Минула зима поскупилася снігом, а весна дощами. Лише кінець травня зволожив спраглу землю. Особливо обділеними вологою о цій порі стали хлібні лани південних областей. Запаси води для зрошувальних потреб на Одещині та Херсонщині становлять лише 30%. За повідомленнями синоптиків, уперше за 140 років цьогорічна весна минула без водопілля. Річки, озера, штучні та природні водойми знизили рівень. У таких умовах порушується природне оздоровлення води, починається її цвітіння. А це пряма загроза якості нашого життєдайного ресурсу. Змінити ситуацію на краще може тепер лише сама природа, напоївши землю щедрими зливами.

Від погодних умов першого літнього місяця значною мірою залежить доля майбутньої хліборобської ниви. «Червень замовляє урожай», — стверджує народна мудрість. Давній обряд цих замовин подекуди зберігся й досі. Першого дня місяця — на Івана Довгого трудівники села здійснюють його у полі зі сплетеними з гілок молодої верби колесами. У далекому дитинстві цей обряд був для мене і трьох сестер веселою забавою.

Напередодні тато приносив на обійстя оберемок вербових гілок, а мама нарізала кетягів бузку та ясмину. З них ми сплітали схожі на барвисті вінки колеса. Уранці наступного дня всім сімейством виходили на свою нивку і повагом котили ці колеса по межах, примовляючи: «Котися, колесо, котися — нехай нива колоситься!»

Пам’ятаю, батьки за станом погоди цього дня прогнозували, якою вона буде надалі. Якщо день був погожий, передбачали, що впродовж місяця пройдуть рясні дощі. А якщо день був похмурим, і з мрякою, слід очікувати на посушливе літо. Побачимо, яким буде перший день літа, чи справдяться давні народні прикмети.

День Святої Трійці — один з найбільших християнських празників. У Символі віри — Бог Отець, Бог Син і Святий Дух — закладено глибоку філософську мудрість. Можна вважати, що це сакральна програма, в якій зашифровано непроминальність земного життя і світового розуму.

Троїцький тиждень поєднав народні обряди і поетичні звичаї найпрекраснішої пори року. Віряни прикрашають свої оселі смарагдовим клечанням липи, клена, берези, любистком, м’ятою, польовими квітами. Застеляють долівку духмяною лепехою і чебрецем. Упродовж святкового тижня проводять обряди кумування, водіння Тополі й Куста. У цих обрядах, пісенних супроводах відлунює сподівання трудівників села на щасливе майбутнє, добробут.

Трійця, Трійця!
         Пресвята Богородице!
         Посіяли жито —
         нехай вродиться,
         Посіяли жито,
         посіяли пшеницю,
         Зароди, Боже,
         щедрую пашницю!

Завдяки шанувальникам народних традицій, фольклористам, етнографам і краєзнавцям зеленосвятські обряди поступово відроджуються у всіх регіонах. У музеях народної архітектури та побуту, на берегах річок і озер, сільських ставків відбуваються велелюдні святкові дійства. Добре, що серед нас чимало подвижників, небайдужих до популяризації народних звичаїв і обрядів, нашої національної духовної спадщини.

Зазвичай першого святкового дня старі люди і народні синоптики спостерігали за станом погоди, щоб передбачити, якою вона буде влітку. Якщо дощитиме — волога погода триватиме до кінця місяця, майбутній урожай може постраждати від посушливого літа, а восени — від затяжних дощів і градобоїв. Метеослужба прогнозує, що перший місяць літа буде теплим, із кількома короткочасними дощами, а наприкінці місяця температура підніметься до 28 градусів.

22 червня позначено кількома ознаками. Християнська церква вшановує цього дня святого Кирила, астрологи відзначають літнє сонцестояння, а в історію людства ця дата увійшла як початок німецько-радянської війни. Старі люди кажуть: «Кирило весну проводжає, літо зустрічає».

За давніми народними прикметами, за станом погоди цього дня можна прогнозувати майбутні врожаї. Тепла сонячна погода віщує посушливу осінь, гарний урожай пшениці й жита. Дощова днина — ознака, що осінь буде вологою й холодною. Візьмімо ці прикмети до уваги.

22 червня 1941 року в Україні був теплий сонячний день. Його мирний літній світанок затьмарила підступна навала гітлерівської Німеччини. Після вторгнення у Східну і Центральну Європу загарбницька лапа Третього рейху вп’ялася в Україну. У тій війні ми втратили до 10 мільйонів громадян, 2,3 мільйона було вивезено на примусові роботи. Було зруйновано 700 міст і 28 тисяч сіл, знищено 16 тисяч підприємств. П’ять років тривала загарбницька кровопролитна війна. Нині же впродовж шести років Україна обстоює свою незалежність від нового агресора — Росії.

Хочу крові! —
         мов з горла Циклопа
         Загуділо. —
         Сюди, барани!
         І лежить обімліла Європа,
         Бо імперія встала з труни…
         Це опівніч. Налякані зорі,
         Але сонце прозріє за мить.
         Встаньте, люди, і серце потворі
         Ви пробийте, як хочете жить!

Так відгукнувся на російську агресію поет-патріот Дмитро Павличко. «Встаньте, люди!» — заклик до світової демократичної спільноти всім миром вчинити належний опір імперії зла. Як це, на жаль, із запізненням було вчинено проти гітлерівської чуми 1941 року.

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»

НАШ КАЛЕНДАР

1 червня — День захисту дітей; Всесвітній день батьків

4 червня — Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії

5 червня — Всесвітній день охорони довкілля

6 червня — День журналіста

7 червня — День працівників водного господарства; День працівників місцевої промисловості; Трійця

8 червня — Всесвітній день океанів; 100 років із дня народження І. Кожедуба (1920—1991), українського льотчика-аса

12 червня — День працівників фондового ринку; Всесвітній день боротьби з дитячою працею

13 червня — Всесвітній день поширення інформації про альбінізм

14 червня — День працівників легкої промисловості; Всесвітній день донора крові

15 червня — Всесвітній день поширення інформації про зловживання щодо людей похилого віку

15—30 червня — Петрів піст

16 червня — Міжнародний день сімейних грошових переказів

17 червня — Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою

18 червня — День стійкої гастрономії

19 червня — Міжнародний день боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту

20 червня — День біженців; 330 років із дня народження П. Калнишевського (1690—1803), останнього кошового отамана Запорозької Січі

21 червня — День медичного працівника; День батька; Міжнародний день йоги

22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

23 червня — День державної служби; День державної служби ООН; Міжнародний день удів; 30 років тому (1990) розпочалося повернення кримських татар на батьківщину

25 червня — День моряка

26 червня — Міжнародний день на підтримку жертв тортур; Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом

27 червня — День мікро- , малих та середніх підприємств

28 червня — День Конституції України; День молодіжних і дитячих громадських організацій

29 червня — Міжнародний день тропіків

30 червня — Міжнародний день астероїда