної промисловості, від 23 до 4% — машинобудування, хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, різноманітні промислові товари.
З-поміж підприємств-експортерів, яких загалом 20, АТ «СМНВО Інжиніринг», «Сумський завод «Насосенергомаш», ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод», «Монделіс Україна», «Роменський завод Тракторозапчастина», «Сумський завод продовольчих товарів», ТОВ «Фавор», «Якобз Дау Егбертс Україна», «Мотордеталь-Конотоп», «Агрохім-партнер» та інші.
Географія поставок розмаїта: 79 країн, умовно кажучи, від «А», наприклад Алжиру чи Азербайджану, і до «Я» — Японії.
Аграрний сектор і зарубіжний вектор
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, аграрії та переробники краю завжди надавали важливої уваги співпраці із закордонними партнерами, освоєнню європейського та інших ринків світу. На таких ринках конкурувати складно, однак реально. І насамперед завдяки високій якості продукції. Для цього аграрії, виробники продовольчих товарів чітко дотримуються системи управління безпечністю харчових продуктів, заснованих на принципах НАССР. Тож Китай і Узбекистан залюбки закуповують сумську яловичину, Бенін та Йорданія — м’ясо птиці, Алжир, Єгипет, Албанія та Бангладеш — сухе молоко, Азербайджан, Грузія, Польща, Болгарія та Литва — вершкове масло. Попит мають соняшникова олія та шрот, фуражна і продовольча пшениця, соя, кукурудза, ріпак, які експортують в Угорщину, Туркменістан. Загалом продовольчу продукцію, вироблену на Сумщині, знають у 17 країнах.
Допомагають фінансові інструменти
У воєнних умовах фінансова підтримка виробничників-експортерів набуває особливого значення. Упродовж останніх місяців значно активізували роботу фахівці Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та держбанків, зокрема Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку, які презентували нові варіанти залучення фінансування.
Сумщина сповна використовує такі можливості. Експортер з Сум у межах програми «Доступне кредитування на виконання експортних контрактів» отримав п’ять кредитів на загальну суму 15 мільйонів гривень, з яких один договір уже виконав. Цей кейс на сьогодні рекордний для України.
Особливо результативним та корисним став недавній Export Credit Forum-2022, організований ЕКА за підтримки Мінекономіки та USAID.
За словами Тараса Савченка, який брав участь у заході, представники влади, керівники державних банків та бізнес-асоціацій обговорювали можливості фінансової підтримки українських експортерів, що критично важливо для Сумщини. Сумську ОВА відзначили як важливого партнера Мінекономіки та ЕКА в інформуванні експортерів регіону про нові можливості підтримки експорту, наголосивши на успіхах керівництва та колективу Сумського управління АТ «Ощадбанк».
Як підсумовує голова Сумської ОДА — керівник ОВА Дмитро Живицький, область і надалі буде чітко орієнтованою на експорт виробленої продукції. Це передбачає і нещодавно затверджена Стратегія відновлення та розвитку економіки Сумщини на 2022—2024 роки. Тож у найближчій перспективі можна розраховувати на активізацію експортного потенціалу, що стане однією із запорук зміцнення економіки та обороноздатності краю.