Колишній
посол США в Україні
Стівен Пайфер
Останнім часом високі російські урядовці дедалі частіше заявляють, що Москва хотіла б бачити Україну у Митному союзі Єдиного економічного простору. Днями прем'єр РФ Володимир Путін відверто заявив: якщо Київ створить зону вільної торгівлі разом з ЄС, то Росія буде вимушена вибудувати кордон на шляху українських товарів на її територію, і запропонував Україні спільно з РФ вести переговори з Євросоюзом у форматі Митного союзу.
Оскільки офіційний Київ поки що не виробив одностайної і однозначної реакції на ці пропозиції російської сторони, "УК" зв'язався зі старшим науковим співробітником Інституту Брукінса (США), колишнім послом США в Україні (1998-2000 рр.) Стівеном Пайфером, який погодився прокоментувати пропозицію Росії.
- Як, на вашу думку, узгоджується між собою намір України створити зону вільної торгівлі з ЄС та ймовірність її приєднання до Митного союзу ЄЕП?
- Прагнення Москви залучити Україну до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану легко зрозуміти. Кремль прагне сформувати власний торговельний блок і, ймовірно, бачить у цьому один зі способів посилити свій політичний вплив на сусідні країни. Проте, наскільки я можу судити, членство України в Митному союзі буде повністю несумісне з її намірами укласти Угоду про вільну торгівлю з ЄС. Я вважаю, що у цьому випадку створення зони вільної торгівлі з найбільшим і найбагатшим ринком у світі, яким є ринок країн Євросоюзу, буде розумнішим вибором не лише для української економіки, а й для України як держави, котра прагне наблизитися до Європи. Проте цей вибір має робити сам Київ.
- Чи вдасться Україні та ЄС підписати Угоду про асоціацію вже у цьому році?
- Особисто я хотів би побачити Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, включно з угодою про вільну торгівлю, підписаною вже цього року. Проте якщо Київ також прагне підписати Угоду вже в 2011 році, то українські урядовці повинні прийняти досить складні рішення, зокрема, щодо домовленостей з ЄС у галузі торгівлі. Як засвідчує практика, Євросоюз не виявляє особливої гнучкості під час укладення подібних угод. Крім того, складається враження, що Україна відступає назад у своєму демократичному розвитку, і це не переконує європейських чиновників бути гнучкішими на переговорах з Києвом.