Чоловічок був єдиним у жіночому товаристві. Не Ален Делон, звісно. Та куди там — навіть на Денні де Віто не тягнув. Але собою пишався безмірно. Найбільше, схоже, тим, що належав до сильної статі, представники якої на Чернігівщині — вражаюча демографічна меншість: у розрахунку на кожну тисячу жіночого населення припадає 826 чоловіків. Тобто настав час вносити корективи у загальновідому пісню про те, що на десять дівчат за статистикою — дев’ять юнаків, тому що останніх вже менше.

— А я вам кажу, що в цій ситуації рано чи пізно доведеться узаконювати багатоженство! — самовдоволено просторікував чоловічок, розвалившись у кріслі. — Нас почнуть леліяти, берегти і захищати. При цьому зменшиться кількість самотніх жінок. Усім буде добре!

З того всього можна було б лише посміятися, делікатно перевівши на жарт: розмріявся, мовляв! Якби той оратор не виголошував свої ідеї цілком серйозно, то, напевне, так і було б. Але перед тим понад годину тривала «гаряча лінія», присвячена сімейним проблемам, і більшість присутніх ще були під враженням останньої, розказаної сповненим відчаю голосом історії про нещасливе подружнє життя. Тому соціальні працівниці, навіть не будучи феміністками, сприйняли гаремні перспективи «в штики», не без уїдливості зазначивши, що й досі є ціла купа холостяків, за якими не бігають натовпи бажаючих здувати з них пилинки дівчат і дамочок.

Ця історія благополучно забулася і зринула в пам’яті посеред зими. Ідучи сквером у центрі міста, побачила гурт розпашілих жінок у оранжевих жилетках, які величезними і, очевидно, важкими ломами розбивали товстий шар льоду на доріжці. А на східцях фонтану пританцьовував від холоду типовий представник «меншої половини» людства, котрий керував процесом. Стати при цьому самому до роботи йому, схоже, й на гадку не спадало — не входило до переліку обов’язків. «Ну і хто тут — сильна стать?! — обурився внутрішній голос. — А ми ще про гендерну рівність говоримо!»

Ні, важко заперечити — жінки справді керують автомобілями і літаками, підіймають штангу і служать в армії, працюють суддями і очолюють наукові лабораторії, мають власний бізнес і керують у владі… Чому ж тут дивуватися, коли деякі чоловіки переконані, що у свою чергу готові приміряти жіночу ношу. Навіть спробувати стати мамою (чи «мамотатом»?) дехто зголосився. Та на здоров’я! Тим більше, що в кінопрокаті з’явилася стрічка зі Шварценеггером при надії, котрий у своєму делікатному стані зворушливо скаржиться на токсикоз і натхненно трощить смажені курячі крильця. А Інтернет облетіла сенсація з фото, на якому перший у світі вагітний чоловік — американець Томас Біті, гордо виставивши живота, збриває щетину на густо зарослих щоках. Пізніше — вже з немовлям, а поруч усміхається тендітна і струнка красуня-дружина. Минув час, зараз у Біті вже троє благополучно виношених і народжених дітей. Навіть послідовник з’явився — його співвітчизник Скотт Мур. Найцікавіше те, що при цьому представниці слабкої половини людства не панікують, не рвуть на собі коси і пробі не волають. Знаєте чому? Та тому, що тими двома єдиними чоловіками, котрі пережили пологи, були… жінки, які в юності змінили стать. Але то вже зовсім інша історія.

А нашу, попри все, хочеться завершити оптимістично. В українських традиціях хоч амазонки, хоч шейхи і султани — явний перебір: найкраща спілка — чоловік та жінка, а найзатишніше — сімейне вогнище. Я, приміром, за це. А ви?