Торік український бізнес експортував 99,8 мільйона тонн товарів (з яких 16,3 мільйона — через зерновий коридор) на суму 44,1 мільярда доларів США. Цей результат перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко назвала подвигом в умовах війни.

«Це перший рік, коли фізичні обсяги експорту такі важливі, — через війну і блокаду портів на перший план у торгівлі вийшла логістика. Так, вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж 2021-го, фізичні обсяги скоротилися на 38,4%, але підсумки як для умов воєнного часу позитивні. Поки що всі цифри — оперативна статистика. Уточнені дані буде оприлюднено 15 лютого, як і інформацію про міжнародну торгівлю послугами», — цитує слова урядовиці пресслужба міністерства.

За попередніми даними, лідер за грішми (і обсягом) — кукурудза. Експортовано 24,99 мільйона тонн вартістю 5,94 мільярда доларів. Це хоч і на 1%, але більше, ніж 2021-го, що на тлі всіх показників — сенсація. Олія соняшникова на другому місці за вартістю експорту: 5,46 мільярда доларів. Скорочення порівняно з 2021-м у грошах — 14,4%, а в обсягах — 16,3% (4,29 мільйона тонн). У ТОП-10 пробилося насіння соняшнику. Україна експортувала 2,7 мільйона тонн цієї продукції вартістю 1,255 мільярда доларів. Це в 33 рази більше, ніж торік.

«Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюся, що 2023 року матимемо зворотний перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії», — прокоментував заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.

Інша статистика

За даними Мінекономіки, торік залізна руда хоч і залишилася в топі з експортом 23,9 мільйона тонн на суму 2,9 мільярда доларів, маємо -45,9% в обсягах і -57,8% у вартості. Причина — морські порти для руди й інших промислових товарів досі закрито, ціни й попит скорочуються через побоювання рецесії.

Пшениці експортовано 11,2 мільйона тонн на 2,6 мільярда доларів. Лише у вересні вдалося вийти на обсяг експорту понад мільйон тонн, тому фіксують скорочення порівняно з минулим роком на 44,1% в обсязі і 44,7% — у грошах.

3,12 мільйона тонн ріпаку дали Україні 1,54 мільярда доларів надходжень. В обсязі це більше на 17%, але в грошах -8,6%.

Один із традиційних лідерів промислового експорту проводи ізольовані заробив 1,32 мільярда доларів. Це на 16,4% менше, ніж 2021-го, що пов’язано також і зі скороченням обсягу експорту на 13,6% (65,9 тисячі тонн).

Напівфабрикати зі сталі і гарячекатаний прокат висвітлюють усю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік — 72%. Загальний обсяг експорту напівфабрикатів — 1,9 мільйона тонн вартістю 1,1 мільярда доларів, а гарячекатаного прокату — 1,3 мільйона тонн вартістю мільярд доларів. Ось порівняння січня і грудня: у січні — 404 тисячі тонн, у грудні — 31 тисяча тонн.

Соя стала рідкісним прикладом істотного зростання, попри війну. Фізичний обсяг її експорту збільшився на 81,6% і становив 1,99 мільйона тонн. Вартість — 862 мільйони доларів, що на 42% більше, ніж торік.

М’яса птиці експортовано на 10% менше — 413 тисяч тонн, але це дало на 19% більше виручки — 852 мільйони доларів.

Географічно 63% вітчизняного експорту припало на Євросоюз (27,9 мільярда доларів). Серед держав-членів ЄС найбільше експорт прямував до Польщі (6,6 мільярда доларів), Румунії (3,8), Угорщини (2,27), Німеччини (2,23), Італії (1,5) та Іспанії (1,5 мільярда доларів).

Поза межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина (2,9 мільярда доларів), яка випередила Китай (2,46 мільярда). Але експорт до Туреччини в межах року скоротився на 29%, а до Китаю — на захмарні 69%.

Імпорт в Україну в обсягах скоротився майже вдвічі (-48,1%), але вартісно — лише на 19,6%.

Краще за прогноз

«Протягом 2022-го економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала рф, масштабувавши 24 лютого на всій протяжності спільного кордону та з території білорусі й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще 2014 року.

Однак успіхи сил оборони України на полі бою, злагоджена робота уряду й бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих і пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системна фінансова підтримка від міжнародних партнерів допомогли втримати економічний фронт та продовжувати рух у напрямку перемоги», — заявила Юлія Свириденко.

За попередньою оцінкою аналітиків міністерства (з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання), зробленою з урахуванням оперативної оцінки Держстату реального ВВП за три квартали 2022-го (у I кварталі 2022 року зменшення порівняно з I кварталом 2021-го на 15,1%, у ІІ кварталі 2022-го — на 37,2%, у ІІІ кварталі 2022 року — на 30,8% відповідно), падіння ВВП за підсумком 2022-го оцінюють на рівні 30,4% [±2%] (зростання на 3,4% у 2021-му). Це об’єктивно найгірший результат часів незалежності, однак кращий, ніж прогнозувала більшість експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки варіювалися в межах 40—50% падіння ВВП і більше.

У грудні падіння ВВП оцінено на рівні 34% [±2%], що трохи краще за оцінку за листопад (падіння ВВП на рівні 37% [±2%]) (відповідно IV квартал — падіння на рівні 35,5% [±2%]), ураховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді. Та подальші терористичні ракетні атаки рф завдали хоч і не критичних, однак істотних пошкоджень (зокрема енергетичній інфраструктурі), що спричинило тиск на настрої бізнесу та його активність.