У поправок, які пропонується внести до законодавства про оподаткування житлової нерухомості, — корупційні нотки
Міністерство доходів і зборів затвердило порядок отримання фізичними особами повідомлень-рішень для сплати податку на нерухомість, який українцям почнуть нараховувати з наступного року.
Як роз’яснює столичне управління Міндоходів, контролюючий орган обчислює суму податку на нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичної особи, та надсилає (вручає) їй податкове повідомлення-рішення про сплату податку з відповідними платіжними реквізитами органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості до 1 липня року, що настає за звітним. Отримавши «платіжку», власник нерухомості, яка підлягає оподаткуванню, має сплатити податок протягом 60 днів з дня його вручення. За прострочення передбачені штрафи.
Чергові зміни
Як відомо, закон, згідно з яким житлова нерухомість оподатковуватиметься, приймався після внесення, можна сказати, кардинальних змін щодо бази оподаткування. Тобто відкоригували розміри житлової площі, за яку доведеться платити. Крім того, уточнили категорії громадян, яким надаватимуться пільги.
Водночас коло пільговиків може ще збільшитися. Наразі визначено, що не платитимуть податку багатодітні та прийомні сім’ї, дитбудинки сімейного типу, сім’ї опікунів та піклувальників дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Не оподатковуватиметься і нерухомість, що є власністю дітей-інвалідів, які виховуються одинокими матерями. Щоправда, за умови, якщо сім’я володіє одним таким об’єктом. Але в стінах парламенту перебуває законопроект №3348 , яким пропонується встановити додаткові преференції з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Зокрема підпункт 265.4.2. статті 265 Податкового кодексу України законотворець хоче доповнити абзацом другим такого змісту: «Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності ветеранів праці, дітей війни, інвалідів війни, учасників бойових дій, осіб, що виховують трьох та/або більше дітей».
У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що він розроблений з метою захисту соціально незахищених верств населення. Наголошується на дотриманні принципу соціальної справедливості і зауважується, що попри всі зусилля держави в Україні залишається значний прошарок громадян, які потребують підтримки. А оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до місцевих податків, тобто вони встановлюються органами місцевого самоврядування та зараховуються до їх бюджету, то відповідно останні мають бути наділені правом звільняти від оподаткування окремих представників соціально незахищених верств населення. Саме на місцях можна об’єктивно та індивідуально підходити до розгляду таких питань.
Невдала робота над помилками
«УК» вирішив поцікавитися, чи насправді цей документ у разі його прийняття здатний допомогти таким громадянам.
У прес-службі Міндоходів «УК» цю ініціативу не прокоментували. А лише нагадали, що відповідно до законодавства міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності релігійних організацій України, котрі діють згідно із зареєстрованими статутами.
А ось президент Ліги експертів України Світлана Бовсуновська зауважила, насамперед, що вищезгадані зміни носять фактично декларативний характер. Адже вони не мають статусу обов’язковості.
За її словами, якщо місцеві органи, як записано, «можуть» встановлювати додаткові пільги, то, очевидно, це стосується не всіх, а будуть якісь окремі випадки. На її думку, формулювання мало би бути таким: встановлюють пільги. Тобто без слова «можуть». А якщо використане останнє, то створюються умови для вибіркового підходу, а отже, й для корупції — комусь дадуть преференції, а комусь ні.
Таким чином, ідея непогана, але, як підсумовує експерт, норма не має статусу обов’язковості. Крім того, не прописана процедура прийняття на місцях відповідних рішень. Водночас Світлана Бовсуновська пояснює розробку вкотре подібних законопроектів тим, що в Податковому кодексі, прийнятому поспіхом у 2010 році, не враховані такі ситуації. Тому нині триває робота над помилками.
— А загалом, — каже вона, — краще б ветеранам, інвалідам та учасникам бойових дій дали пенсію відповідну, щоб вони не потребували підтримки, а також мали змогу купити все необхідне. Адже декому нині не вистачає і на ліки.