Десь у середині 1990-х, ще тільки відкриваючи для себе Донецьк та ментальність його городян, у колі знайомих уперше почув про Буржуя. Саме так вони називали свого приятеля. Спершу подумав, що йдеться про людину заможну, бо на це натякає колоритне прізвисько. Та потім з’ясувалося: донеччанин мав інше неабияке багатство, адже спромігся десь дістати і встановити у міській квартирі пічку-«буржуйку». Як тут не позаздрити підприємливому чоловіку, сім`я якого тепер такого горя, як холод, не знає?.. Цей епізод згадався напередодні зими, із наближенням якої жителі краю готові стати такими ж буржуями. Тобто вони намагаються більше покладатися на власні сили, щоб невдовзі не потерпати від холоду.
Усе гаразд, не змерзнуть донеччани?
Ще наприкінці вересня у міській раді Донецька повідомили: роботи з підготовки комунального господарства ККП «Донецьктепломережа» до зими у завершальній стадії. Наводили й конкретні цифри: вдалося підготувати 160 котелень і 1687 кілометрів теплових мереж, тобто 90% запланованих обсягів. Донеччани, які досі залишаються у місті, зізнаються: інформацію про згаданий високий рівень готовності зустріли неоднозначно. Адже, з одного боку, приємно, що комунальники у дуже важких і навіть небезпечних умовах зуміли впоратися з цими роботами. А з другого — такі темпи викликали певну недовіру. «Ми з сусідами чогось відразу згадали жартівливу пісню про маркізу, яку постійно переконують, що «все гаразд», — зізнається жителька Київського району Любов Семенівна. — Адже у місті щодня й щоночі гримлять вибухи, з’являються нові руйнування, зокрема й будівель комунального господарства… Ми періодично залишаємося без світла й води. Як же нам зможуть подати тепло, якщо через пошкодження труб немає змоги наповнити їх водою?.. Звісно, утеплюємо шпарини у вікнах, але ж після нового вибуху вони взагалі можуть вилетіти разом із рамами!..»
Побоювання донеччан не безпідставні. Міським комунальникам справді доводиться працювати в умовах бойових дій. Адже, тільки за попередніми підрахунками, артилерійські й мінометні обстріли Донецька завдали системі теплопостачання «Донецьктепломережі» збитків на суму майже 5 мільйонів гривень. А ремонт, на жаль, подекуди нагадує сізіфову роботу: наприклад, поки вдалося відремонтувати половину із 33 серйозно пошкоджених котелень, певна кількість цих об’єктів знову зазнали руйнувань. Отож за таких умов їх, можливо, доведеться відновлювати не до початку, а аж до закінчення опалювального сезону.
А тим часом про 90-відсоткову готовність на початок жовтня повідомили і в обласному КП «Донецьктеплокомуненерго». Причому в багатьох населених пунктах області, де не ступала нога бойовиків, уже почали наповнювати теплові мережі водою. А ось на територіях, де відбувалися чи тривають бойові дії, вдаватися до подібного немає змоги через відсутність водопостачання чи серйозні пошкодження мереж. «Опалювальний сезон буде непростим, — визнають у Донецькій обласній раді. — В ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зараз розмірковують над тим, як виконати настанови Кабміну про скорочення на 30% лімітів споживання газу для комунальних підприємств під час опалювального сезону. Очевидно, що економити доведеться, знижуючи температурний режим у будинках. Тобто при санітарній нормі для житлових приміщень +18 градусів і середній температурі для комфортного проживання +22 остання буде природно наближатися до санітарної».
І кочегари ми, і теслі — всі!..
Зважаючи на нинішні умови, в яких донеччанам доводиться жити й виживати, нинішня підготовка до зими має певні регіональні особливості. Адже тепер варто подбати про тепло не тільки у помешканнях жителів краю, а й утеплити позиції українських військ за межами населених пунктів. Зокрема це стосується Маріуполя, влада і громада якого докладають чималих зусиль для зміцнення оборони міста. А нещодавно на блокпости, розташовані на околицях, завезли і встановили першу партію спеціальних 20-тонних контейнерів, у яких зможуть зимувати військові. Кожен з цих контейнерів, обладнаних «буржуйкою», може прихистити 14 осіб. Під час встановлення найпершого з них на блокпосту побував і міський голова Маріуполя Юрій Хотлубей.
«Ми вже придбали 62 контейнери, а командування штабу АТО поставило завдання закупити ще 40 таких об’єктів, — розповідає він. — Усі роботи з встановлення і обладнання контейнерів виконуємо дуже оперативно. Також завчасно заготовили й завезли на блокпости дрова, запас яких постійно будемо поповнювати. Важливо, що «буржуйки» мають конвектори, які забезпечують додатковий обігрів. Окрім цього, на пічках можна буде підігрівати їжу і чай».
Житлові контейнери добре зберігатимуть тепло, оскільки розташовані не посеред поля, а в глибоких траншеях, а зверху для безпеки бійців кладуть перекриття з дерев`яних колод, бетонних плит та металевих слябів. Вартість одного такого об’єкта, уточнили у міській раді, 10 тисяч гривень, а загальну суму, виділену на їх закупівлю, вважають цілком прийнятною. Вирішили виділити кошти і на придбання для оборонців міста 300 теплих курток, які шиють у Вінниці з урахуванням всіх вимог і побажань військових.
Активізувалася напередодні холодної пори й громада Маріуполя та довколишніх селищ. «Це, схоже, буде найважча зима на віку багатьох із нас, — каже житель передмістя Сартани Леонід Самойлович. — Тому останнім часом наше селище нагадує велику пилораму: звідусіль чути дзижчання пилок та цюкання сокир. Люди кинулися заготовляти дрова, бо надії на безперебійне постачання газу для опалення тануть. Недавно була «генеральна репетиція» — з якихось причин у нас не було газу впродовж тижня, тож за сокири й пилки взялися всі працездатні мої земляки. Ми всі враз стали і кочегарами, і теслями: пиляли, рубали, а потім топили плити. Куди ж діватися?..»
Не журися, чорноброва, запасатимемо дрова!
Грітимуться взимку дідівським способом (біля власноруч натоплених пічок) і жителі багатьох інших населених пунктів шахтарського краю. Причому на традиційне вугілля покладаються далеко не всі, оскільки більшість місцевих шахт нині не працюють. Руйнування вугільних підприємств, які перебувають у зоні АТО, та дефіцит палива відчутні настільки, що вугілля в Україну змушені тепер завозити дуже здалеку — навіть з Південно-Африканської Республіки. «Якби раніше хтось сказав, що вугілля купуватимемо в Африці, це назвали б анекдотом, — каже макіївський шахтар Олександр. — Нині ж усім не до сміху: у нас із дев`яти шахт державного підприємства «Макіїввугілля» паливо видобуває тільки одна — «Холодна Балка». А щоб нам усім також не було холодно, я особисто і багато моїх колег рубаємо дрова, бо хочемо мати бодай такий стратегічний запас».
Тим часом для подачі опалення у потерпілому регіоні змушені шукати не тільки вугілля та інше паливо, а навіть… воду. Приміром, місто Курахове могло опинитися перед загрозою замерзання після того, як ще у червні від артилерійських обстрілів зазнали пошкоджень насосні станції каналу Сіверський Донець — Донбас, і населені пункти краю залишилася на «сухому пайку». Зневоднення Курахового, яке залишилося без основного теплоносія, змусило шукати альтернативну воду для опалення, тому в компанії ДТЕК вирішили використовувати воду з Кураховського водосховища.
«Воду для тепломережі ми змушені брати із технічного ставка, — розповідає директор ДТЕК Кураховської ТЕС Анатолій Боричевський. — Це вимушений захід, але він дасть змогу забезпечити жителів міста теплом. Воду доведеться додатково очищати, щоб наявні в ній карбонатні відкладення не пошкодили бойлери теплоелектростанції. Ми наважилися взяти на себе подібні ризики для обладнання і шукати нові рішення, аби люди взимку не замерзли». До альтернативних варіантів наповнення тепломереж водою вдаватимуться і в деяких інших «сухих» містах.
15 жовтня, у традиційно «теплий день» календаря, в Амвросіївському, Володарському та Красноармійському районах Донеччини вже розпочали опалювальний сезон. Власне, коли починати подачу тепла, вирішують місцеві органи влади міст і районів з урахуванням температурних показників повітря. Якщо впродовж трьох діб вони не перевищуватимуть 8 градусів, тепло в будинках з`явиться ще до 1 листопада — цьогорічного офіційно запланованого початку опалювального сезону. Як повідомили у департаменті ЖКГ Донецької облдержадміністрації, на середину жовтня готовність комунальників краю до роботи в осінньо-зимовий період становила 92%, а об’єктів соціальної сфери — 97%. «До роботи в опалювальний сезон готові 996 із 1038 шкіл, 1061 із 1072 дитячих садків, 278 із 287 лікувальних закладів», — йдеться у повідомленні. Майже готові до роботи котельні й теплові мережі (95%) і теплові пункти (97). Перевірити достовірність цих цифр матимемо змогу вже після настання перших холодів, наближення яких жителі краю очікують, певна річ, з помітним хвилюванням і тривогою.
ОФІЦІЙНО
Олександр КІХТЕНКО,
голова Донецької обласної
державної
адміністрації:
— Проблеми є, і їх дуже багато. Ми не повинні сподіватися, що хтось прийде і вирішить їх за нас. Я чекаю від керівників міст і районів ефективної роботи у питаннях підготовки до опалювального сезону. Ті проблеми, які можна вирішити, слід відпрацьовувати на місцях, а там, де потрібна допомога, варто звертатися до керівників облдержадміністрації та Кабінету Міністрів. Відповідна підготовка, безумовно, стосується й тієї території області, яка перебуває під контролем самопроголошеної «ДНР». Ми повинні зробити все, що від нас залежить, аби взимку люди отримували тепло й на цих територіях. Там, де це необхідно, потрібно домовлятися з представниками «ДНР». У будь-якому разі ті люди, які тепер там проживають, повинні відчувати, що вони наші люди, і ми про них піклуємося.
Ми в Google+