Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»
Громадські активісти Афін здобули велику перемогу в протистоянні із забудовником історичної частини міста. Їм можна по-доброму позаздрити. Адже в подібних скандальних історіях, які трапляються в багатьох українських містах, рідко буває такий оптимістичний фінал.
Боротьба за право насолоджуватися виглядом на Акрополь призвела до того, що власник п’ятизіркового готелю в Афінах був змушений знести два його верхні поверхи. Про це пише британське видання The Guardian.
Скандальний готель належить великій грецькій компанії, яка займається виробництвом матраців. Він відкрив свої двері лише рік тому, і тераса «з виглядом, від якого завмирає серце», була візитівкою його реклами. Проте забудова викликала обурення у місцевих жителів, бо десятиповерхова будівля повністю перекрила вигляд на Акрополь з їхніх власних балконів. Тому вони подали скаргу до Верховного суду Греції. «Це було дуже сміливе рішення, – розповідає мер Афін Костас Бакоянніс, адже Акрополь – це наше серце і наша душа, важлива частина нашої культурної спадщини».
Не просто пам’ятник, а символ цивілізації
Рішення Верховного суду було винесено після року протестів проти «монстра», зведеного в історичному місці, у кварталі, перша забудова якого датується V сторіччям до нашої ери. У квітні цього року жителі мікрорайону вирішили підсилити свої позиції і подали онлайн-петицію, вимагаючи від уряду захистити унікальну археологічну зону. Петиція набрала необхідні 23 тисячі голосів лише за кілька днів.
«Ми знаємо, що наразі готуються дозволи на будівництво щонайменше семи величезних готелів», – сказала очільниця громадського руху проти забудови Іріні Фрезаду, яка здобула освіту архітектора у Швейцарії. «Ми дуже тішимося з того, що під нашим тиском неповоротка державна машина спрацювала, але нам потрібно терміново ухвалити нові закони щодо будівництво та містопланування, щоб захистити міське та культурне середовище Акрополя», – наголосила активістка.
Під впливом протестів до справи долучилися і Археологічна рада Греції (KAS), яка зібралася на екстрене засідання. Після шестигодинних дебатів, проведених у форматі телеконференції, експертний комітет дійшов одноголосного висновку, що поверховість багатомільйонної будівлі необхідно зменшити в ім’я захисту символу західної демократії.
«Якщо Акрополю буде завдано шкоди, то шкоди буде завдано й усій нашій цивілізації. Адже Акрополь – це символ, а не просто пам'ятник», – заявила міністерка культури Греції Ліна Мендоні. За її словами, Археологічна рада Греції постановила, що висота будівлі в цьому районі не може перевищувати 24 метрів, тому кілька поверхів готелю має бути знесено. На сьогодні, його висота становить 31,5 метра, і він – найвища споруда в столичному елітному мікрорайоні Макріяніяні. За розмірами і висотою готель випереджає навіть новий музей Акрополя, відкритий тут нещодавно.
Минулого тижня у цій справі своє слово сказав Верховний суд. У його висновку йдеться, що споруди, які зводяться в цьому районі, не мають сягати заввишки понад 21 метр. Саме після цього рішення суду було відкликано ще один дозвіл на будівництво ще більшого готелю у районі Макріяніяні з трьома підземними паркінгами та садом із басейном. «Обидва ці рішення – величезна перемога, свідчення сили громадянського суспільства та того, що люди можуть зробити, коли вони об'єднуються», – заявив адвокат Андреас Папапетропулос, який представляє інтереси громадськості.
Зведення багатоповерхових готелів біля підніжжя історичної пам’ятки створить ефект висотної стіни довкола Акрополя, стверджують критики. «Макріяніяні – це житловий квартал, він не планувався для будівель таких масштабів», – переконує Іріні Фрезаду. І хоча наплив туристів значно скоротився через епідемію коронавірусу, туристи повернуться, вважає архітекторка. Вона побоюється, що коли процес забудівлі триватиме безконтрольно й надалі, він зруйнує пам’ятку, заради якої туристи і їдуть до Греції.
Міністерка культури також стверджує, що вирок суду «став дуже складним рішення», зауваживши, що «позиція правосуддя, ймовірно, була на боці власників готелю», навіть попри те, що KAS офіційно не дав дозволу на його будівництво після виявлення археологічних знахідок на території. Річ у тім, що у 2012 році, в умовах економічної кризи в Греції, ухвалили новий будівельний кодекс, який дозволяє зведення більших і вищих будівель, якщо вони відповідають «зеленим» стандартам. Інвестори скористалися цією можливістю й розпочали масову забудову грецької столиці.
А інвестори таки шикуються в чергу
«Але така забудова викликає багато запитань», – переконаний віцепрезидент групи з охорони історичної спадщини «Еллінікі Етаірія» Джанніс Міхаїл. Він розробив законодавство щодо землекористування, яке захищає район Плака – старовинні квартали вузьких провулків і неокласичних будинків на північ від Акрополя. «Плака з гори Акрополя виглядає так само, як і в часи Перикла. Чого не можна сказати про Макріяніяні, оскільки законодавство у галузі землекористування не поширюється на всю територію міста», – пояснює Джанніс Міхаїл.
Костас Бакоянніс, як і всі його однодумці, вважає, що жоден міський пейзаж не має бути привілеєм лише для обмеженого кола людей. За його словами, Афіни відрізняються від інших міст саме тим, що Акрополь можна побачити з усіх боків. «Лондон має Біг-Бен, але його видно лише з деяких багатих районів. Те саме можна сказати і про Ейфелеву вежу в Парижі. А от Акрополь ви можете побачити з усіх куточків Афін, незалежно від того живете ви в бідному районі чи в багатих кварталах», – пояснив він кореспонденту The Guardian.
Проте мер Афін не вважає, що вся вина лежить лише на бізнесменах. Для чутливої економіка Греції, яка, крім цього, зазнала втрат від пандемії коронавірусу, інвестиції мають вирішальне значення. «Легко сказати: цей власник готелю несумлінний чи той інвестор поганий. Проте нам треба чітко показати наш принцип: поваги до рішень нашого Вищого суду та забезпечення передбачуваного бізнессередовиша», – наголосив Костас Бакоянніс.
Як і коли власники готелю збираються зносити незаконні поверхи, поки що не відомо. Наразі вони ніяк не відреагували на рішення KAS і не відповіли на журналістський запит про коментар.
Кошти на відшкодування судових витрат у боротьбі із забудовою місцеві жителі та активісти зібрали самотужки. Чимало обурювалися, що займаються тим, чим мала б займатися держава. Але Іріні Фрезаду та її товариші-активісти вважають за обов’язок продовжувати свою діяльність, адже міжнародні інвестори вишикувалися в очікуванні, і це лише підживлює побоювання, що жадібність може назавжди спотворити ці історичні місця. «Нашу боротьбу ще не завершено, – сказала громадська діячка. – Ця кампанія не проти одного, а проти всіх десятиповерхових монстрів на цій історичній та славетній території».
Ми в Google+