Про перебої з подачею тепла в будинки Солом’янського району столиці писала вже неодноразово. Але опалювальний сезон 2017—2018 перевершив усе, що довелося пережити за всі попередні 20 років, що живу на Чоколівці.
Якщо у більшості киян опалювальний сезон розпочався 16 жовтня 2017 року, у мій будинок тепло подали аж 13 листопада. Пояснили тим, що начебто на тепломережі сталася велика аварія й Київенерго сумлінно працювало над її усуненням. Та так сумлінно, що тепло нам подали майже на місць пізніше, ніж іншим киянам. А доти старезна хрущовка 1960 року встигла відчутно вимерзнути й просякнути вологою. На балконі та навкруг вікон у мене вперше проступив грибок, з яким борюся й досі.
Проте краще пізно, ніж ніколи. Тож у середині листопада ми із сусідами начебто зітхнули із полегшенням: тепло нам врешті подали. Та, на жаль, не надовго…
Уже за два тижні, в середині грудня, тепло і гарячу воду вимкнули на півтори доби. Але тоді аварію швидко здолали, я навіть поскаржитися нікуди не встигла. І розмріялася, що нарешті поневіряння нашого будинку з теплом скінчилися. Але ж ні. Ще за 2 тижні, 27 грудня, тепло вимкнули знову. І цього разу навіть гарячу воду. Зателефонувала тоді до Київенерго, там сказали, що стався черговий прорив тепломережі, роботи тривають і мають завершитися 29 грудня. Та того дня тепла в квартирах ми із сусідами так і не дочекалися.
А коли 30 грудня зателефонувала їм знову, фахівці Київенерго наголосили, що аварію усунуто, як і обіцяли, ще 29 грудня. Чому в будинку холодно, не знають, і порадили звернутися до ЖЕКу. До диспетчера вдалося додзвонитися години за півтори. Запитала, чому в будинку холодно, адже у Київенерго прозвітували, що аварію ліквідовано. А у відповідь почула, що, виявляється, провести ремонт тепломережі — то лише половина справи. Щоб після того увімкнути тепло, сантехніки з ЖЕКу мають ретельно перевірити всі комунікації в мікрорайоні, пробігтися по всіх підвалах будинків, які планують підключити. Але ж надворі 30 грудня. Тобто передноворіччя. Не встигли, що ж тут вдієш. Треба було ремонтникам Київенерго поквапитися. А нині вже всі сантехніки пішли до своїх теплих осель, до родин. Тож до 2 січня ніхто нічого не робитиме.
— І що ж тепер, у Новий рік сидіти всім будинком без тепла? — перепитала я, не повіривши власним вухам.
— Так, — відповіли мені в диспетчерській, — вам не пощастило. У людей свята, на роботі нікого немає. І нічогісінько тут не вдієш, — більше диспетчерові додати було нічого.
Ось так уперше в житті довелося мені святкувати Новий рік у квартирі майже в центрі міста без тепла. При температурі +15 градусів. Як і всім сусідам — літнім людям, родинам з дітьми. Особисто я спала під трьома ковдрами у двох спортивних костюмах, адже залишати обігрівач на весь час страшно, раптом ще й електрика проти ночі стрибне…
Аж ось настало омріяне 2 січня вже нового, 2018 року. Перше, що зробила, прокинувшись уранці, — помацала батареї. Холодні! Квартирний термометр показує +15 градусів. Але розбиратися з тим, де ж обіцяне тепло, не було часу — треба було бігти на роботу.
А фахівці відповідних структур уже потрошку повиходили зі свят. І мої скарги у Фейсбуці, які від щирого серця писала, сидячи під ялинкою у холодній квартирі, дехто вже прочитав. Але отримала не такі відповіді, на які сподівалася.
Першою відгукнулася Київська міськдержадміністрація. Її фахівці на своїй сторінці заявили, що про відсутність на роботі в ЖЕКу сантехніків на свята — то… моя вигадка і наклеп на добрих працьовитих людей. Адже, за їхніми словами, в кожному столичному ЖЕКу завжди є черговий — про всяк випадок. Так, розмову з диспетчером на диктофон я не записала, просто не подумала, що може знадобитися. Скаргу в мене тоді не приймали, тож номера звернення не маю. Бо диспетчер тоді просто поставила мене перед фактом, що в ЖЕКу Новий рік і ніхто нічого не робитиме. І тепер виходить, що все це — тільки з моїх слів. Тож карати ЖЕКівців за те, що будинок на майже 100 квартир ще з минулого року залишається без тепла, ніхто не збирається. А ще натякнули, що свої начебто безпідставні звинувачення мені краще залишати при собі.
Але далі — гірше. Тепло нам досі так і не увімкнули. Тепер кажуть, що 31 грудня стався черговий прорив тепломережі (та скільки вже можна, що ж це була за підготовка мереж до зими, коли майже все літо в будинку не було гарячої води?!). І знову роботи проводить Київенерго. У КМДА від цієї аварії одразу відхрестилися: «Київенерго — приватна компанія, вони не в нашому підпорядкуванні, як ми вже неодноразово повідомляли!» До самого Київенерго додзвонитися так і не вдалося. Видно, чимало накопичилося охочих поспілкуватися з ними після Нового року.
Та найбільше лякає перспектива. Видно, й Різдво доведеться святкувати у холоді. А нині вже навіть не осінь, будинок вихолоджується в середньому на градус протягом доби. І нікому до того жодного діла. Хоч скаржся, хоч не скаржся. Ні працювати, ні відповідати за свої проколи столичні комунальники не планують. У них же свята!